Постанова № 19180823, 31.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2011 № 33/147

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Рябухи В.І.

суддів:

при секретарі:

за участю представників:

від позивачаОСОБА_1, дов. від 12.01.11 №52-16/33,

від відповідача ОСОБА_2, дов. від 04.07.11 №ЯЛ-357,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.11 (підписане 15.07.11)

у справі №33/147 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛК Україна"

про стягнення 8736,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі позивач, ВАТ "Півд. ГЗК") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛК Україна" (далі відповідач, ТОВ "ЛЛК Україна") про стягнення вартості нестачі трансформаторної оливи марки Лукойл ВГ в сумі 8736,94 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.11 в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.11 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає рішення таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.11 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.09.11. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 18.08.11) позивачу 02.09.11 та відповідачу - 05.09.11, долучені до матеріалів справи.

16.09.11 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

20.09.11 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з тим, що представник буде представляти інтереси ВАТ "Півд. ГЗК" у судовому засіданні по справі №27/244-10, яке відбудеться у Вищому господарського суді України 21.09.11 о 10:20.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.11 розгляд апеляційної скарги відкладено до 10.10.11 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Згідно розпорядження Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими субєктами від 07.10.11 №01-23/3/3 в звязку з обранням судді Гольцової Л.А. суддею Вищого господарського суду України до складу колегії суддів введено суддю Кондес Л.О.

10.10.11 представник позивача надав письмові пояснення щодо умов зберігання нафтопродукту масла Лукойл ВГ на складі вантажоодержувача до моменту його приймання та складання відповідного акта; належним чином завірені копії акта про приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 19.01.11 №1, довіреності на право участі в прийомі нафтопродуктів по кількості від 19.01.11 №1 на ОСОБА_3, паспорта для засобів вимірювальної техніки від 04.01.11, свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №36-3/3730, акта повірки ареометра, із застосуванням якого проводилось приймання продукції.

У судовому засіданні 10.10.11 оголошено перерву до 31.10.11.

31.10.11 у судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити її, рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.11 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 ст. 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.10 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки нафтопродуктів №10-12/ЯЛ-ВГ/2192д (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця нафтопродукти , а покупець зобов'язався прийняти та сплатити товар в асортименті, по цінах, в кількості і порядку, вказаних у специфікаціях, оформлених як додатки до договору, і які є його невід'ємною частиною (пп.1,1, 1,2 договору).

Згідно п. 4.1. договору покупець зобовязався оплатити вартість товару на умовах 100% передоплати на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури постачальника.

У відповідності до положень пп. 2.3.1, 2.3.2 договору, після одержання оплати (зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 100 % передоплати) здійснюється відвантаження товару та передача всіх необхідних і належним чином оформлених документів на товар.

Відповідно до платіжного доручення від 28.12.10 №11946 позивач перерахував передоплату за оливу згідно договору від 21.12.10 №10-12/ЯЛ-ВГ/2192д та рахунку-фактури від 22.12.10 №NKV-0000258 в сумі 603936,00 грн.

Згідно пп. 3.2. договору приймання товару по кількості здійснюється зі сторони покупця на основі кількості, вказаної у видатковій накладній на відвантаження товару. Приймання товару по кількості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої спільним наказом Міністерства палива і енергетики України, Міністерства транспорту і зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 №281/171/578/155.

В п.3.4 договору зазначено, що дії сторін по прийманню товару по кількості та якості, неврегульовані п.п. 3.2., 3.3 договору, здійснюються у відповідності з вимогами Інструкції Держарбітражу при Раді міністрів СССР про порядок приймання товару по кількості від 15.06.65 №П-6 та Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СССР про порядок приймання товару по якості від 25.04.66 №П-7.

Пунктом 3.5 договору встановлено, що у разі відвантаження товару постачальником на умовах «СРТ станція призначення» та виявлення при прийманні товару недостачі, вимоги про відшкодування вартості сплаченого, але неодержаного товару, пред'являються вантажовідправнику з наданням необхідних документів, передбачених діючим законодавством.

Так, 17.01.11 на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці на адресу Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» відповідно до залізничної накладної №48203567 прибула цистерна №51180602 з вантажем - оливи мінеральні освітлені не поіменовані в алфавіті у приватному вагоні, власність ЗАТ "Лукойл-Транс".

18.01.11 цистерна з вантажем видана одержувачу без перевірки ваги, згідно відмітки в залізничній накладній, в непошкодженому вагоні без ознак втрати згідно п. 52 Статуту залізниць України.

Згідно залізничної накладної №48203567 відправником вантажу є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЛК Україна». В накладній зазначено: навантаження засобами відправника; визначення маси розрахунковим способом; вага нетто 59218 кг; вагон та арматура справні і відповідають встановленим вимогам; правильність внесених в накладну відомостей підтверджує представник відправника інженер Марченко.

Відповідно до первинного перевізного документа (дорожньої відомості - додатковий екземпляр) № АК 819264 СМГС, який додано до накладної № 48203567, відправником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Лукойл-Волгограднефтепереработка», станція відправлення Тетянка Приволзької залізниці, Росія, вага нетто дорівнює 59218 кг, тара 24800 кг, вага брутто - 84018кг.

Листом №46 СН від 18.01.11 позивач повідомив відповідача про необхідність направлення уповноваженого представника для прийняття участі в комісійному прийманні поставленого товару, зазначив, що вага тари відповідно до трафарету на цистерні №51180602 складає 24000 кг.

18.01.11 відповідач листом №ЯЛ11 повідомив, що не має можливості направити повноважного представника для комісійного приймання оливи Лукойл ВГ, просить провести приймання товару самостійно та оформити всі офіційні документи належним чином.

19.01.11 за результатами приймання товару позивачем складено акт №1 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю (форма № 5-НП згідно Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива і енергетики України, Міністерства транспорту і зв'язку, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 №281/171/578/155 (далі Інструкція від 20.05.08 №281/171/578/155), відповідно до якого комісія у складі: провідного інженера бюро ТМЦ УБ Еніна О.Н., інженера ОМТС Нікітіна В.Ю., комірника складу № 547 ЦПП і СХ ОСОБА_4 та вантажника ЦПП і СХ ОСОБА_5 в результаті проведення приймання продукції із застосуванням ареометра та метроштока, повіреними у встановленому порядку органами Держспоживстандату, придатними для експлуатації, встановила нестачу оливи Лукойл ВГ в кількості 0,868т.

Згідно висновку приймальної комісії, причиною встановленої нестачі поставленої продукції є недолив оливи Лукойл ВГ у цистерну при відвантаженні.

18.02.11 позивач надіслав претензію №5216/1ип-7, в якій просить відповідача розглянути та перерахувати вартість вантажу, якого не вистачає в сумі 8736,94 грн.

У відповіді на претензію від 01.03.11 №ЯЛ 82 відповідач зазначив, що претензія не підлягає задоволенню.

Положеннями п. 5.2.8. Інструкції від 20.05.08 №281/171/578/155 встановлено, що в разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, яка після списання природних втрат перевищує граничнодопустиме відхилення між результатами вимірювання маси нафти та нафтопродуктів вантажовідправником і вантажоодержувачем (якщо це обумовлено умовами договору), матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору.

В свою чергу Інструкція №П-6, передбачає порядок та форму здійснення та оформлення такого повідомлення, а саме у п. 17-а цієї Інструкції вказано, що повідомлення про виклик представника відправника (виробника) має бути направлене (передано) йому по телеграфу на пізніше 24 години, а відносно швидкопсувної продукції - негайно після виявлення нестачі, якщо інші терміни не встановлені основними і особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором.

Повідомлення про виклик представника відповідача позивачем направлено 18.01.11, тобто в день, коли цистерна з вантажем видана залізницею одержувачу (позивачу).

Комісійне приймання нафти або нафтопродукту за кількістю здійснюють уповноважені наказом керівника підприємства-вантажоодержувача особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань визначення кількості нафти і нафтопродуктів у залізничних цистернах, на яких покладено відповідальність за дотриманням правил приймання нафти і нафтопродуктів, установлених цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами (п. 5.2.5 Інструкції від 20.05.08 №281/171/578/155).

Згідно п. 5.2.6. Інструкції від 20.05.08 №281/171/578/155, результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання.

Відповідно до п. 5.2.11 інструкції від 20.05.08 №281/171/578/155 вантажоодержувач для приймання нафти та/або нафтопродуктів за кількістю створює комісію, до складу якої призначаються особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань порядку приймання та обліку нафти та/або нафтопродуктів.

Відповідно до п.25 інструкції №П-6 в акті про нестачу продукції зазначається:

найменування одержувача, який склав акт, його адреса;

дата та номер акта, місце приймання продукції і складання акта, час початку та закінчення приймання продукції, у випадках, коли приймання продукції відбулось з порушенням встановленого строку, причини невчасного приймання, час їх виникнення та усунення;

прізвище, ім'я та по батькові осіб, які брали участь у прийманні продукції по кількості і в складанні акта, місце їх роботи, займані ними посади, дата і номер документа про повноваження представника на участь у прийманні продукції, а також вказівку про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за кількістю;

найменування та адреси відправника (виробника) і постачальника;

дата і номер телефонограми або телеграми про виклик представника відправника (виробника);

дата і номер рахунку-фактури та транспортної накладної (коносамента);

дата відправлення продукції зі станції (пристані, порту) відправлення чи зі складу відправника;

дата прибуття продукції на станцію (пристань, порт) призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час розкриття вагона, контейнера, автофургона та інших опломбованих транспортних засобів, час доставки продукції на склад одержувача;

номер і дата комерційного акта (акта, виданого органом автомобільного транспорту), якщо такий акт був складений при отриманні продукції від органу транспорту;

умови зберігання продукції на складі одержувача до приймання її, а також відомості про те, що визначення кількості продукції відбувалось на справній вазі або іншими вимірювальними приладами, перевіреними в установленому порядку;

стан тари та упаковки на момент огляду продукції, зміст зовнішньої маркіровки тари і інші дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, у чиїй упаковці пред'явлена ??продукція - відправника чи виробника, дата розкриття тари; при вибірковій перевірці продукції - порядок відбору продукції для вибіркової перевірки із зазначенням підстав вибіркової перевірки (стандарт, технічні умови, особливі умови поставки, договір тощо);

за чиєю вагою або пломбами (відправника або органу транспорту) відвантажена продукція; справність пломб і зміст відбитків відповідно до чинних на транспорті правил; загальна вага продукції - фактична і за документами; вага кожного місця, в якому виявлено нестачу, - фактична і за трафаретом на тарі (упаковці);

транспортне та відправне маркування місць (за документами і фактично), наявність або відсутність пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях;

яким способом визначено нестачу продукції (зважуванням, рахуванням місць, замірянням тощо), чи могла вміститися відсутня продукція в тарне місце, в вагон, контейнер і т. п.;

інші дані, які, на думку осіб, які беруть участь у прийманні, необхідно вказати в акті для підтвердження нестачі;

точну кількість відсутньої продукції та вартість її;

висновок про причини і місце утворення нестачі.

Акт повинен бути підписаний усіма особами, що брали участь у прийманні продукції за кількістю. Особи, незгодні зі змістом акта, зобов'язані підписати акт із застереженням про незгоду і викласти свою думку.

В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, повинно бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акта, який містить дані, що не відповідають дійсності.

Акт приймання продукції затверджується керівником або заступником керівника підприємства-одержувача не пізніше наступного дня після складання акта (п.26 інструкції №П-6).

Дослідивши акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 19.01.11 №1, колегія суддів встановила, що позивачем дотримано вимог п. 3.4 договору та всіх вимог щодо складання акта нестачі продукції за кількістю, заступник голови правління з комерційних питань Д.В. Шевчик затвердив його у день складання.

В акті зазначено, що стан цистерн та пломб справний ЗПУ "Спрут 777" М РЖД Х 1773534 РЖД Лукойл-НВНП, прокладки наявні, сліди протікання оливи відсутні.

Маса вантажу здійснювалась обємно-масовим методом, за допомогою таких ЗВТ як ареометр та метрошток.

В порівняльних таблицях акта вказані загальні дані вантажу, виявлені під час розкривання цистерн і перевірці маси фактичні та відповідно до відвантажувальних документів;

точна кількість відсутньої продукції 0,868 т.;

висновок про причини і місце утворення нестачі недолив масла Лукойл ВГ.

Позивачем надано свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 14.12.10 №36-3/3730 та паспорт для засобів вимірювальної техніки від 04.01.11, згідно яких ареометр для нафти з термометром (застосовується для вимірювання температури та густини у металевих або скляних циліндрах) визначений придатним і допущений до застосування та метрошток (для вимірювання рівня нафти та нафтопродуктів у резервуарі) визначено справним.

До акта додано копію накладної №48203567, паспорт якості від 15.11.10 №12Л1012483 і копію листа від 18.01.11 №46СН.

Отже, враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що акт від 19.01.11 №1 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю є належним доказом нестачі оливи в кількості 0,868 т.

Згідно п. 5.2. договору, у разі невиконання або неналежного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань щодо умов договору, винна сторона відшкодовує другій стороні суму таких збитків в повному обсязі при підтвердженні наявності збитків відповідними документами.

Оскільки позивачем було перераховано 603936,00 грн. за 60,00 т масла Лукойл ВГ, то сума, яка підлягає відшкодуванню позивачу за нестачу 0,868 т масла становить 8736,94 грн.

Відповідачем не надано жодних доказів на заперечення позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.11 скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.11 у справі №33/147 скасувати.

3.Позов задовольнити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛК Україна" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 12-А, код 37177437) на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл.., м. Кривий Ріг, Інгулецький район, код 00191000) вартість нестачі трансформаторної оливи марки Лукойл ВГ в сумі 8736 (вісім тисяч сімсот тридцять шість) грн. 94 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛК Україна" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 12-А, код 37177437) на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл.., м. Кривий Ріг, Інгулецький район, код 00191000) 51 (пятдесят одну) грн. 00 коп. витрат, повязаних з відшкодуванням державного мита за подання апеляційної скарги.

6.Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

7.Матеріали справи №33/147 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя

Судді

02.11.11 (відправлено)