Рішення № 19177048, 18.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/292

18.10.11

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” Автономної Республіки Крим

до Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Києва

про стягнення безпідставно набутих коштів, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 230744,61 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Немірований П.О.,

від відповідача Скопич Ю.В.

СУТЬ СПОРУ:

у вересні 2011 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 22 квітня 2010 р. він платіжними дорученнями №№ 2040, 2041 сплатив на користь відповідача грошові кошти у розмірі 203875 грн. як оплату за скраплений газ за договорами №№ А124/809, А124/814.

Указані кошти відповідачем одержані безпідставно, оскільки вищевказані договори між сторонами укладені не були.

Посилаючись на те, що у п’ятиденний строк відповідач одержані кошти йому не повернув, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 203875 грн. безпідставно набутих коштів, 18960,38 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 7909,23 грн. три проценти річних з простроченої суми, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 22 квітня 2010 р. позивач платіжними дорученнями №№ 2040, 2041 перерахував на користь відповідача грошові кошти у розмірі 203875 грн. як оплату за скраплений газ за договорами №№ А124/809, А124/814.

Це підтверджується поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних платіжних доручень.

Указані кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки між сторонами відсутні зобов’язання щодо поставки та оплати скрапленого газу за вищевказаними договорами, такі договори між ними укладені не були.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Листом № 01-2561/15 від 9 червня 2011 р. позивач пред’явив відповідачу вимогу про повернення безпідставно набутих коштів.

Доказів повернення відповідачем одержаних від позивача коштів суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь підлягає стягненню 203875 грн. безпідставно набутих коштів.

Вимоги про стягнення трьох процентів річних з простроченої суми підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного періоду прострочення, що мало місце з 17 червня 2011 р. (через 7 днів з дня пред’явлення вимоги № 01-2561/15 від 9 червня 2011 р.), а не з 4 травня 2010 р., з чого виходив позивач у своєму розрахунку.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив повернення безпідставно одержаних коштів, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 955,14 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Вимоги про стягнення збитків внаслідок інфляції за час прострочення задоволенню не підлягають, оскільки у період прострочення сплати відповідачем безпідставно одержаних коштів індекс інфляції становив менше 100%.

Доводи позивача щодо строку повернення коштів відповідачем з посиланням на Указ Президента України № 227/95 від 16 березня 1995 р. є необгрунтованими, оскільки цей Указ втратив силу з часу набрання чинності Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, яким врегульовано відносини функціонування платіжних систем, переказу коштів та відповідальність суб’єктів переказу та встановлено обов’язок неналежного отримувача повернути кошти після повідомлення про помилковий переказ.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Стягнути з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код 30019775) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” (95014, м. Сімферополь, вул. Мармурова, 46 А, код 26538518) 203875 грн. безпідставно набутих коштів, 955,14 грн. три проценти річних з простроченої суми, 2048,30 грн. витрат по оплаті державного мита, 209,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар