Постанова № 19174653, 16.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р. Справа № 5023/3009/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддіКузьменка М.В.,

суддіВасищака І.М.,

суддіПалій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"КРИПТОМАШ"

на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2011р. та

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р.

у справі № 5023/3009/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут

транскрипції, трансляції і реплікації"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИПТОМАШ"

про визнання наказу недійсним,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність у справі,

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИПТОМАШ" і просило суд визнати недійсним наказ №2-К/11 від 03.03.2011р. "Про припинення виконання обов'язків", прийнятий генеральним директором ТОВ "КРИПТОМАШ" з перевищенням компетенції виконавчого органу товариства, що порушує права позивача як учасника товариства.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.06.2011р. (суддя С.Ч.Жельне), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. (головуючий, суддя Пуль О.А., судді Білоусова Я.О., Лакіза В.В.), змінено назву позивача на Публічне акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" та задоволено позов: визнано недійним наказ №2-К/11 від 03.03.2011р. "Про припинення виконання обов'язків", виданий генеральним директором від імені ТОВ "КРИПТОМАШ".

При цьому суди двох інстанцій виходили з того, що даний спір є корпоративним та підвідомчим господарському суду; оспорюваний наказ виданий генеральним директором від імені ТОВ "КРИПТОМАШ" з перевищенням повноважень, передбачених статутом товариства та чинним законодавством України.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом розгляду у даній справі є відповідність вимогам чинного законодавства України та положенням статуту відповідача прийнятого генеральним директором товариства відповідача ОСОБА_2 наказу №2-К/11 від 03.03.2011р. "Про припинення виконання обов'язків", відповідно до якого ОСОБА_2 припинив виконання своїх обов'язків генерального директора ТОВ "КРИПТОМАШ" з 22.03.2011р. у зв'язку з прийняттям на роботу за конкурсом в Харківській університет Повітряних Сил, відповідно до ст.38 КЗпП України та поклав тимчасове виконання обов'язків генерального директора на виконавчого директора згідно п.18.21 статуту ТОВ "КРИПТОМАШ" (а.с.89 т.1).

При цьому відповідно до виданого ним раніше наказу №1-К/11 від 01.03.2011р., генеральний директор товариства ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків виконавчого директора ТОВ "КРИПТОМАШ" за сумісництвом з 02.03.2011р. (а.с.88 т.1).

Заперечуючи дійсність наказу №2-К/11 від 03.03.2011р., позивач посилається на те, що приймаючи його, генеральний директор товариства перевищив свої повноваження, оскільки вирішення питання щодо призначення, звільнення та усунення генерального директора товариства відносяться до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Колегія суддів погоджується з висновком судів двох інстанцій про те, що даний спір в силу п.4 ч.1 ст.12 ГПК України є корпоративним та підвідомчим господарським судам України, оскільки ініційований учасником товариства відповідача та стосується визнання недійсним рішення виконавчого органу господарського товариства.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно ч.1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст.3 Кодексу законів про працю України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами; тобто трудові спори це врегулювання розбіжностей, що виникають між працівником і роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом) з питань застосування законодавчих та інших нормативних актів про працю, або між колективом працівників та роботодавцем про зміну умов праці, укладення чи виконання колективного договору, угод, умов трудового договору (контракту) та інші.

Пунктом 1.12. рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" визначено, що для розмежування трудових та корпоративних спорів у справах, пов'язаних з рішеннями про обрання або звільнення, відкликання керівників та інших посадових осіб товариства, господарським судам слід враховувати підстави подання позову. Трудовим є спір, пов'язаний із застосуванням норм Кодексу законів про працю України та з порушенням права позивача на працю; підставою ж виникнення корпоративного спору є порушення або оспорювання корпоративних прав учасників (акціонерів) господарських товариств, норм ЦК України, ГК України, Закону України "Про господарські товариства", вимог установчих документів господарських товариств.

Враховуючи суб'єктний склад сторін даного спору та підстави його виникнення, суди дійшли вірного висновку про те, що даний спір спір учасника товариства (позивача) з товариством (відповідачем) з приводу перевищення повноважень генеральним директором виконавчого органу цього товариства дирекції товариства, при видачі ним оспорюваного наказу, є саме корпоративним спором в силу наведеного вище визначення корпоративних прав та спорів, а не трудовим спором, як помилково вважає скаржник, оскільки в даному спорі не вирішуються розбіжності, що виникли між працівником та роботодавцем.

Вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, судами встановлено, що загальними зборами учасників товариства відповідача прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 25.10.2006р., між іншим, про створення замість одноособового виконавчого органу товариства директора, колегіальний виконавчий орган товариства Дирекцію у складі: Генерального директора товариства та Виконавчого директора товариства; на посаду Генерального директора обрано ОСОБА_2, на посаду виконавчого директора обрано ОСОБА_3 на підставі поданих ними заяв (пункт 7 порядку денного).

Пунктом 3 частини 4 статті 145 ЦК України встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить створення та відкликання виконавчого органу товариства.

Відповідно до пункту "г" статті 41 Закону України "Про господарські товариства", до компетенції загальних зборів належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

Статтею 62 названого Закону передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Частиною 3 статті 145 ЦК України передбачено, що компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Пунктами 17.5.4 та 17.5.5 статуту відповідача визначено, що до виключної компетенції зборів учасників відноситься утворення і відкликання виконавчого органу товариства, яке полягає у визначенні форми (одноособової чи колегіальної) та найменування виконавчого органу товариства, визначенні кількісного складу, а також структури, якщо виконавчий орган є колегіальним, визначенні його компетенції, а також припиненні повноважень виконавчого органу в повному його складі; призначення, звільнення чи усунення генерального директора (директора) товариства від виконання обовязків.

Пунктами 18.5, 18.19 статуту відповідача визначено, що генеральний директор товариства призначається та звільняється зборами учасників товариства. Відповідно до своєї компетенції генеральний директор здійснює керівництво товариством; без довіреності діє від імені товариства, представляє інтереси товариства в інших підприємствах, установах та організаціях; без обмежень укладає та підписує від імені товариства угоди (договори, контракти тощо) та інші документи, без обмежень розпоряджається майном та коштами товариства; відкриває рахунки в установах банків, в межах своїх повноважень, розпоряджається грошовими коштами; підписує усі документи, повязані з податковою звітністю; вирішує всі питання поточної діяльності; в межах своєї компетенції видає накази, довіреності та дає вказівки; має інші права, надані керівнику товариства законодавством та зборами учасників.

Аналіз положень статуту відповідача та чинного законодавства України свідчить про те, що суди двох інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у генерального директора товариства відповідача повноважень щодо призначення, звільнення чи усунення генерального директора товариства, оскільки прийняття рішень з цих питань належить до виключної компетенції зборів учасників товариства. Тому оспорюваний учасником товариства відповідача наказ №2-К/11 від 03.03.2011р. "Про припинення виконання обовязків" виданий генеральним директором від імені товариства з перевищенням повноважень, передбачених статутом відповідача та чинним законодавством України, а відтак є недійсним.

Оспорюваним наказом про звільнення генерального директора товариства відповідача порушено передбачене ч.1 ст.88 ГК України, ч.1 ст.116 ЦК України, ч.1 ст.10 Закону України "Про господарські товариства" право позивача як учасника товариства на участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, зокрема, права призначати, звільняти чи усувати генерального директора (директора) товариства від виконання обовязків, яке передбачене пунктом 17.5.5 статуту відповідача.

Отже, наявні порушення чинного законодавства при формуванні складу виконавчого органу товариства відповідача (Дирекції), які зачіпають права учасників товариства, та сталися внаслідок необгрунтованого присвоєння генеральним директором відповідача повноважень вищого органу зборів учасників, свідчать про наявність достатніх правових підстав для визнання оспорюваного наказу недійсним.

Посилання відповідача у касаційній скарзі на неповідомлення його належним чином про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції колегія суддів відхиляє як безпідставні з огляду на таке.

За загальними приписами господарського процесуального судочинства, судам ставиться в обовязок лише повідомлення належним чином сторін у справі про час і місце розгляду справи, і не вимагається їх розшук, у випадку незявлення представників сторін у судове засідання.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, усі ухвали суду першої інстанції (про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи) надсилалися відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, статуті відповідача та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб. Зазначені ухвали поверталися до суду з відміткою "по закінченню терміну зберігання".

Наведене свідчить про те, що відповідач належним чином був повідомлений про час і місце засідання суду, але не використав свого права на участь у розгляді справи.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення та постанова відповідають нормам матеріального та процесуального права, ґрунтуються на встановлених обставинах справи, а тому підстав для їх зміни або скасування немає.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИПТОМАШ" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. у справі №5023/3009/11 без змін.

Головуючий, суддяКузьменко М.В.

СуддяВасищак І.М.

СуддяПалій В.М.