ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 45/21331.10.11
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"
До: Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант - Авто"
Про: стягнення 5469,60 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
Позивача: Шупик О.А.
відповідача: Кірсанова К.О
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.03.2011 на вул. В.Васильківська у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки "Фольскваген", д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу марки "Сузукі" д.н. НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_2.
За наслідками вказаного ДТП позивачем сплачено на користь вигонабувача за договором страхування 5.469,60 грн. Тому позивач проcив позов задовольнити та стягнути з відповідача вказані суми коштів.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, та вказав що доказів факту ремонту пошкодженого автомобіля не надано, тому сума ПДВ у складі суми відшкодування відповідачем сплачуватися не повинна.
Ухвалою від 10.10.2011 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 31.10.2011.
У судовому засіданні 31.10.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
ВСТАНОВИВ:
22.09.2010 між позивачем та ОСОБА_2 (страхувальником) було укладено договір страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0234956.006 (далі - Договір), за яким позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Сузукі», державний номер НОМЕР_2.
16.03.2011 на вул. В.Васильківська у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки "Фольскваген", д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу марки "Сузукі" д.н. НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_2.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2011 встановлено, що ОСОБА_1 16.03.2011, керуючи транспортним засобом марки «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, рухаючись на вул. В. Васильківська у м. Києві, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою і відповідно не відреагувала на її зміну, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «Сузукі», державний номер НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Цією ж постановою ОСОБА_1 була визнана винною у вчиненні вищезазначеної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
16.03.2011 ОСОБА_2 було подано до позивача заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Відповідно до Звіту № 4406 від 28.03.2011, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Сузукі", державний номер НОМЕР_2, склала 6.918,12 грн.
08.08.2011 позивачем було виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 5.469,60 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 391,88 грн. та різниці вартості нормо-годин у розмірі 1056,64 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 488.
Обов'язкова цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів у ОСОБА_1 застрахована відповідачем (правонаступником ВАТ «УСК «Дженералі-Гарант»), що підтверджується полісом № АА/3109262.
Позивачем у відповідності до вимог ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” було направлено відповідачеві регресну вимогу від 16.09.2011 № 4938 з вимогою сплатити на користь позивача відшкодовану останнім завдану з вини ОСОБА_1 шкоду в розмірі 5.469,60,00 грн. Вказана регресна вимога передана відповідачеві 20.09.2011 за вхідним реєстраційним № 7а-4285.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода у зменшенні майнової сфери потерпілого, що в свою чергу тягне негативні майнові наслідки для правопорушника. Шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі, тобто відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника.
Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдання збитків.
Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння збитки.
Тому позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги страхового відшкодування у розмірі 5.469,60 грн.
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Заперечення відповідача про зменшення суми відшкодування на суму ПДВ судом відхиляються, оскільки з платіжного доручення від 08.08.2011 № 488 вбачається, що сума відшкодування сплачена вигодонабувачеві без ПДВ, а отже вказаний платіж не підлягає зменшенню на суму ПДВ.
Отже, за вирахуванням франшизи у розмірі 391,88 грн. та різниці вартості нормо-годин у розмірі 1056,64 грн., відповідачем позивачеві має бути відшкодовано 5.469,60 грн. суми сплаченої позивачем страхувальнику.
Відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5.469,60 грн. в порядку регресу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант - Авто"(код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (код 30968986) 5469 (п'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 60 коп. вартості відновлювального ремонту, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
3. Видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя:С. Балац
Дата підписання 02.11.2011
Судове рішення № 19177899, Господарський суд м. Києва було прийнято 31.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 45/213. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: