Постанова № 19180870, 01.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2011                                                                                           № 61/379

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Вербицької О.В.

суддів:           

за участю секретаря:           

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дніпровського Публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд"

на рішення           господарського суду м. Києва

від          31.08.2011 року

у справі          № 61/379 (суддя – Івченко А.М.)

за позовом          Дніпровського Публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд"

до          Приватного акціонерного товариства "Метробуд"

про          стягнення 229 951,43 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 31.08.2011 року у справі № 61/379 за позовом Дніпровського Публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд" (далі - позивач, Дніпровське ПАТ "Гідроспецбуд") до Приватного акціонерного товариства "Метробуд" (далі - відповідач, ПрАТ "Метробуд") про стягнення 229 951,43 грн. - у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, Дніпровське ПАТ "Гідроспецбуд" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 року апеляційну скаргу Дніпровського ПАТ "Гідроспецбуд" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 01.11.2011 року.

01.11.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з’явились представники сторін.

Представником позивача в судовому засіданні подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого ПрАТ "Метробуд" просить «повністю відмовити Дніпровському ПАТ "Гідроспецбуд" в задоволені апеляційної скарги, а рішення господарського суду міста Києва по справі № 61/379 від 31 серпня 2011 року залишити без змін».

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Дніпровського ПАТ "Гідроспецбуд" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2009 ухвалою господарського суду міста Києва у справі № 17/36 затверджено мирову угоду, укладену між Дніпровським закритим акціонерним товариством «Гідроспецбуд» та Закритим акціонерним товариством «Метробуд» про стягнення 1428513 грн. 00 коп., та припинено провадження у справі на підставі п. 7 ст. 80 ГПК України.

Вищевказана ухвала суду не скасована, та вступила в силу, відповідно до вимог ГПК України.

Згідно з п. 7 затвердженої судом мирової угоди у разі порушення ПрАТ "Метробуд" строків проведення розрахунків відповідно до графіку погашення заборгованості, визначеного умовами мирової угоди, ПрАТ "Метробуд" зобов’язується сплатити Дніпровському ПАТ "Гідроспецбуд" пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення до повного погашення.

Статтею 78 ГПК України, зокрема ч. ч. 3 та 4 передбачено, що мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Пунктом 7 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

В свою чергу, ч. 4 ст. 80 ГПК України передбачено, що ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

Згідно п. 1 ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду приходить до висновку, що ухвала суду від 16.03.2009 року у справі № 17/36 не оскаржена в установленому законом порядку, яка вступила в законну силу, та є обов’язковою для виконання на всій території України, надає позивачу правові підстави для звернення з відповідним позовом до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до банківських виписок та платіжних доручень, ПрАТ "Метробуд" були несвоєчасно виконані умови мирової угоди, в частині строків оплати (п.3), а саме:

перший платіж, який повинен бути сплачений до 20 квітня 2009 було сплачено 20.05.2009 в сумі 100000 грн. 00 коп., 02.06.2009 в сумі 100000 грн. 00 коп., 23.06.2009 в сумі 50000 грн. 00 коп.;

другий платіж сплачено 14.08.2009 в сумі 100000 грн. 00 коп., 08.09.2009 в сумі 50000 грн. 00 коп., 13.05.2010 в сумі 100000 грн. 00 коп.;

третій платіж сплачено 13.05.2010 в сумі 20000 грн. 00 коп., 01.07.2010 в сумі 33343 грн. 39 коп.;

четвертий платіж сплачено 01.07.2010 в сумі 6656 грн. 61 коп., 06.08.2010 в сумі 65843 грн. 39 коп.;

п’ятий платіж сплачено 06.08.2010 в сумі 54156 грн. 61 коп., 20.08.2010 в сумі 18343 грн. 39 коп.,

шостий платіж сплачено 20.08.2010 в сумі 61656 грн. 61 коп., 24.09.2010 в сумі 10843 грн. 39 коп.;

сьомий платіж сплачено 24.09.2010 в сумі 72500 грн. 00 коп.;

восьмий платіж сплачено 24.09.2010 в сумі 16656 грн. 61 коп., 19.10.2010 в сумі 50000 грн. 00 коп., 08.11.2010 в сумі 5843 грн. 39 коп.;

дев’ятий платіж сплачено 08.11.2010 в сумі 44156 грн. 61 коп., 01.06.2011 в сумі 28343 грн. 39 коп.

Таким чином, відповідач не виконав у строки, передбачені умовами мирової угоди свої зобов’язання передбачені п. 3 , а, отже, відповідно до п. 7 позивачем була нарахована пеня (з урахуванням уточнених позовних вимог) в сумі 130088, 57 грн. за період з 03.08.2010 року до 02.06.2011 року.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, проаналізувавши вищевказані вимоги чинного законодавства колегія суду приходить до висновку, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 130088,57 грн. з урахуванням строку позовної давності, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В свою чергу, колегія суду вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на невідповідність п. 7 мирової угоди вимогам положення ст. 78 ГПК України є підставою для перегляду у справі № 17/36 ухвали від 16.03.2009 року в установленому порядку та за наслідками перегляду якої сторони мають право звернутися до суду із заявою про перегляд справи № 61/379 за нововиявленими обставинами.

Також, колегія суду не може прийняти до уваги доводи та розрахунки відповідача щодо розміру нарахованої позивачем пені, як такі, що не відповідають матеріалам справи.

Згідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, на думку апеляційної інстанції, позивачем доведено належними та допустимими доказами, в розумінні вимог ст. 32, 33 ГПК України, свої апеляційні вимоги, а, отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд не повно з’ясував обставини справи та не дав їм належну правову оцінку, допустив порушення норм матеріального права, що призвело до скасування рішення у справі.

Судові витрати стягуються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровського Публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд" задовольнити повністю.

Рішення господарського суду м. Києва від 31.08.2011 року у справі № 61/379 за позовом Дніпровського Публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд" до Приватного акціонерного товариства "Метробуд" про стягнення 229 951,43 грн. – скасувати повністю.

Прийняти нове рішення, яким позов Дніпровського Публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд" до Приватного акціонерного товариства "Метробуд" про стягнення 229 951,43 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Метробуд" (вул. Прорізна, 8, м. Київ, 01001, р/р № 2600200019272 у ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, код ЄДРПОУ 32961977) на користь Дніпровського Публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд" (Проммайданчик, м. Вишгород, Київська обл., 07300, р/р № 26009301262925 у Філії «Подільське відділення ПАТ Промінвестбанк», м. Київ, МФО 322197, код ЄДРПОУ 04630494) 130088 (сто тридцять тисяч вісімдесят вісім) грн. 57 коп. - пені, 1300 (одна тисяча триста) грн.,88 коп. - державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 650 (шістсот п’ятдесят) грн. 45 коп. - державного мита за подання апеляційної скарги.

Зобов’язати господарський суд м. Києва видати відповідний наказ.

Справу № 61/379 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

03.11.11 (відправлено)