Рішення № 19174760, 08.11.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

08 листопада 2011 р. Справа 11/104/2011/5003

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД»,

м. Дніпропетровськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

м. Шаргород

про стягнення 7432 грн. заборгованості

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 за довіреністю б/н. від 27.04.2011р.;

від відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД» 5561, 27 грн. - боргу, 276, 27 грн. - 3% річних та 1594, 46 грн. збитків від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в липні 2010 року позивачем на підставі видаткових накладних поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 13205,50 грн. з терміном оплати 14 календарних днів з дня поставки товару. Однак, поставлений товар відповідачем оплачено лише частково.

З метою проведення розрахунків позивачем направлено відповідачу досудове попередження № 772 від 06.10.2010р., яке останнім залишено без відповіді та задоволення. Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 5561, 27 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 02.09.2011р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про розгляд справи в суді повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 20987068.

Зважаючи на відсутність належних доказів в матеріалах справи та з метою забезпечення реалізації сторонами права на судовий захист своїх прав та інтересів, ухвалою від 22.09.2011р. розгляд справи відкладено на 20.10.2011р..

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не скористався своїми правами, не надавши визначених судом документів та не забезпечивши явки свого представника, що потягло за собою відкладення розгляду справи на 08.11.2011р..

При розгляді справи 08.11.2011р. судом зясовано, що відповідач втретє не виконав вимог суду щодо надання доказів визначених ухвалами від 02.09.2011р., 22.09.2011р. та 20.10.2011р.. Пояснень причин невиконання суду не надав.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За викладених вище обставин справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД» (позивач) в період з 08 липня 2010 року по 19 липня 2010 року поставив, а фізична особа підприємець ОСОБА_1 (відповідач) отримав товар на загальну суму 13 205,50 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 102242 від 08.07.2010р., № 102241 від 08.07.2010р., № 103187 від 12.07.2010р., № 103188 від 12.07.2010р., № 104243 від 15.07.2010р., № 104244 від 15.07.2010р., № 105127 від 19.07.2010р., № 105128 від 19.07.2010р..

У вказаних накладних визначено термін оплати з відтермінуванням на 14 днів.

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку, та пояснення представника позивача, відповідач провів часткові розрахунки за поставлений товар.

З метою проведення розрахунків за поставлений товар, 07.10.2010р. позивач звернувся до відповідача з передсудовим попередженням від 06.10.2010р. № 772, в якому просив в добровільному порядку перерахувати заборгованість в розмірі 12706,27 грн.. Однак відповідачем вказане попередження не виконано в повному обсязі.

Таким чином, станом на день звернення позивача з позовом до суду сума боргу складала 5561,27 грн..

При розгляді справи судом встановлено, що 20.10.2011 р. відповідачем згідно квитанції № N123А33169 від 20.10.2011р. сплачено на рахунок позивача 4000 грн. боргу. Представник позивача підтвердив сплату відповідачем вказаної суми заборгованості та у звязку з цим, судовому засіданні 08.11.2011р., подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 276,27 грн. трьох відсотків річних та 1594,46 грн. збитків від інфляції.

Зважаючи, що зменшення позовних вимог є правом позивача, визначеним положеннями ст. 22 ГПК України, дана заява прийнята судом до розгляду.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За таких обставин, позивачем правомірно заявлено до стягнення 5561,27 коп. боргу. Зважаючи на часткове погашення відповідачем боргу в сумі 4000 грн., задоволенню підлягає сума боргу в розмірі 1561,27 грн., а провадження у справі в частині стягнення 4000 грн. слід припинити по п. 1-1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи наведене вище, позов підлягає частковому задоволенню, з віднесенням на відповідача судових витрат в повному обсязі за правилами ст. 49 ГПК України, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст.43, 33, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД»(49000, м. Дніпропетровськ, вул..Селянський узвіз, 3а, код 21947206) 1561 (одну тисячу пятсот шістдесят одну) грн. 27 коп. боргу; 102 (сто дві) грн. - витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження у справі в частині стягнення 4000 грн. боргу припинити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Копію рішення згідно ст. 87 ГПК України направити рекомендованим листом.

Повне рішення складено 11.11.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (АДРЕСА_1)

<Дата >