Постанова № 19181305, 09.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2011 № 52/265

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тищенко О.В.

суддів:

при секретарі:

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 дов. №01/06-01 від 01.06.2011 року

ОСОБА_2 дов. №01/01-10 від 01.10.2011 року

від відповідача: ОСОБА_3 дов. №126”д” від 19.10.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Рокитнянський сецкарєр”

на рішення Господарського суду м. Києва

від 27.07.2011 року

у справі № 52/265 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства “Рокитнянський сецкарєр”

до Дочірнього підприємства “Київське обласне дорожнє управління”

Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія

“Автомобільні дороги України”

про стягнення 530 768,75 грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства “Рокитнянський сецкарєр” до Дочірнього підприємства “Київське обласне дорожнє управління” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення 423288,78 грн. інфляційних втрат, 107479,97 грн. 3% річних у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з оплати отриманого товару за договором № 11/03 від 15.03.2006 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.07.2011 р. у справі № 52/265 позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкарєр" 346 410 (триста сорок шість тисяч чотириста десять) грн. 04 коп. інфляційних втрат, 91425 (девяносто одну тисячу чотириста двадцять пять) грн. 06 коп. відсотків річних, 4 378 (чотири тисячі триста сімдесят вісім) грн. 35 коп. державного мита, 194 (сто девяносто чотири) грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню, у звязку з чим, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобовязань за договором №11/03 від 15.03.2006, вимоги позивача про стягнення суми нарахованих відсотків річних за період з 01.11.2010 по 31.05.2011 року є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 91425,06 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону. Вимоги позивача про стягнення розміру інфляційних втрат за період з 01.11.2010 по 31.05.2011 року є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 346410,04 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних слід відмовити.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 27.07.2011 р. у справі №52/265 змінити, додатково стягнувши з відповідача 72 791,56 грн. втрат від інфляції та 16 054,91 грн. 3% річних. (тобто, щоб загальна сума інфляційних втрат складала 419 201,60 грн. та 3% річних 107 479,97 грн.)

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги за період 01.11.2010 року по 31.05.2011 року, але безпідставно було відмовлено в задоволенні позовних вимог за період з 01.02.2011 року по 31.05.2011 року (за отриманий товар з 05.10.2010 року по 29.11.2010 р.).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.10.2011 року.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими субєктами №01-23/3/13 від 18.10.2011 року у звязку з виробничою необхідністю - перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 52/265 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко О.В., суддів Смірнової Л.Г., Іваненко Я.Л. відповідно до приписів статті 46, 69 Господарського процесуального кодексу України, статтею 29 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, на підставі наказу голови суду № 197-в від 31.05.2011 року, у відповідності до п. 3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30, згідно рішення Зборів суддів Київського апеляційного господарського суду, оформленого протоколом від 28.01.2011 року.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у звязку з неявкою представників відповідача, колегією суддів ухвалою від 19.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 09.11.2011 року.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/2/5 від 08.11.2011 року у звязку з виробничою необхідністю зайнятістю судді Іваненко Я.Л. при розгляді інших справ, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 52/265 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко О.В., суддів Смірнової Л.Г., Чорної Л.В. відповідно до приписів статті 46, 69 Господарського процесуального кодексу України, статтею 29 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, на підставі наказу голови суду № 197-в від 31.05.2011 року, у відповідності до п. 3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30, згідно рішення Зборів суддів Київського апеляційного господарського суду, оформленого протоколом від 28.01.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 року колегія суддів на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснила заміну в назві відповідача ВАТ “Рокитнянський сецкарєр” на Публічне акціонерне товариство “Рокитнянський сецкарєр”.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 27.07.2011 року у справі №52/265 змінити, додатково стягнувши з відповідача 72 791,56 грн. втрат від інфляції та 16 054,91 грн. 3% річних. (тобто, щоб загальна сума інфляційних втрат складала 419 201,60 грн. та 3% річних 107 479,97 грн.)

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги, та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Рокитнянський спецкарєр" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (замовник) укладено договір № 11/03, за умовами якого постачальник зобовязався передати замовнику передбачену договором продукцію, а останній зобовязався прийняти її та оплатити на умовах даного договору.

З метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду з позовами про стягнення з відповідача вищевказаної заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2009 у справі №6/499 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкарєр" до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" позовні вимоги позивача були задоволені шляхом стягнення з відповідача 4255279,95 грн. боргу за поставлений товар, 196106,57 грн. втрат від інфляційних процесів, 35486,27 грн. 3 % річних, 283890,20 грн. пені, 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане судове рішення було мотивоване тим, що у рамках вказаного договору в період з 18.06.2008 по 31.10.2008 Відкрите акціонерне товариство "Рокитнянський спецкарєр" поставило відповідачеві, а останній прийняв товар (щебеневу продукцію) загальною вартістю 4335052,05 грн., в період з 07.11.2008 по 31.03.2009 загальною вартістю 2150 046,72 грн., протягом квітня 2009 року загальною вартістю 75 368,70 грн.

Проте, відповідач виконав своє зобовязання частково, сплативши грошові кошти за поставлений товар лише у сумі 99772,10 грн. та мав заборгованість перед останнім у сумі 6460695,37 грн.

04.06.2009 року в порядку примусового виконання рішення суду від 12.02.2009 рок у справі №6/499 державною виконавчою службою було стягнуто на користь позивача 23748,16 грн.; 11.08.2009 року 102656,04 грн.; 23.10.2009 року 10913,22 грн.

Посилаючись на положення ст. 534 Цивільного кодексу України, де зазначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу, позивач зарахував отримані кошти для погашення боргу відповідача у наступній черговості: 23 748,16 грн. - у рахунок часткового погашення державного мита; 102 656,04 грн. - у рахунок погашення державного мита у розмірі 1 751,84 грн., у рахунок погашення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., у рахунок погашення 3 % річних у розмірі 35 486,27 грн. та у рахунок часткового погашення пені у розмірі 65 299,93 грн.; 10 913,22 грн. - у рахунок часткового погашення пені.

Таким чином, станом на 01.04.2010 позивачу погашено 25 500,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 35 486,27 грн. З % річних та 76 213,15 грн. пені, внаслідок чого не погашеною залишилася сума основного боргу у розмірі 4 255 279,95 грн., 196 106,57 грн. втрат від інфляції та 207 677,05 грн. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 у справі №6/416 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкарєр" до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України" позовні вимоги позивача були задоволенні шляхом стягнення з відповідача 2150046,72 грн. боргу за поставлений товар, 73861,60 грн. втрат від інфляційних процесів, 15534,10 грн. 3 % річних, 124272,89 грн. пені, 23637,15 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 рішення Господарського суду міста Києва у справі № 6/416 було частково змінено, а саме: шляхом часткового задоволення вимог про стягнення пені до 50000,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2010 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 у справі № 6/416 скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 залишено в силі.

28.12.2009 на виконання рішення суду першої інстанції, зміненого постановою суду апеляційної інстанції, Господарським судом міста Києва видано наказ у справі № 6/416.

03.12.2009 Рішенням Господарського суду міста Києва по справі №26/410 стягнуто з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкарєр" заборгованість на загальну суму 83 542,45 грн., з яких 75 368,70 грн. основного боргу за поставлений 23 та 30 квітня 2009 року товар, 829,05 грн. втрат від інфляції, 765,02 грн. З % річних, 5 519,29 грн. пені, 824,82 грн. державного мита та 235,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення набрало законної сили.

11.03.2010 Рішенням Господарського суду міста Києва по справі №38/70 стягнуто з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкарєр" заборгованість на загальну суму 242 401,58 грн., з яких 72 646,14 грн. втрат від інфляції, 21 334,70 грн. З % річних, 145 787,06 грн. пені, 2 397,68 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення набрало законної сили.

