Постанова № 19174616, 16.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"16" листопада 2011 р. Справа № 7/227(10) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М., - головуючого,

Жукової Л.В.,

Студенця В.І.,

розглянувши касаційну скаргуДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

на постанову

та

на рішенняЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року

господарського суду Львівської області від 28.02.2011 року

у справі господарського судуЛьвівської області

за позовомДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

доПАТ "Концерн Хлібпром"

простягнення 7578,19 грн.,

за участю представників сторін:

позивача:Мицько Р.М.,

відповідача:не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" (правонаступником якого є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ПАТ "Концерн Хлібпром" про стягнення 687442 грн. заборгованості за договором на транспортування природного газу №В-10-56-П/тр, 572,99 грн. пені, 130,78 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.02.2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року рішення місцевого господарського суду від 28.02.2011 року залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Судові рішення мотивовані недоведеністю та необгрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року та рішення господарського суду Львівської області від 28.02.2011 року скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановленого судами попередніх інстанцій, 13.03.2010 р. між Дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (в особі Вінницької філії) (підприємство) та ПАТ "Концерн Хлібпром" (споживач) було укладено договір №В-10-56-П/тр на транспортування природного газу.

Предметом укладеного договору, відповідно до пункту 1.1, є надання підприємством споживачу послуг по транспортуванню газу, згідно з договором на постачання природного газу, укладеним між споживачем та будь-яким незалежним постачальником природного газу.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що обсяги газу для транспортування визначаються договором між споживачем та постачальником, згідно з затвердженого реєстру при умові підтвердження обсягів газу ДК "Укртрансгаз"; підприємство здійснює протягом 2010 року транспортування газу, а споживач зобов'язується його прийняти і сплатити на умовах цього договору послуги з транспортування природного газу в об'ємі 2460 тис.куб.м.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору тариф на транспортування 1000 куб.м. природного газу по газових мережах ДП "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ" становить 119,64, в тому числі ПДВ 19,94 грн.; загальна сума даного договору складає 294314,44 грн.

Пунктом 6.1 договору, сторони погодили, що споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на поточний розрахунок підприємству 100% вартості послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, який запланований для транспортування згідно виставленого рахунку. При невиконанні споживачем п.6.1 договору підприємство не здійснює транспортування газу споживачу.

Відповідно до п.7.1 договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати за послуги по транспортуванню у строки, зазначені у п.6.2 цього договору, споживач (відповідач) сплачує на користь позивача крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору, позивач надав послуги з транспортування природного газу в березні 2010 р. об"ємом 279,448 тис.м3, що підтверджується актом приймання-передачі від 31.03.2010 року та не заперечується відповідачем.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки - фактури на загальну суму 40307,58 грн., які відповідач оплатив частково у розмірі 33433,16 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості доплати за транспортований позивачем природний газ у березні 2010 року в розмірі 6874,42 грн., нараховованої відповідачу у зв"яку із зміною тарифу на транспортування природного газу, встановленого НКРЕ, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки відповідач не погодився з новими тарифами, які були встановлені НКРЕ, то вони не стали для його обов"язковими, а отже і відсутні підстави для стягнення вартості транспортованого природного газу у березні 2010 року по тарифу 144,24 грн., в т.ч. числі ПДВ 24,04 грн.

Проте, з таким висновком попередніх судових інстанцій колегія суддів не може погодитись, враховуючи наступне.

Відповідно до приписів статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи), які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органами місцевого самоврядування.

          Національна комісія регулювання електроенергетики України, відповідно до Указу Президента України від 21.04.1998 №335/98 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України" є постійно діючим державним органом, який своїми рішеннями встановлює тарифи на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, що постачається споживач України. Рішення НКРЕ, прийняті в межах її повноважень, є обов"язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на ринках газу, нафти та нафтопродуктів.

Сторони договору в пунктах 5.1, 5.2 договору зазначили, що тариф на транспортування 1000 куб.м. природного газу по газових мережах ДП "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ" становить 119,64, в тому числі ПДВ 19,94 грн.

          Постановою №195 НКРЕ України від 01.03.2010 р. відновлено дію постанови НКРЕ від 07.08.2008 р. №936 "Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ВАТ "Вінницягаз"; установлено, що тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу регульованим тарифом для ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" діють згідно з постановою НКРЕ від 07.08.2008 р. №977 зі змінами, внесенними постановою НКРЕ від 31.08.2009 р. №997; визнано такими, що втратила чинність постанова НКРЕ від 01.12.2009 р. №1376 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕ" та визнано такою, що втратила чинність, постанови НКРЕ від 07.08.2008 року №936" визнати такою, що втратила чинність.

Згідно з п. 5.3 договору, тариф на транспортування, що вказаний в даному договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів і є обов'язковими для сторін за даним договором з моменту введення їх в дію; у випадку зміни тарифу чи порядку розрахунків за послуги по транспортуванню споживач на протязі 3 днів з моменту отримання додаткової угоди зобов'язаний повідомити підприємство про згоду з новим тарифом або новим порядком розрахунків. У разі незгоди споживача зі зміною тарифу та порядку розрахунків, а також у разі неотримання від споживача відповіді або додаткової угоди у зазначений вище термін, підприємство припиняє транспортування природного газу споживачу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок попередніх судових інстанцій про недопустимість односторонньої зміни умов договору щодо зміни тарифу є таким, що не грунтується на законі та таким, що не враховує особливість укладення договорів, сторонами яких є особи, що здійснюють діяльність на ринках газу, нафти та нафтопродуктів і в цих договорах застосовуються ціни (тарифи), які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади та є обов'язковими для сторін за даним договором з моменту введення їх в дію незалежно від волевиявлення сторони договору.

Також є помилковим висновки попередніх судових інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про стягненння 572,99 грн. пені, нарахованої за період з 26.05.2011 року по 24.11.2010 року та 130,78 грн. 3% річних, з огляду на вищевикладене, прострочення виконання умов договору відповідачем, п.7.1 договору та приписи статті 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що судами всебічно, повно і об’єктивно з’ясовані обсттавини справи, проте допущено помилку в застосуванні норм права, суд вважає можливим скасувати судові рішення в частин відмови у стягненні 6874,42 грн. боргу, 572,99 грн. пені, 130,78 грн. 3% річних та постановити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року та рішення господарського суду Львівської області від 28.02.2011 року у справі № 7/227(10) скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" (79035, Львівська обл., місто Львів, Сихівський район, вул. Хлібна, 2, код ЄДРПОУ 05511001) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вул. Шолуденко, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 6874,42 грн. основного боргу, 572,99 грн. пені, 130,78 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита, 51,00 грн. державного мита, сплаченого при подачі апеляційної скарги, 51,00 грн. державного мита, сплаченого при подачі касаційної скарги та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Львівської області видати відповідні накази, згідно зі статтею 122 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий                                                                                М.М.Черкащенко

Судді:                                                                                          Л.В.Жукова

В.І.Студенець