Рішення № 19177792, 31.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/40731.10.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

до Державного підприємства "БіоЛайн Україна"

про стягнення коштів в порядку регресу 9 616,30 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 5 від 04.01.11.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Державного підприємства "БіоЛайн Україна" шкоди в порядку регресу в розмірі 9 616,30 грн., в тому числі 9582,25 грн. суми страхового відшкодування, 34,05 грн. вартість довідки УДАІ ГУ ВМС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виплатив страхове відшкодування по Полісу обовязкового страхування цивільно-правої відповідальності власників транспортних засобів у звязку з чим набув право регресної вимоги до відповідача, а відповідач на звернення позивача про відшкодування регресної вимоги не відповів, суму страхового відшкодування не виплатив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 порушено провадження по справі № 53/407, розгляд справи призначено на 10.10.2011.

У звязку з незявленням в судове засідання 10.10.2011 представника відповідача розгляд справи відкладено на 31.10.2011.

В судове засідання 31.10.2011 представник позивача зявився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Також фактичне місцезнаходження відповідача за адресою зазначеною у позовній заяві підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 10.10.2011 № 21-10/4641-2.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 31.10.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між ДП «Біолайн-Україна»(відповідач) та ПАТ «Українська транспортна страхова компанія»(позивач) було укладено Поліс обовязкового страхування цивільно-правої відповідальності власників транспортних засобів № ВА/9548075 від 14.03.2007.

Згідно з Полісом обовязкового страхування цивільно-правої відповідальності власників транспортних засобів № ВА/9548075 було застраховано відповідальність власника на автомобіль Деу Ланос д/н НОМЕР_1.

ОСОБА_2 07.06.2007 року о 09 годині 00 хвилин на вул. Королевській в м. Києві, керуючи автомобілем Деу Ланос д/н НОМЕР_1, при зміні напрямку руху не переконався з безпеці свого маневру, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем Сузукі Свіфт д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Зіткнення відбулося в результаті порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху. Зазначена обставина підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва № 3-22075/07 від 21.06.2007.

Для визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Сузукі Свіфт д/н НОМЕР_2 було проведено автотоварознавче дослідження. Згідно зі Звітом № 889 від 08.06.1007, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Сузукі Свіфт д/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 10092,25 грн.

Позивач сплатив вартість ремонту автомобіля Сузукі Свіфт д/н НОМЕР_2 у розмірі 9582,25 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 967 від 09.09.2008.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи.

Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з Довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Управління державної автомобільної інспекції № 3182 від 16.10.2007 власником транспортного засобу Деу Ланос д/н НОМЕР_1 на день коли трапилося ДТП являвся відповідач по справі.

Таким чином, відповідальність за завдану шкоду в ДТП несе відповідач.

Статтею 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У звязку з наведеним, до позивача (як страховика), який виплатив страхове відшкодування за Полісом обовязкового страхування цивільно-правої відповідальності власників транспортних засобів № ВА/9548075 від 14.03.2007 перейшло право вимоги, яке потерпіла особа власник пошкодженого автомобіля марки Сузукі Свіфт д/н НОМЕР_2 має до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані власнику збитки.

За таких обставин особою, відповідальною за збитки, завдані власнику пошкодженого автомобіля Сузукі Свіфт д/н НОМЕР_2 в результаті ДТП, є відповідач.

Як вбачається з підпунктів 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»учасники дорожньо-транспортної пригоди зобовязані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика про строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(підпункт 38.1.1 «г»пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідач по справі, у строки встановлені законом, не повідомив позивача про настання ДТП.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 727-ю від 29.07.2011 про відшкодування шкоди в порядку регресу. На доказ направлення претензії відповідачу позивач надав суду копію фіскального чеку № 1854 від 29.07.2011 та копію опису вкладення в цінний лист від 29.07.2011.

Проте відповідач відповіді на претензію не надав, суму страхового відшкодування в порядку регресу не виплатив.

Зважаючи на викладене у позивача переходить право вимоги до відповідача в розмірі 9582,25 грн.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню в розмірі 9582,25 грн. за розрахунком суду.

Щодо заявленої до стягнення 34,05 грн. вартості довідки ДАІ необхідно зазначити наступне.

Витрати по відшкодуванню винною особою вартості довідки ДАІ не передбачені чинним законодавством України, у звязку з чим в цій частині заявлені позовні вимоги до відповідача є безпідставними.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "БіоЛайн Україна" (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 50, код ЄДРПОУ 32154808, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 22945712) страхове відшкодування в сумі 9582 (девять тисяч пятсот вісімдесят дві) грн. 25 коп., державне мито в сумі 101 (сто одна) грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 (двісті тридцять пять) грн. 16 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 02.11.2011