Постанова № 19174709, 15.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р. Справа № 5023/3388/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,

суддів:Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.

розглянувши касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 року

у справі№5023/3388/11 Господарського суду Харківської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод"

доГоловного управління МНС України в Харківській області

простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Вовчанський агрегатний завод" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Головного управління МНС України в Харківській області 5 124,44 грн. матеріальної шкоди та 10 000,00 грн. моральної шкоди.

20.05.2011 року позивач, у порядку ст.22 ГПК України, звернувся із заявою №836/1291юр про зміну позовних вимог і просив стягнути на його користь з відповідача 6 091,24 грн. матеріальної шкоди.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2011 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Головного управління МНС України в Харківській області на користь Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" 6 091,24 грн. матеріальної шкоди та 338,00 грн. судових витрат.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2011 року скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Вовчанський агрегатний завод" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення процесуальних норм, неправомірність відмови у задоволенні позову, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 року скасувати, а рішення господарського суду від 02.06.2011 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає,що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 року у справі №2-а-5292/10/2070 позов Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" до Головного управління МНС України в Харківській області , третя особа Вовчанське районне управління ГУ МНС в Харківській області задоволено в повному обсязі: визнано протиправними дії та рішення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Харківській області щодо відмови у видачі технічних умов на розробку проекту теплогенераторної тепловою потужністю 720 кВт і реконструкції зовнішнього газопроводу для газопостачання теплогенераторної корпусу №230 ВАТ "Вовчанський агрегатний завод"; зобовязано видати технічні умови на розробку проекту.

Вказане рішення виконано.

06.12.2010 року позивач одержав технічні умови.

Вважаючи що діями відповідача позивачу завдано матеріальну шкоду (вартість проїзду до місця судових засідань, відряджувальні витрати та витрати по заробітній платі представників підприємства, вартість проїзду до Харківського окружного суду для одержання постанови тощо) на суму 6 091 грн., останній звернувся з відповідним позовом до господарського суду.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд погодився з доводами позивача і, визнавши зазначені в позові суми матеріальною шкодою, постановив про їх стягнення.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що сума витрат, повязаних з розглядом справи, не відноситься до складу збитків; публічно-правовий спір розглядався в порядку адміністративного судочинства; позивач звернувся за стягненням судових витрат, повязаних з розглядом адміністративної справи, до господарського суду, не скориставшись своїм процесуальним правом на отримання компенсації судових витрат в порядку, передбаченому КАС України та безпідставно вважав зазначені витрати матеріальною шкодою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що розподіл та стягнення витрат, пов'язаних з розглядом адміністративної справи, здійснюються за результатами розгляду справи, в межах якої вони були понесені, а не в звязку із самим фактом понесення таких витрат.

Публічно-правовий спір розглядався в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Статтею 97 КАС України сторонам надано право на компенсацію судових витрат, про що має бути подано відповідне клопотання до суду, і відповідно до статті 98 цього ж кодексу, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Відповідно до п.3 частини першої ст.168 КАС України суд може прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина 2 статті 22 ЦК України передбачає, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

А тому колегія суддів касаційної інстанції вважає, що витрати в сумі 6 091,24 грн. не можна вважати збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на невірному тлумаченні положень процесуального права, зокрема ст. 44 ГПК України, а тому підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови немає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 року по справі №5023/3388/11 без змін.

ГоловуючийМ. Малетич

Судді:К. Круглікова

О. Мамонтова