Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2011 № 61/201
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від прокурора - Одуденко А.В.,
від позивача – не з’явився,
від відповідача –1 – Палій Є.В.,
від відповідача - 2 – Теплюк В.С.,
від третьої особи - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Росичі” на рішення Господарського суду м. Києва від 08.06.2011 (суддя Івченко А.М.)
за позовом Прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету із земельних ресурсів України
до 1. Київської міської ради
2. Акціонерного товариства „Росичі”
третя особа Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання недійсним рішення та договорів оренди.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 61/201 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Київської міської ради від 08.02.2007 №128/789 «Про передачу Акціонерному товариству «Росичі» у дострокову оренду на 10 років земельних ділянок загальною площею 53,52 га, у тому числі: площею 16,56 га - для будівництва житлового комплексу з об’єктами соціальної інфраструктури, торгівлі, відпочинку, адміністративних, офісних та готельних приміщень; площею - 36,96 га (в тому числі прибережна захисна смуга площею 9,62 га) для облаштування Всеукраїнського парку пам’яті борців за свободу і незалежність України між вул. Оноре де Бальзака та р. Десенка у Деснянському районі м. Києва». Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 29.12.2007, укладений між Київською міською радою та Акціонерним товариством «Росичі» щодо передачі в оренду земельної ділянки розміром 16,5629 га, нормативна грошова оцінка якої становить 24 090 174 грн. 91 коп. – для будівництва житлового комплексу з об’єктами соціальної інфраструктури, торгівлі, відпочинку, адміністративних, офісних та готельних приміщень, кадастровий номер 8000000000:62:201:0149 та зареєстрований 29.12.2007 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 62-6-00458 у книзі записів державної реєстрації договорів. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 29.12.2007, укладений між Київською міською радою та Акціонерним товариством «Росичі» щодо передачі в оренду земельної ділянки розміром 36,9552 га, нормативна грошова оцінка якої становить 64 407425,75 грн. (у тому числі прибережна захисна смуга площею 9,6211 га) – для облаштування Всеукраїнського парку пам’яті борців за свободу і незалежність України, кадастровий номер 8000000000:62:201:0174 та зареєстрований 29.12.2007 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 62-6-00457 у книзі записів державної реєстрації договорів. Зобов’язано Акціонерне товариство «Росичі» повернути Київській міській раді земельну ділянку розміром 36,9552 га, нормативна грошова оцінка якої становить 64 407425,75 грн., що розташована за адресою: між вул. Оноре де Бальзака та р. Десенка у Деснянському районі м. Києва. Зобов’язано Акціонерне товариство «Росичі» повернути Київській міській раді земельну ділянку розміром 16,5629 га, нормативна грошова оцінка якої становить 24 090 174 грн. 91 коп., що розташована за адресою: між вул. Оноре де Бальзака та р. Десенка у Деснянському районі м. Києва. Стягнуто з Київської міської ради в дохід бюджету 212,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Акціонерного товариства «Росичі» в дохід бюджету 212,50 грн. - державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Росичі» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт вважає, що рішення суду прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 29.09.2011.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, ухвалою суду від 29.09.2011 розгляд справи відкладався, а в судовому засіданні 06.10.2011 було оголошено перерву до 20.10.2011.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 було продовжено строк вирішення спору по даній справі.
Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати рішення суду першої інстанції від 08.06.2011, апеляційну скаргу - задовольнити.
Представник прокурора надав відзив на апеляційну скаргу та усні пояснення по справі, в яких просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення – залишити без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву, заслухавши пояснення представників прокурора та відповідачів, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Матеріали справи свідчать, що рішенням Київської міської ради від 08.02.2007 №128/789 передано Акціонерному товариству «Росичі» земельні ділянки загальною площею 53,52 га на 10 років між вул. Оноре де Бальзака та р. Десенка у Деснянському районі м. Києва, у тому числі:
- площею 16,56 га – для будівництва житлового комплексу з об’єктами соціальної інфраструктури, торгівлі, відпочинку, адміністративних, офісних та готельних приміщень;
- площею 36,96 га (у тому числі прибережна захисна смуга площею 9,62 га) – для облаштування Всеукраїнського парку пам’яті борців за свободу і незалежність України.
29.12.2007 між Київською міською радою та Акціонерним товариством «Росичі»на підставі вказаного рішення Київської міської ради від 08.02.2007 № 128/789 укладено договори оренди земельних ділянок розміром 36,9552 га (у тому числі прибережна захисна смуга площею 9,62 га для облаштування Всеукраїнського парку пам’яті борців за свободу і незалежність України), та розміром 16,5629 га для будівництва житлового комплексу з об’єктами соціальної інфраструктури, торгівлі, відпочинку, адміністративних, офісних та готельних приміщень без права подальшого викупу території, вільної від забудови строком на 10 років.
Пунктом 2.2. договору про передачу земельної ділянки розміром 16,5629 га встановлюється, що згідно з витягом з технічної документації № Ю-15647/2007 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.12.2007 № 484 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 24090174 (двадцять чотири мільйони дев’яносто тисяч сто сімдесят чотири) грн. 91 коп.
