Постанова № 19174624, 15.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"15" листопада 2011 р. Справа № 5015/1196/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя

суддіМуравйов О. В.

Полянський А. Г.

Яценко О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

на постанову

відЛьвівського апеляційного господарського суду

16.06.2011 року

у справі№5015/1196/11 Господарського суду Львівської області

за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

до

третя особаПриватного підприємства "Перлина Плюс-К"

Відокремлений підрозділ "Львівська дирекція залізничних перевезень" ДГТО "Львівська залізниця"

провиселення із займаного приміщення та стягнення неустойки в розмірі 14379,21 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача:

від третьої особи : не з'явились не з'явились

не з'явились В С Т А Н О В И В:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ПП "Перлина Плюс-К" про виселення із займаного приміщення та стягнення неустойки в розмірі 14379,21 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.04.2011 року у справі №5015/1196/11 (суддя Станько Л. Л.) позов задоволено повністю. Вирішено виселити ПП "Перлина Плюс-К" із вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 308,0 кв. м, яке розміщене в одноповерховій будівлі пакгаузу станції Самбір за адресою: Львівська обл., м. Самбір, вул. Вокзальна 1, що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця". Зобов'язано ПП "Перлина Плюс-К" передати орендоване майно по акту приймання-передачі балансоутримувачу - Відокремленому підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця". Стягнуто з ПП "Перлина Плюс-К" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області заборгованість по неустойці в розмірі 14379,21 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 року у справі №5015/1196/11 (головуючий суддя Кравчук Н. М., судді Гнатюк Г. М., Мирутенко О. Л.), апеляційну скаргу ПП "Перлина Плюс-К" задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2011 року у справі № 5015/1196/11 в частині стягнення заборгованості по неустойці за листопад 2010 року в розмірі 3468,86 грн. скасовано, в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення 3468,86 грн. відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Частково не погоджуючись з вказаною постановою, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судом норм матеріального права, зокрема ст. 785 ЦК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржене судове рішення в частині відмови в стягненні 3468,86 грн. пені., а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники сторін і третьої особи в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників сторін та третьої особи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та ПП "Перлина Плюс-К" (орендар) 24.11.2006 року укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 183, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме державне майно –вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 308,0 кв. м, яке розміщене в одноповерховій будівлі пакгаузу станції Самбір, за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул.. Вокзальна, 1 та перебуває на балансі Відокремленого підрозділу "Станція Самбір" ДТГО "Львівська залізниця".

Цей договір набрав чинності з дня підписання і діяв протягом 362 днів з 24.11.2006 року по 20.11.2007 року включно.

Факт передачі позивачем вищевказаного майна відповідачу підтверджений актом приймання-передачі нерухомого державного майна, підписаного обома представниками сторін та скріпленого їхніми печатками.

Згідно з п. 10.6 вказаного договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору .

07.12.2010 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області скеровано на адресу ПП "Перлина Плюс -К" заяву №11-03-07767 про припинення договору оренди № 183 та зазначено, що термін дії вказаного договору закінчився 10.11.2010 року, зазначений договір оренди не підлягає пролонгації (продовженню) на наступний термін у зв'язку з тим, що Міністерство транспорту та зв'язку України листом від 23.11.2010 року № 12190/16/10-10 повідомило позивача про те, що останнє не дає згоди на продовження строку дії зазначеного договору оренди.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 17 та ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про припинення дії договору 10.11.2010 року.

Оскільки станом на 28.02.2011 року відповідач орендоване приміщення не повернув, керуючись ст. 785 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" суди дійшли висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо виселення та зобов’язання відповідача повернути орендоване майно обґрунтованими підлягають задоволенню.

Скаржник оскаржує постанову апеляційної інстанції лише в частині відмови в стягнення 3468,86 грн. неустойки.

Частиною 2 статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі.

Доказів своєчасного повернення орендованого майна відповідач суду не надав.

Позивачем була нарахована та заявлена до стягнення неустойка (враховуючи уточнення до позовної заяви) за період з листопада 2010 року по січень 2011 року в розмірі 14379,21 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення пені в повному обсязі.

Скасовуючи частково рішення місцевого суду, апеляційний господарський суд задовольнив вказану вимогу виключивши з періоду стягнення листопад 2010 року, сума неустойки за який склала 3468,86 грн., оскільки позивач заяву про припинення договору надіслав відповідачу 07.12.2010 року.

Колегія суддів з таким висновком апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Судами встановлено, що спірний договір оренди припинив свою дію 10.11.2010 року.

Отже, обов'язок повернути спірне майно виник у відповідача саме з моменту закінчення дії договору, який був підставою для користування приміщенням.

Оскільки ч. 2 ст. 785 ЦК України наймодавець має право в разі невиконання обов'язку щодо повернення речі вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення неустойки за період з листопада 2010 року по січень 2011 року в розмірі 14379,21 грн.

Всупереч положень ст. 105 ГПК України, скасовуючи рішення суду першої інстанцій в частині стягнення пені за листопад 2011 року, апеляційний господарський суд не навів посилань на норми чинного законодавства, які б пов'язували обов'язок повернути орендоване майно з моментом отримання повідомлення орендодавця про відсутність намірів подовжувати дію договору оренди.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки підлягає скасуванню на підставі ч. 1 ст. 11110 ГПК України, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права, а рішення суду першої інстанції –залишенню в силі.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 року у справі №5015/1196/11 Господарського суду Львівської області скасувати в частині часткового задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства "Перлина Плюс-К", скасування рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2011 року у справі №5015/1196/11 в частині стягнення заборгованості по неустойці за листопад 2011 року в розмірі 3468,86 грн. та прийняття в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 3468,86 грн.

Рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2011 року у справі №5015/1196/11 залишити в силі.

В решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 року у справі №5015/1196/11 залишити без змін.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді А. Г. Полянський

О. В. Яценко