Постанова № 19181176, 08.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2011                                                                                           № 09/2028

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

при секретарі:           

від позивача – Руденко С.А.;

від відповідача – не з’явився.;

від третьої особи – не з’явився.;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аудиторська

фірма "ЯССА"

на рішення господарського суду Черкаської області від 01.10.2009 року.

у справі № 09/2028 (суддя Курченко Н.М.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рижавський цукровий завод"

до Приватного підприємства "Аудиторська фірма "ЯССА"

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю

"АЛАН-Аудит"

про розірвання договору та стягнення 55000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.10.2009 року у справі № 09/2028 позов Відкритого акціонерного товариства „Рижавський цукровий завод” (далі –позивача) до Приватного підприємства „Аудиторська фірма „ЯССА” (далі –відповідач) задоволено повністю. Розірвано договір від 29.08.2006 року № 5 та угоду від 02.10.2006 року № 1 про зміну і доповнення договору від 29.08.2006 року № 5, укладені між ПП „Аудиторська фірма „ЯССА” та ВАТ „Рижавський цукровий завод”. Стягнуто з відповідача на користь позивача 55000 грн. збитків та 950 грн. судових витрат. Повернуто з Державного бюджету України на користь позивача 120 грн. внесеного державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП „Аудиторська фірма „ЯССА” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 01.10.2009 у справі № 09/2028 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського від 05.10.2011 року апеляційну скаргу ПП „Аудиторська фірма „ЯССА” прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 08.11.2011 року.

В засідання суду, призначене на 08.11.2011 року відповідач та третя особа повноважних представників не направили та не повідомили суд про причини їх неявки, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

Колегія суддів, вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників відповідача та третьої особи враховуючи, що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 29 серпня 2006 року Аудиторська фірма «ЯССА» в особі директора Жукова Я.С. (виконавець за договором, відповідач у справі) та Відкритого акціонерного товариства «Рижавський цукровий завод» в особі арбітражного керуючого Котко О.А. (замовник за договором, позивач у справі) уклали договір № 5 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник (позивач у справі) доручив, а виконавець (відповідач у справі) прийняв на себе виконання аудиторських послуг по питанню: аудиторська перевірка за період з 2001 по 27.06.2006 роки згідно листа № 02/08-06 від 02.08.06 р. та питань поставлених арбітражним керуючим (ліквідатором) Котко О.А.

У п. 2.1 Договору сторони домовились, що за надані аудиторські послуги замовник (позивач у справі) здійснює оплату у відповідності з протоколом узгодження ціни (додаток № 2). Повного тексту Договору позивачем не подано.

Відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (додаток № 2) Замовник (позивач у справі) і Виконавець (відповідач у справі) підтверджують, що сторонами досягнута згода про розмір договірної ціни за виконання аудиторських послуг по даному договору в сумі 65000 грн.

Згідно п. 4.5 Договору сторони несуть відповідальність по виконанню зобов’язань по цьому договору згідно чинному законодавства.

02 жовтня 2006 року сторони уклали Угоду № 1 про зміну і доповнення Договору № 5 від 29 серпня 2006 року на виконання додаткових послуг по Відкритого акціонерного товариства “Рижавський цукровий завод” в м. Черкаси (далі –Угода), відповідно до умов якої Замовник (позивач у справі) доручив, а Виконавець (відповідач у справі) зобов’язався виконати, відповідно до умов цього Договору, відновлення бухгалтерського обліку за період з 2001 року по 27.06.2006 р. Замовник (позивач у справі) не заперечив доручити виконання аудиторських послуг по питанню: аудиторська перевірка за період з 2001 року по 27.06.2006 р. аудитору Бортнику Андрію Юрієвичу. Згідно п. 4 Угоди загальна вартість послуг не змінюється.

У п. 5 Угоди сторони встановили, що розрахунки з Бортником Андрієм Юрієвичем за надані аудиторські послуги (аудиторська перевірка) лягає на фірму «ЯССА» (відповідача у справі).

Відповідно до п. 6 Угоди інші умови зазначеного Договору залишаються без змін.

У п. 8 Угоди встановлено, що ця угода набирає чинність з моменту її підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх обов’язків.

На виконання умов Договору платіжним дорученням № 24 від 01 вересня 2006 року позивач сплатив відповідачу 65000,00 грн. передплати за аудиторську перевірку, у тому числі ПДВ.

03 жовтня 2006 року відповідач (замовник по договору) уклав з ТОВ «АЛАН-Аудит» (виконавець за договором, третя особа у справі) договір № 7, відповідно до умов якого, Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе виконання аудиторських послуг по питанню: аудиторська перевірка позивача за період з 2001 по 27.06.2006 роки згідно питань поставлених арбітражним керуючим (ліквідатором) Котко О.А.

Згідно п. 2.1. договору № 7 від 03 жовтня 2006 року за надані аудиторські послуги Замовник (відповідач у справі) здійснює оплату у відповідності з протоколом узгодження ціни (додаток № 2).

Відповідно до п. 4.4 договору № 7 від 03 жовтня 2006 року керівництво позивача у відповідності з законом України несе особисту відповідальність за повноту і достовірність бухгалтерських та інших документів, представлених аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту. У випадку викриття фактів недостовірності або неповноти бухгалтерських документів аудитор (аудиторська фірма) зобов’язаний повідомити позивача не пізніше дня завершення перевірки або надання інших послуг.

Згідно протоколу погодження договірної ціни (додаток № 2) Замовник (відповідач у справі) і Виконавець (третя особа у справі) підтверджують, що сторонами досягнута згода про розмір договірної ціни за виконання аудиторських послуг по даному договору в сумі 10000 грн.

