Ухвала суду № 19181217, 10.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

10.11.2011                                                                                           № 14/98

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Кропивної Л.В.

суддів:                                         

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Кришталеве джерело"

на рішення Господарського суду м.Києва від 10.06.2011 (дата підписання – 17.06.2011р.)

у справі № 14/98

за позовом           Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до           ТОВ "Кришталеве джерело"

третя особа відповідача           

третя особа позивача           

про          стягнення 153080,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2011р. у справі №14/98 (суддя – Мельник С.М.) позов задоволено частково, визначено до стягнення із ТОВ «Кришталеве джерело» 116528,33 грн. заборгованості на користь Державного бюджету України за наступними реквізитами: одержувач – Головне управління охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код одержувача – 02012906, банк одержувача – ГУДУ у м. Києві, р/р 35425019001573, МФО – 820019, назва – плата за оренду іншого державного майна.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач у жовтні 2011р. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2011р. у справі №14/98 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Одночасно, у своїй апеляційній скарзі відповідач просив відновити йому пропущений строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі, мотивуючи своє клопотання тим, що про його існування йому стало відомо тільки у жовтні 2011р. з Єдиного державного реєстру судових рішень. За поясненнями апелянта, йому не було відомо про розгляд даного спору у суді першої інстанції та про прийняття за результатами його розгляду оскарженого судового рішення, оскільки копію ухвали господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі за №14/98, як і інші процесуальні документи по даній справі, ТОВ «Кришталеве джерело» не отримувало. Дізнавшись про наявність судового рішення від 10.06.2011р. №14/98, відповідач 18.10.2011р. звернувся до місцевого господарського суду із клопотанням про ознайомлення із матеріалами справи, а ознайомившись 20.10.2011р. з матеріалами справи №14/98, звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст.93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду – протягом п’яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

          Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених ст.93 ГПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала (ч.2 ст.93 ГПК України).

Відповідно до ч.2 ст.93 ГПК України розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду.

Суддя-доповідач, розглянувши заяву відповідача про поновлення строку на подання апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність причин для його поновлення з огляду на наступне

Як вбачається із матеріалів справи, всі судові процесуальні документи направлялися на юридичну адресу відповідача, зазначену Першим заступником прокурора Шевченківського району м. Києва у поданій ним позовній заяві, а саме: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 1.

Згідно наявної у матеріалах справи Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10129721 (а.с.143-146) з дня включення до Реєстру відомостей про юридичну особу та станом на 03.06.2011р. місцезнаходження ТОВ «Кришталеве джерело» не змінювалось, юридичною адресою Товариства є: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 1.

В силу ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, у пункті 11 Інформаційного листа від 15.03.2007р. №01-8/123 Вищий господарський суд України висловив правову позицію про відсутність повноважень у господарських судів щодо установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, у зв’язку з чим прийшов до висновку, що відповідні процесуальні документи мають надсилатися господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Оскільки судова кореспонденція направлялася на адресу відповідача за відомою суду адресою ТОВ «Кришталеве джерело» - м. Київ, вул. Суворова, 1, яка згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є місцезнаходженням Товариства, суддя-доповідач вважає, що ТОВ «Кришталеве джерело» було належним чином повідомлене про розгляд спору у суді першої інстанції та прийняття у справі оскарженого судового рішення.

Зміна місця знаходження юридичної особи, порівняно з тим, яке вказане в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, без повідомлення про це всіх відомих юридичній особі кредиторів, та невнесення змін у відповідні відомості щодо юридичної особи у Єдиний державний реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є її власним ризиком, і тому не може бути розцінено як поважний мотив для відновлення пропущеного строку для оскарження судового акту, направленого за вказаною у ЄДРПОУ України адресою цієї особи.

Інших поважних причин пропуску процесуального строку апелянт не навів, у зв’язку з чим його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі задоволенню не підлягає.

В силу ч.2 ст.93 ГПК України, апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ТОВ «Кришталеве джерело» слід залишити без розгляду у зв’язку з її поданням після закінчення визначеного ст.93 ГПК України десятиденного строку.

Керуючись ст.86, ч.2 ст.93 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кришталеве джерело» у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2011р. у справі №14/98.

2.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кришталеве джерело» на рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2011р. у справі №14/98 залишити без розгляду у зв’язку з її поданням після закінчення строків на апеляційне оскарження, встановлених законом.

3.          Приєднати апеляційну скаргу з доданими до неї документами до матеріалів справи №14/98.

4.          Матеріали справи №14/98 направити до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      

Судді