Станом на 15.04.2010 заборгованість відповідача перед позивачем складалась з основного боргу у розмірі 6480 695,37 грн., втрат від інфляції у розмірі 343 443,36 грн., 3% річних у розмірі 37 633,82 грн., пені у розмірі 483 256,29 грн., державного мита у розмірі 26 859,65 грн., витрат на оплату інформаційнотехнічного забезпечення судового процесу у розмірі 589,57 грн.

Як вказує позивач, 16.04.2010 на рахунок позивача надійшли кошти в рахунок погашення заборгованості відповідача у розмірі 600 000,00 грн., які були позивачем, на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України, зараховані в рахунок погашення витрат на оплату інформаційнотехнічного забезпечення судового процесу у розмірі 589,57 грн., в рахунок повного погашення державного мита у розмірі 26 859,65 грн., в рахунок повного погашення 3% річних у розмірі 37 633,82 грн., в рахунок повного погашення пені у розмірі 483 256,29 грн. та в рахунок часткового погашення втрат від інфляції у розмірі 51 660,67 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складалась з основного боргу у розмірі 6480 695,37 грн., втрат від інфляції у розмірі 291 782,69 грн.

24.11.2009 Рішенням Господарського суду міста Києва по справі №16/587 стягнуто з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкарєр" заборгованість на загальну суму 433 536,93 грн., з яких 351 016,90 грн. втрат від інфляції, 77 994,03 грн. З % річних, 4 290,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2009 у справі № 16/587.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складалась з основного боргу у розмірі 6480 695,37 грн., втрат від інфляції у розмірі 642 799,59 грн., 3% річних у розмірі 77 994,03 грн., державного мита у розмірі 4 290,00 грн., витрат на оплату інформаційнотехнічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

22.04.2010 на рахунок позивача надійшли кошти в рахунок погашення заборгованості відповідача у розмірі 600 000,00 грн., які були позивачем, на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України, зараховані в рахунок погашення витрат на оплату інформаційнотехнічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., в рахунок повного погашення державного мита у розмірі 4 290,00 грн., в рахунок повного погашення 3% річних у розмірі 77 994,03 грн., в рахунок часткового погашення втрат від інфляції у розмірі 517 479,97 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складалась з основного боргу у розмірі 6480 695,37 грн., втрат від інфляції у розмірі 125 319,62 грн.

14.05.2010 на рахунок позивача надійшли кошти в рахунок погашення заборгованості відповідача у розмірі 50 000,00 грн., які були позивачем, на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України, зараховані в рахунок часткового погашення втрат від інфляції у розмірі 50 000,00 грн.

09.06.2010 на рахунок позивача надійшли кошти в рахунок погашення заборгованості відповідача у розмірі 200 000,00 грн., які були позивачем, на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України, зараховані в рахунок повного погашення втрат від інфляції у розмірі 75 319,62 грн. та в рахунок погашення основного боргу у розмірі 124 680,38 грн.

01.07.2010 в порядку примусового виконання рішень суду Державною виконавчою службою було стягнуто на користь позивача кошти у розмірі 1 070 723,00 грн., які були позивачем, на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України, зараховані в рахунок погашення основного боргу.

Отже, заборгованість в розмірі 6 480 695,37 грн. за отриманий з 18.06.2008 року по 30.04.2009 року товар погашено частково: 09.06.2010 року - погашено 124 680,38 грн.; 01.07.2010 року - погашено 1 070 723,00 грн.

10.09.2010 року Рішенням Господарського суду міста Києва по справі №46/285 стягнуто з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкарєр" заборгованість на загальну суму 268615,87 грн., з яких 209313,52 грн. втрат від інфляції, 56549,17 грн. 3 % річних, 2658,63 грн. державного мита та 94,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 року залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2010 у справі № 46/285.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складалась з основного боргу у розмірі 5285 291,99 грн., втрат від інфляції у розмірі 209313,52 грн., 3% річних у розмірі 56549,17 грн., державного мита у розмірі 2658,63 грн., витрат на оплату інформаційнотехнічного забезпечення судового процесу у розмірі 94,55 грн.

10.09.2010 року Рішенням Господарського суду міста Києва по справі №46/283 стягнуто з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкарєр" заборгованість на загальну суму 339006,23 грн., з яких 282725,05 грн. втрат від інфляції, 52812,11 грн. 3 % річних, 3355,37 грн. державного мита та 113,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 року залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2010 у справі № 46/283.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складалась з основного боргу у розмірі 5285 291,99 грн., втрат від інфляції у розмірі 492038,57 грн., 3% річних у розмірі 109361,28 грн., державного мита у розмірі 6014,00 грн., витрат на оплату інформаційнотехнічного забезпечення судового процесу у розмірі 208,25 грн.

10.01.2011 року в порядку примусового виконання рішень суду Державною виконавчою службою було стягнуто на користь позивача кошти у розмірі 513448,15 грн., які були позивачем, на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України, зараховані в рахунок повного погашення державного мита в розмірі 6014,00 грн., в рахунок повного погашення інформаційнотехнічного забезпечення судового процесу у розмірі 208,25 грн., в рахунок повного погашення 3% річних у розмірі 109361,28 грн., в рахунок часткового погашення втрат від інфляції у розмірі 397864,62 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складалась з основного боргу у розмірі 5285291,99 грн., втрат від інфляції у розмірі 94173,95 грн.

04.02.2011 року Рішенням Господарського суду міста Києва по справі №56/423 стягнуто з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкарєр" заборгованість на загальну суму 268192,72 грн., з яких 163526,70 грн. втрат від інфляції, 101776,98 грн. 3 % річних, 2653,04 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складалась з основного боргу у розмірі 5285 291,99 грн., втрат від інфляції у розмірі 257700,65 грн., 3% річних у розмірі 101776,98 грн., державного мита у розмірі 2653,04 грн., витрат на оплату інформаційнотехнічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

31.03.2011 року в порядку примусового виконання рішень суду Державною виконавчою службою було стягнуто на користь позивача кошти у розмірі 441410,78 грн., які були позивачем, на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України, зараховані в рахунок повного погашення державного мита в розмірі 2653,04 грн., в рахунок повного погашення інформаційнотехнічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., в рахунок повного погашення 3% річних у розмірі 101776,98 грн., в рахунок повного погашення втрат від інфляції у розмірі 257700,65 грн. та в рахунок часткового погашення основного боргу в розмірі 79044,11 грн.

26.04.2011 року в порядку примусового виконання рішень суду Державною виконавчою службою було стягнуто на користь позивача кошти у розмірі 94913,16 грн., які були позивачем зараховані в рахунок часткового погашення основного боргу.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.05.2011 року становить 5285 291,99 грн. основного боргу.

Крім того, 20.04.2011 року Рішеннями Господарського суду міста Києва по справі № 50/174 стягнуто з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкарєр" кошти у розмірі 1721051,80грн., з яких 1627789,28 грн. основного боргу, 27590,66 грн. втрат від інфляції, 7848,33 грн. 3 % річних, 40549,75 грн. пені, 17037,78 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (у звязку з неналежним виконанням оплати поставленого товару по договору №11/03 від 15.03.2006 року на суму 1727789,28 грн.).

19.04.2011 року Рішеннями Господарського суду міста Києва по справі № 46/285-30/33 стягнуто з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкарєр" кошти у розмірі 71108,50 грн., з яких 70363,12 грн. пені, 703,63 грн. державного мита та 41,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач зазначає, що присуджена до стягнення за рішеннями суду сума боргу, станом на час звернення позивача з позовом до суду, погашеною у повному обсязі не була, рішення суду не виконані, а ні у добровільному, а ні у примусовому порядку, у звязку з чим позивач просить стягнути 423288,78 грн. інфляційних втрат, 107479,97 грн. 3% річних у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з оплати отриманого товару за договором № 11/03 від 15.03.2006 року.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і обєктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний звязок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні з наступних підстав.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 2 даної статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

По-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції має бути здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

По-друге, дана стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних, передбачені даною статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Таку позицію займає і судова практика (постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19 серпня 2003 року).

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що присуджена до стягнення за рішеннями суду сума боргу, станом на час звернення позивача з позовом до суду, погашеною у повному обсязі відповідачем не була, рішення суду не виконані, а ні у добровільному, а ні у примусовому порядку, у звязку з чим позивач правомірно за допущене прострочення за період з 01.11.2010 року по 31.05.2011 року нарахував 3% річних та інфляційні втрати.

Проте, судом першої інстанції не було враховано, що по справі № 50/174 Господарським судом міста Києва стягнуто з Відповідача 1 627 789,28 грн. основного боргу за отриманий з 05.10.2010 р. по 29.11.2010 р. товар, втрати від інфляції та 3 % річних за період по 31.01.2011 р.

Звернувшись з даним позовом, позивач також просив стягнути з Відповідача втрати від інфляції та 3 % річних за прострочення проведення оплати за період з 01.02.2011 р. по 31.05.2011 р. від суми основного боргу в розмірі 1 627 789,28 грн. (за отриманий товар за період з 05.10.2010 року по 29.11.2010 року).

Таким чином, суд першої інтенції повинен був задовольнити позов не лише в частині стягнення за прострочення проведення оплати за період з 01.11.2010 р. по 31.05.20,11 р. (за отриманий товар з 18.06.2008 р. по 30.04.2009 р.), але й за прострочення проведення оплати за період з 01.02.201Ї р. по 31.05.2011 р. (за отриманий товар з 05.10.2010 р. по 29.11.2010 р.).

Проте, цей факт господарським судом першої інстанції залишено поза увагою.

Судом апеляційної інстанції здійснено розрахунок заявлених позивачем сум інфляційних втрат та 3 % річних, відповідно до якого підлягають стягненню з відповідача інфляційні втрати у розмірі 419 201,60 грн. та 3% річних у розмірі 107 479,97 грн.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції невірно розраховано інфляційні втрати та 3% річних, тому рішення Господарського суду м. Києва від 27.07.2011 року у справі №52/265 підлягає зміні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати, понесені під час розгляду справи судом першої інстанції в розмірі 5500,99грн. (в тому числі державне мито у розмірі 5 255,81 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234,18 грн.), та зважаючи на задоволення апеляційної скарги позивача, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги також покладаються на відповідача у розмірі 444,23 грн.

Згідно статті 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством. В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.

Крім цього, позивачем при зверненні до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою було сплачено державне мито у більшому розмірі, а саме 445 грн., замість 444,23 грн.

Таким чином, відповідно до вимог ст.47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає поверненню зайво сплачено державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 0,77 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Рокитнянський сецкарєр” задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 27.07.2011 року у справі №52/265 змінити.

Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду м. Києва від 27.07.2011 року у справі №52/265 викласти в наступній редакції:

“Стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, код 33096517) на користь Публічного акціонерного товариства “Рокитнянський сецкарєр” (09602, Київська область, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська, 1, код 05408680) 419 201,60 грн. (чотириста девятнадцять тисяч двісті одна грн. 60 коп.)- інфляційних втрат, 107 479,97 грн. (сто сім тисяч чотириста сімдесят девять грн. 97 коп.) -3 % річних, 5 266,81 грн. державного мита, 234,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 444, 23 грн. державного мита за подання апеляційної скарги”.

Повернути довідкою Публічному акціонерному товариству “Рокитнянський сецкарєр” (09602, Київська область, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська, 1, код 05408680) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито за подання апеляційної скарги у сумі 0,77 грн.(сімдесят сім коп.) перераховане до Державного бюджету України згідно квитанції №712220005 від 22.08.2011р.

В решті рішення Господарського суду м. Києва від 27.07.2011 року у справі №52/265 залишити без змін.

Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ та довідку.

Матеріали справи №52/265 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді