Рішення № 19175997, 15.11.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 р.

Справа № 5010/1988/2011-2/113

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Медфарком-Центр", вул.Кржижановського, 4, м. Київ, 03680

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс", вул.Сахарова, 21/2, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №6Р від 14.01.2011р. в сумі 1852,46 грн., з яких: 1670,95 грн. - основний борг; 41,77 грн. - інфляційні; 22,66 грн.-3% річних; 117,08 грн. - пеня.

представники сторін не з"явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№3374 від 11.10.11 про стягнення з відповідача 1852,46 грн. заборгованості, в тому числі 1670,95 грн. основного боргу; 41,77 грн. інфляційних за квітень-червень 2011 року, 22,66 грн. - 3% річних та 117,08 грн. пені за період прострочки з 19.04.11 по 30.09.11.

Предствник позивача в судове засідання не з"явився, направив суду заяву вих.№01-11/11 від 07.11.2011р. (вх.№9532/2011-с вх від 14.11.2011р.) якою просив розглянути справу без участі представника, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, хоча про дату, час та міце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 13.10.11 та 27.10.11, які направлялись відповідачу за місцем його реєстрації, згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №273600 (а.с.38-40).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - а.с.38-40).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

04.01.11 між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу №6Р, відповідно до умов пункту 1.1 якого, позивач продає та доставляє товари в асортименті та кількості (далі - Товар), а відповідач приймає та оплачує Товар на умовах, що визначені Договором.

У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 2433,72 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №046916 від 29.03.11 (а.с.16-17).

Відповідно до п. 5.1. договору, строк оплати товару встановлений протягом 21-го календарного дня з моменту його отримання. Але в порушення умов договору, відповідач лише частково розрахувався з позивачем за отриманий товар в розмірі 762,77 грн., в зв"язку з чим заборгованість станом на день звернення до суду становила 1670,95 грн.

Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов’язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 1670,95 грн. заборгованості за переданий товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 41,77 грн. інфляційних за квітень-червень 2011 року, 22,66 грн. - 3% річних та 117,08 грн. пені за період прострочки з 19.04.11 по 30.09.11, з врахуванням наступного:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано.

Пунктом 6.1. договору передбачено, у випадку недотримання відповідачем строків оплати товару, останній зобов"язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми неоплаченого в строк товару, що мало місце в даному випадку.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 1670,95 грн. основного боргу; 41,77 грн. інфляційних; 22,66 грн. - 3% річних та 117,08 грн. пені.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Закритого акціонерного товариства "Медфарком-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" про стягнення 1852,46 грн. боргу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс", вул.Сахарова, 21/2, м. Івано-Франківськ, 76018, код 32077823) на користь Закритого акціонерного товариства "Медфарком-Центр", вул.Кржижановського, 4, м. Київ, 03680, код 33239630) –1670 (одну тисячу шістсот сімдесят) грн. 95 коп. основного боргу, 117 (сто сімнадцять) грн. 08 коп. пені, 41 (сорок одну) грн. 77 коп. - інфляційних, 22 (двадцять дві) грн. 66 коп. річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 15.11.11