Пунктом 2.2. договору про передачу земельної ділянки розміром 36,9552 га встановлюється, що згідно з витягом з технічної документації № Ю-15646/2007 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.12.2007 № 483 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 64407425 (шістдесят чотири мільйони чотириста сім тисяч чотириста двадцять п’ять) грн. 75 коп.
Проведеною з березня 2011 прокуратурою Деснянського району м. Києва перевіркою додержання вимог земельного законодавства на території Деснянського району м. Києва на підставі вказівки Генеральної прокуратури України № 13 від 31.01.2011 установлено, що вказане рішення Київської міської ради прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим прокуратура Деснянського району м. Києва, з посиланням на порушення вимог закону, зокрема ст. 118, 123 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, звернулась до суду в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів з позовом про визнання недійсним рішення та договору оренди.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення Київської міської ради, послався на порушення при його прийнятті норм статей 12, 13 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 17 Закону України «Про основи містобудування» та ст. 39 Земельного Кодексу України в редакції, чинній на момент здійснення спірних правовідносин в частині недотримання вимог містобудівної документації при прийнятті спірного рішення Київради, а також на відсутність розробленого містобудівного обґрунтування відповідно до п. 2.1.4. Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради №11/2587 від 27.01.2005, та відсутність погодження проекту відведення земельної ділянки з Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві в порушення ст. 123 Земельного кодексу України.
Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитися з вищенаведеними доводами позивача та висновками суду, беручи до уваги наступне.
Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 9 Земельного кодексу України, з врахуванням пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок у користування на території міста Києва віднесено до компетенції Київської міської ради.
Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
У відповідності до частини 1 статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу зі змінами і доповненнями станом на 08.02.2007).
Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України (зі змінами і доповненнями станом на 08.02.2007), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України (зі змінами і доповненнями станом на 08.02.2007), проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Як було зазначено в самому рішенні суду першої інстанції, проект відведення земельної ділянки був погоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Міністерства охорони навколишнього природного середовища висновком №148 від 07.02.2007, як природоохоронним органом, що діяв в межах наданих йому повноважень відповідно до закону.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про невідповідність спірного рішення Київради вимогам ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, через відсутність погодження проекту відведення земельної ділянки природоохоронним органом, не відповідають обставинам справи, встановленим цим же судовим рішенням.
Зокрема, слід зазначити, що ч. 2 ст. 12 Закону України «Про планування і забудову територій» (зі змінами і доповненнями станом на 08.02.2007) передбачено, що відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами:
- вирішують питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій;
- вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування...».
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про планування і забудову територій», рішення про розроблення детальних планів території приймаються відповідними радами за поданням їх виконавчих органів, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Отже, розроблення детального плану території відноситься до компетенції Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації, а не замовника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про планування і забудову територій», генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту....
За наведених обставин, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що при прийнятті спірного рішення Київради, останньою не були дотримані вимоги містобудівної документації, у зв'язку з неправильним застосуванням норм Закону України «Про планування і забудову територій», оскільки спірне рішення від 08.02.2009 було прийнято у відповідності із генеральним планом міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, як основною містобудівною документацією у місті Києві.
Крім того, прокурором Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету із земельних ресурсів України була заявлена позовна вимога про визнання недійсними двох договорів оренди земельних ділянок площею 16,5629 га та 36,9552 га від 29.12.2007, укладених між Київською міською радою та Акціонерним товариством «Росичі», яка задоволена судом першої інстанції з посиланням на ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В даному випадку, при укладанні спірних договорів оренди, відповідачами не були порушені вимоги статті 203 ЦК України, оскільки вказані договори були укладені на підставі прийнятого рішення Київської міської ради від 08.02.2007 року № 128/789 (на виконання вимог ст.ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України) та у повній відповідності з вимогами, викладеними у ст.ст. 13-16, 18 Закону України «Про оренду землі».
На підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення Господарського міста Києва від 08.06.2011 необхідно скасувати, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Росичі” – задовольнити, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету із земельних ресурсів України.
Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” встановлені ставки державного мита, зокрема, із позовних заяв немайнового характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85,00 грн.); із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови – 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції.
Відповідно до пункту 30 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” Генеральна прокуратура України та її органи – за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави, звільнена від сплати державного мита.
Згідно з ч. 4 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.
Таким чином, судові витрати у справі за подання апеляційної скарги, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються на Державний комітет із земельних ресурсів України.
Керуючись ст. 49, 101, п.2 ст. 103, п. п. 3, 4 ст.104, ст.105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Росичі” задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 скасувати. В позові відмовити повністю.
Стягнути з Державного комітету із земельних ресурсів України (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, код 02910019) на користь Приватного акціонерного товариства „Росичі” (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44-А, код 3289910) 212,50 грн. (двісті дванадцять гривень 50 коп.) державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи №61/201 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 19180543, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 20.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 61/201. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: