Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 3/23827.10.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» До Приватного підприємства «Сілоам-Альфа» Про стягнення 5940,39 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_1 по дов. № 3/887 від 12.09.2011
Від відповідачів не зявився
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»про стягнення з Приватного підприємства «Сілоам-Альфа»5751,29 грн. основного боргу та 189,10 грн. 3 % річних, в звязку з неналежним виконанням взятих на себе останнім зобовязань згідно договору оренди № К-26/2-1 від 01.03.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2011 порушено провадження у справі № 3/238 та призначено її до розгляду на 18.10.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/238 від 18.10.2011, в звязку з незявленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 06.10.2011, розгляд справи був відкладений на 27.10.2011.
Позивач в судовому засіданні 27.10.2011 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання 27.10.2011 не зявився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 06.10.2011 та ухвалі від 18.10.2011 не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві та згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 20.10.2011 є місцезнаходженням відповідача : м. Київ, вул. Заболотного, 100, кв. 21.
Проте, ухвали суду надіслані відповідачу за вищевказаною адресою були повернуті на адресу суду поштовим відділенням звязку, оскільки організація за зазначеною адресою не знаходиться.
В пункті 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008) зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 27.10.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.
01.03.2010 між Відкритим акціонерним товариством «Київхімволокно»(орендодавець) та Приватним підприємством «Сілоам-Альфа»(орендар) було укладено договір оренди № К-26/2-1 (далі - договір).
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору орендодавець передає, а орендар приймає в оперативну оренду нежиле приміщення (обєкт оренди), що розташоване в будівлі за адресою : м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, загальною площею 37,5 кв. м.
Спір виник в звязку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди та експлуатаційних витрат, в звязку з чим у відповідача виникла заборгованість за період з серпень, вересень 2010 року перед позивачем в розмірі 5481,29 грн. та відповідно 270 грн. Також за неналежне виконання зобовязань позивачем нараховані 3% річних в сумі 189,10 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобовязаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
Згідно пунктів 5.1., 5.2. договору орендодавець передає обєкт оренди орендарю не пізніше 01.03.2010 за актом приймання передачі, який складається, підписується та скріплюється печатками сторін.
Факт передачі позивачем та відповідно прийняття відповідачем в оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, загальною площею 37,5 кв. м. підтверджується актом приймання-передачі від 01.03.2010.
Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що договір оренди укладено строком до 01.03.2011.
Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 3.1.2. договору визначено, що розмір орендної плати за один квадратний метр площі обєкту оренди становить 72,00 грн., та за весь обєкт оренди складає 2700,00 грн.
Починаючи з другого календарного місяця розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, за винятком випадків дефляції.
Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 3.1.6. договору визначено, що орендна плата за поточний місяць, сплачується орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця авансом не пізніше 5 числа кожного поточного місяця.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 7.1. договору відповідач зобовязався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші, передбачені договором платежі.
Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасного внесення орендної плати у період серпень, вересень 2010 року в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 5481,29 грн.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 5481,29 грн. боргу по орендній платі обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині стягнення 270,00 грн. експлуатаційних витрат за серпень, вересень 2010 року задоволенню не підлягають з огляду на наступне
У відповідності до п. 3.2.2. договору орендар зобовязаний сплачувати орендодавцю експлуатаційні витрати, розмір яких визначається пропорційно фактичній площі обєкту оренди і становить за один квадратний метр разом з ПДВ 3,60 грн.
Проте, умовами договору не визначено строки оплати вищезазначених експлуатаційних витрат.
Положеннями п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання зобовязання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач в позовній заяві вказує на те, що позивач 23.06.2011 звернувся до відповідача з претензією № 3/646 про сплату заборгованості в термін до 30.06.2011.
В матеріалах справи наявна претензія № 3/646 від 23.06.2011, адресована відповідачу, в якій позивач запропонував у строк до 30.06.2011 сплатити заборгованість, до складу якої входять експлуатаційні витрати за серпень, вересень 2010 року в розмірі 270,00 грн.
Проте, належних доказів в підтвердження того, що зазначена претензія була надіслана або вручена відповідачу позивачем не подано.
За відсутності направленої позивачем, у відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, вимоги відповідачу у останнього не наступив строк виконання зобовязання по оплаті експлуатаційних витрат.
Оскільки, у відповідача не виникло зобовязань по оплаті експлуатаційних витрат, позовні вимоги про їх стягнення в розмірі 270,00 грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
В звязку з тим, що на думку позивача відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати та експлуатаційних витрат, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь з відповідача 189,10 грн. 3 % річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначений строк оплату за послуги оренди не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобовязання по сплаті орендної плати.
Разом з цим, як зазначалось вище, строк виконання зобовязання по сплаті експлуатаційних витрат не настав, а отже відповідач не є таким, що прострочив виконання зобовязання в цій частині.
Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 180,87 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню та відповідно в частині стягнення розміру 3% річних, що нараховані за прострочення виконання зобовязання на експлуатаційні витрати, в сумі 8,23 грн. в позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
З огляду на вищевикладене, позові вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Сілоам-Альфа» (м. Київ, вул. Заболотного, 100, кв. 21, код ЄДРПОУ 31056179) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»(м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 05763429) 5481 (пять тисяч чотириста вісімдесят одну) грн. 29 коп. основного боргу по орендній платі, 180 (сто вісімдесят) грн. 87 коп. 3% річних, 56 (сто дві) грн. 62 коп. витрат по сплаті державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині в позові відмовити повністю.
СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 01.11.2011.
Судове рішення № 19177277, Господарський суд м. Києва було прийнято 27.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 3/238. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: