Рішення № 19174934, 08.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.11.11 р. Справа № 23/161

за позовом: Державного підприємства ”Свердловантрацит” м. Свердловськ

до відповідача: Державного підприємства ”Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 1660, 31 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, державне підприємство ”Свердловантрацит” м. Свердловськ, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, державного підприємства ”Донецька залізниця” м. Донецьк, 1660, 31 грн. вартості нестачі антрациту.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-відвантаження ним на умовах контракту № 112/3-10 від 25.03.2010р. на адресу ТОВ ”Скіф Шиппінг” у напіввагоні № 60924610 за накладною на групу вагонів № 50955673 антрациту;

-здійснення на станції Маріуполь-Порт Донецької залізниці перевірки маси вантажу у вищевказаному вагоні, внаслідок якої була виявлена нестача вугільної продукції у кількості 3850 кг;

-засвідчення вищевказаної обставини комерційним актом АQ 660376/90 від 24.04.2011р.;

-недоведеність залізницею відсутності її вини у незбереженні вантажу під час його перевезення;

-ст.ст. 306-315 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.ст. 110-115, 130, 133 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2998р. № 457 (далі-Статут залізниць України).

Від відповідача надійшло клопотання №б/н без дати про відкладення розгляду справи у звязку із знаходженням представника ДП ”Донецька залізниця” гр.ОСОБА_2. у відпустці.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

21.04.2011р. державне підприємство ”Свердловантрацит” (вантажовідправник) зі станції Довжанська Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Порт Донецької залізниці відвантажив на адресу товариства з обмеженою відповідальністю ”Скіф Шиппінг” за залізничною накладною на групу вагонів № 50955673 у вагоні № 60924610 вантаж (антрацит) у кількості 70000 кг.

Наявна в матеріалах справи залізнична накладна № 50955673 свідчить про укладення між позивачем (відправником) і відповідачем (перевізником) договору перевезення вантажу на користь ТОВ ”Скіф Шиппінг” (одержувача) згідно ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України та ст.6 Статуту залізниць України.

На підставі ст.133 Статуту залізниць України ТОВ ”Скіф Шиппінг” передало право на предявлення претензії та позову позивачу, що засвідчено переуступним підписом на зворотному боці залізничної накладної № 50955673.

Згідно накладної № 50955673 вантаж завантажено у вагон засобами відправника (маса вантажу визначена на 150-тонних вагах), вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов навантаження і кріплення вантажів правильно, вантаж маркований розрівнювачем з продольними смугами, про що свідчать відповідні відмітки в залізничній накладній.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

На станції призначення Маріуполь-Порт Донецької залізниці було складено комерційний акт АQ 660376/90 від 24.04.2011р., в якому зазначено наступне: при контрольному переважуванні вагону № 60924610 на справних повірених 150-тонних вагонних тензометричних вагах з повною зупинкою вагону на платформі ваг виявилось брутто - 89 850кг, тара з брусу - 23700кг, нетто - 66150кг, що менше вантажного документу на 3 850кг, навантаження в вагоні нижче рівня бортів на 20-25см, праворуч по ходу потягу над 5-6 люками воронка рхр 1500х1500х70мм; вантаж маркований розрівнювачем двома продольними смугами, в районі воронки маркування порушене; двері та люки закриті на запірні пристрої; на момент стоянки вагона на станції витікання вантажу не було.

Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Згідно ст.23 вищевказаного Закону перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічна норма викладена і в ч.1 ст.314 ГК України.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 129 Статуту залізниць України закріплено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

З комерційного акту АQ 660376/90 від 24.04.2011р. вбачається, що нестача вантажу у кількості 3850кг у вагоні № 60924610 виникла під час перевезення (наявність воронки на поверхні вантажу, відсутність захисного маркування в районі воронки та витікання (просипання) вантажу). Залізниця як перевізник не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість недостачі, виявленої у вагоні № 60924610, з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) складає 1660, 31 грн. із розрахунку: 2,45т (нестача з урахуванням норми недостачі 2%) х 677, 68 грн. (вартість 1т антрациту).

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача №б/н без дати про відкладення розгляду справи у звязку із знаходженням представника ДП ”Донецька залізниця” гр.ОСОБА_2. у відпустці судом розглянуто та відхилено, оскільки: суд не викликав у засідання саме цього представника відповідача; підтверджуючих доказів знаходження гр.ОСОБА_2. у відпустці не надано.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230, 306-308 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 114, 115, 129 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з державного підприємства ”Донецька залізниця” (м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р 2600901517249 в ”Укрексімбанку” м. Донецьк, МФО 334817, ЄДРПОУ 01074957) на користь державного підприємства ”Свердловантрацит” (м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1, р/р 2600130284717 у Свердловському без балансовому відділенні філії ”Відділення ПАТ ПІБ в м. Луганськ”, МФО 304308, ЄДРПОУ 32355669) - 1 660 грн. 31 коп. вартості нестачі антрациту, 102 грн. витрат на сплату держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Забарющий М.І.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

В судовому засіданні 08.11.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2011р.