Відповідач перерахував третій особі 10000,00 грн. за підготовку аудиторського висновку, що підтверджується банківською випискою з рахунку за 1.03.07 року.

У абзаці 3 висновку - звіту третьої особи про перевірку бухгалтерського і податкового обліку позивача від 18 січня 2007 року вказано, що в результаті проведення аудиту встановлено, що існують значні обмеження обсягу аудиторської роботи. Надана фінансова та податкова звітність не має відмітки про прийняття в ДПІ та інші загальнодержавні фонди, містить ксерокопії, на деяких відсутні підписи керівників. Тому аудитор не може отримати всю необхідну інформацію через незадовільний стан фінансового обліку розрахункових операцій, а також неможливістю перевірки фактів наявності основних засобів, матеріальних цінностей або підтвердження дебіторської, кредиторської заборгованості, хронографії норм витрат часу, через обмеження суб’єктом господарювання обсягу аудиторської роботи, не може надати висновок щодо наведених фактів. Відсутність цієї інформації суттєво впливає на показники фінансових звітів, а тому аудитори відмовляються від висловлювання думки про достовірність фінансових звітів.

14 лютого 2007 року представник замовника арбітражний керуючий (ліквідатор) Котко О.А. (позивач) та представник виконавця Жуков Я.С. (відповідач) склали акт приймання - здачі виконаних робіт згідно договору № 5 від 29 серпня 2006 р., у якому зазначено, що аудиторські послуги згідно договору №7 від 03 жовтня 2006 року, укладеному між аудиторськими фірмами «ЯССА» та «АЛАН-Аудит» виконані в повному обсязі, якісно і своєчасно. Відновлення бухгалтерського обліку за період з 2001 р. по 27.06.2006 р. виконані АФ «ЯССА» (відповідач) згідно договору № 5 від 29.08.2006 р. Претензій з боку замовника не надходило. Фактична договірна ціна становить 65000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, 18 січня 2007 року представник Замовника директор відповідача Жуков Я.С., з однієї сторони і представник Виконавця директор третьої особи Бортник А.Ю., з другої сторони, склали акт приймання – здачі виконаних робіт згідно договору від 3 жовтня 2006 р. №7., у якому зазначено, що роботи згідно договору виконані в повному об’ємі, якісно і своєчасно.

28 травня 2009 року позивач направив відповідачу пропозицію про розірвання договору, яка була отримана відповідачем 02 червня 2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак у встановлений ст. 188 ГК України 20-ти денний строк відповідь позивачу не надійшла що стало підставою звернення з позовом до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до 530 Цивільного кодексу України Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відсутність повного тексту договору № 5 від 29.08.2006 року та вимоги позивача про необхідність виконання аудиторською фірмою «Ясса» своїх зобов’язань по вказаному договору не дозволяє достовірно встановити факт невиконання відповідачем своїх обов’язків.

Тому, у ході вирішення даного спору позивачем не було подано доказів істотного порушення відповідачем своїх зобов’язань і наявності істотної зміни обстави як підстави для розірвання договору № 5 від 29.08.2006 року.

Окрім цього, 14 лютого 2007 року представник замовника арбітражний керуючий (ліквідатор) Котко О.А. (позивач) та представник виконавця Жуков Я.С. (відповідач) склали акт приймання - здачі виконаних робіт згідно договору № 5 від 29 серпня 2006 р., у якому зазначено, що аудиторські послуги згідно договору №7 від 03 жовтня 2006 року, укладеному між аудиторськими фірмами «ЯССА» та «АЛАН-Аудит» виконані в повному обсязі, якісно і своєчасно. Відновлення бухгалтерського обліку за період з 2001 р. по 27.06.2006 р. виконані АФ «ЯССА» (відповідач) згідно договору № 5 від 29.08.2006 р.

Як вбачається з п. 5.1 договору № 5 від 29.08.2006 року останній діє до 31 грудня 2006 року.

Угода № 1 від 02.10.2006 року п. 5.1. договору № 5 від 29.08.2006 року не змінювала.

З огляду на викладене, оскільки договір діяв лише до 31 грудня 2006 року, тобто на момент звернення до суду першої інстанції строк його дії закінчився, тому даний договір не може бути розірвано.

Так, статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, під збитками розуміються, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб.

Згідно з ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За переконанням колегії суддів, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності. При цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб’єкт та об’єкт правопорушення, а також суб’єктивна та об’єктивна сторони.

Суб’єктом цивільного правопорушення є боржник, а об’єктом правопорушення –зобов’язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб’єктивну сторону становить вина боржника, а об’єктивну –протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов’язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача збитків є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Позивачам належними та допустимими доказами не довів, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача, - наслідком такої протиправної поведінки.

Колегія суддів, приходить до висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 01.10.2009 року у справі № 09/2028 не відповідає вимогам чинного законодавства.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наявність підстави для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Черкаської області від 01.10.2009 року у справі № 09/2028 скасувати та прийняти нове рішення.

          В задоволені позову відмовити повністю.

          Повернути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Рижавський цукровий завод", Черкаська область, Уманський район, с. Колодисте, вул. Заводська, 1, ідентифікаційний код 00373451 – 120,00 грн. внесеного державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

          2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Рижавський цукровий завод", Черкаська область, Уманський район, с. Колодисте, вул. Заводська, 1, ідентифікаційний код 00373451 на користь приватного підприємства "Аудиторська фірма "ЯССА", м. Черкаси, вул. Чехова, 41, оф. 43, ідентифікаційний код 21363824 – 317,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

          3. Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області.

          4. Справу № 09/2028 повернути до господарського суду Черкаської області.

5. Копію постанови направити сторонам та третій особі.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

10.10.11 (відправлено)