Постанова № 19180068, 12.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2011                                                                                           № 62/65

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лобаня О.І.

суддів:           

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 12.10.2011 року

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю«Азовтрім» на ухвалу господарського суду міста Києва від 22 серпня 2011року

у справі           № 62/65 (суддя Любченко М.О.)

за позовом           публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрім»

про стягнення 34134345,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2011 року по справі 62/65 за позовом публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» до товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрім» заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти в сумі 34134345,30 грн., які належать товариству з обмеженою відповідальністю «Азовтрім».

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 22.08.2011 року ТОВ «Азовтрім» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить зазначену ухвалу господарського суду міста Києва скасувати.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 16.09.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» вважає подану позивачем апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а ухвалу господарського суду міста Києва законною та обґрунтованою. Просить суд апеляційної інстанції залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 22.08.2011 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судових засіданнях 03.10.2011 року та 12.10.2011 року представник ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» надав суду свої пояснення по справі в яких, поданий відзив на апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ньому та просив суд апеляційної інстанції ухвалу місцевого господарського суду від 22.08.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник ТОВ «Азовтрім» в судовому засіданні 12.10.2011 року також надав суду свої пояснення по справі в яких підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач – ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Азовтрім» про стягнення з ТОВ «Азовтрім» заборгованості в сумі 34134345,30 грн., у тому числі: основного боргу – 22310000грн., інфляційних нарахувань - 6648730,92 грн., 3% річних - 1736512,6 грн., штрафних санкцій - 3439101,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу векселів №Б68/2608/002 від 26.08.2008 року в частині оплати придбаного за договором простого векселю АА №0859015 номінальною вартістю 22310000 грн., який було видано 22.08.2008 року.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву №523/1259 від 12.08.2011 року про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та інші цінності, які належать ТОВ «Азовтрім», що знаходяться, на рахунках відповідача.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на той факт, що фінансове становище відповідача погіршилось порівняно з попереднім періодом, внаслідок чого у разі задоволення позову виконання рішення може стати неможливим.

Так, як зазначалося раніше, ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2011 року по справі 62/65, заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти в сумі 34134345,30грн., які належать ТОВ «Азовтрім».

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вказаної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення заявленого і своєчасного вирішення господарського спору при підготовці справи до розгляду суддя вирішує, в тому числі, питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Як встановлено ст.66 вказаного Кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до змісту Інформаційного листа №01-8/2776 від 12.12.2006 року Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 26.08.2008 року між ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» (продавець) та ТОВ «Азовтрім» (покупець) за участю ТОВ «Перша Фондова Брокерська Компанія» (повірений від імені продавця) було укладено договір купівлі-продажу векселів №Б68/2608/002, за змістом п.1.1 якого продавець зобов’язався передати у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити простий вексель, з наступними характеристиками: емітент - ВАТ «Азовзагальмаш», ЄДРПОУ 13504334; серія та номер векселя - АА №0859015; номінал – 22310000 грн.; дата складання – 22.08.2008 року; дата погашення – за пред’явленням; курсова вартість – 22310000 грн. Згідно із п.1.2 договору №Б68/2608/002 від 26.08.2008 року сума цього договору складає 22310000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.2.2 вказаного договору повний розрахунок між купцем та продавцем повинен бути здійснений протягом 90 банківських днів з дати передачі векселя.

Однак, як зазначає позивач, ТОВ «Азовтрім» взяті на себе зобов’язання за договором не виконав, оплату придбаного цінного паперу у розмірі 22310000 грн. не здійснив. При цьому, виходячи зі змісту наданого до матеріалів справи фінансового звіту відповідача станом на 30.06.2011рік збільшилась кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги та зменшився дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) порівняно з показниками початок звітного року.

Крім того, в обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову позивачем до матеріалів справи надано документи, що підтверджують участь ТОВ «Азовтрім» у інших господарських спорах в яких, останній, є відповідачем у справах про стягнення з ТОВ «Азовтрім» на користь позивачів заборгованості. Зокрема, по справі № 42/430 рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2009 року стягнуто з ТОВ «Азовтрім» на користь ПП «Куба», м. Вінниця 160000 грн. боргу, 44013,17 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 5301,75 грн. 3% річних, 8599,39 грн. пені, 2179,14 грн. витрат по оплаті державного мита, 288,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2010 року по справі №7/224 за позовом ДП «Вторметсплав» до ТОВ «Азовтрім» про стягнення 432638,34 грн. рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2009 року у справі № 7/224 змінено. Провадження у справі в частині стягнення з ТОВ «Азовтрім» суми основного боргу у розмірі 101462,58 грн. припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Позов задоволено частково, стягнено з відповідача на користь позивача 280000 грн. боргу, 27015,18 грн. пені, 20598,98 грн. інфляційних збитків, 3386,13 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2009 року по справі № 42/499 позов ТОВ «Ферко» до ТОВ «Азовтрім» про стягнення 1101812,36 грн. задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 802999,98 грн. боргу, 114332,23 грн. інфляційних, 20722,68 грн. річних, 103477,46 грн. пені та судових витрат. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2010 року по справі № 42/499 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Колегія суддів апеляційного суду дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлена до стягнення з відповідача грошова сума є значною. Крім того, враховуючи, що відповідач не вчиняє дій по відшкодуванню заборгованості, судова колегія вважає обґрунтованим припущення, про те, що майно (кошти) відповідача може зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Судова колегія звертає увагу на те, що ні під час розгляду справи у суді першої інстанції ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції скаржником не спростовані дані, які свідчать про погіршення фінансового стану товариства. Крім того, не надані дані які б свідчили про стабільне фінансове становище відповідача.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах суми позовних вимог могло б утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.

Відповідно до п.6.1 роз’яснення №02-5/611 від 23.08.1994р. Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене.

За таких обставин, враховуючи пов’язаність заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти з його предметом, ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову при невжитті відповідних заходів, судом першої інстанції правомірно було вжито заходів до забезпечення позову по справі № 62/65 в частині накладення арешту на грошові кошти у розмірі суми позову – 34134345,30 грн., які належать ТОВ «Азовтрім» та знаходяться, у тому числі (проте, не виключно), на рахунках відповідача, відкритих у ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», АТ «Укрсиббанк», АТ«Родовід Банк», філії «Київська регіональна дирекція» ВАТ ВТБ Банк, інших банківських чи фінансових установах.

Крім того, судова колегія погоджується з висновками місцевого суду про те, що заява №523/1259 від 12.08.2011 року ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» про вжиття заходів до забезпечення позову по справі №62/65 в частині накладення арешту на інші цінності, які належать ТОВ «Азовтрім», не підлягає задоволення.

Відповідно до інструкції про ведення касових операцій банками України, яка затверджена /становою №174 від 01.06.2011р. Національного банку України , цінності - це готівка національної і іноземної валют, сумнівні (включаючи підроблені) банкноти, зразки банкнот, ювілейні, пам’ятні та інвестиційні монети, сувенірна продукція, банківські метали, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, цінні папери та інші цінності, які мають вартість. Тобто, під поняттям цінності маються на увазі не тільки грошові кошти, але і інше майно.

При цьому, з огляду на приписи п.1 ч.1 ст.67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладанням арешту або на майно або на грошові суми, що належать відповідачеві.

За таких обставин, як вірно вказав суд першої інстанції, вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та інше майно одночасно не відповідає приписам господарського процесуального законодавства.

При цьому, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку та вжив заходи до забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти у розмірі суми позову – 34134345,30 грн., які належать ТОВ «Азовтрім». Судова колегія вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах суми позовних вимог могло б утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо надання позивачем суду першої інстанції неправдивих відомостей оскільки виконавчі провадження по справам № 42/430, №7/224, №42/499 вже закінчені в зв’язку виконанням рішення суду в повному обсязі, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що відповідач виконував свої зобов’язання перед вказаними вище кредиторами з порушенням строків виконання рішень, в примусовому порядку тільки після прийняття забезпечувальних заходів у виді арешту та розшуку майна. За таких обставин, враховуючи значну суму позовних вимог, судова колегія вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову могло б утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 22.08.2011 року, прийнята після повного з’ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв’язку з правильним застосуванням норм процесуального права, є такою що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції ТОВ «Азовтрім» не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі ТОВ «Азовтрім» на ухвалу суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Азовтрім» слід відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду м. Києва від 22.08.2011 року залишити без змін.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України, господарський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрім» на ухвалу господарського суду м. Києва від 22.08.2011 року у справі №62/65 залишити без задоволення.

2.          Ухвалу господарського суду м. Києва від 22.08.2011 року у справі №62/65 залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 62/65 повернути до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді