Постанова № 19174293, 10.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р. Справа № 5023/676/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши у судовому засіданні за участю представників:

позивача:

відповідача:

матеріали касаційної скарги ОСОБА_1. дов. від 19.11.10, не з'явились, повідомлені належно, Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.11

у справі№5023/676/11

за позовомАкціонерної компанії "Харківобленерго"

доУправління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради

простягнення 34242,63 грн.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 08.11.11 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради 34242,63 грн. збитків у зв'язку з наданням пільг з оплати за спожиту електричну енергію за період з 23.05.08 до 01.01.11. Позивач посилався на те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не проведено компенсацію витрат енергопостачальної компанії з надання пільг певним категоріям громадян. Позов обґрунтований приписами статей 147, 150 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008, статті 87 Бюджетного кодексу України, частини 4 статті 17 Закону України "Про електроенергетику", статей 61, 69, 70 Закону України "Про Конституційний Суд України", пунктами 3, 5, 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.02, пунктом 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.03 №117.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.05.11 (суддя Савченко А.А.) позов задоволено. Господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення спірної суми та визнав, що нарахування витрат від наданих пільг окремим категоріям громадян проводиться без обмеження середніми нормами споживання. При цьому, судом враховано, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008 визнані неконституційними окремі положення Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі, щодо введення "середніх норм споживання". Судове рішення обґрунтоване приписами статей 147, 150 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008, частини 4 статті 17 Закону України "Про електроенергетику", пунктами 3, 5, 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.02.

Харківський апеляційний господарський суд (судді: Лакіза В.В., Бородіна Л.І., Хачатрян В.С.) постановою від 31.05.11 перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав.

Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, та відмовити в позові. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник наголошує на порушенні судами приписів статті 22 Закону України "Про міліцію", статті 9 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", положення Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.96 №879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати". Управління вказує на те, що відшкодування організаціям - надавачам послуг витрат за надані пільги окремим категоріям громадян здійснюється в межах встановлених норм. Водночас скаржник посилається і на те, що законодавством не визначено порядку виконання Рішення Конституційного суду України від 22.05.08 №10-рп/2008.

Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому компанія просить судові акти у справі залишити без змін з мотивів у них викладених, а касаційну скаргу без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Акціонерної компанії "Харківобленерго" про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради 34242,63 грн. збитків у зв'язку з наданням пільг окремим категоріям споживачів з оплати за спожиту електричну енергію за період з 23.05.08 до 01.01.11. Ухвалюючи рішення у справі, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову. На підставі Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України “Про міліцію”, зокрема, частину четверту статті 22 Закону доповнено: “працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”. Також частину 6 статті 22 Закону України “Про пожежну безпеку” доповнено відповідним положенням: “особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”. Статтю 24 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу Україну” доповнено положенням: “пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань”. При цьому, згідно з розділом ІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розділ ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє з 01.01.08 до 31.12.08. Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65, розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу III Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67, розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67, розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу П “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Тобто, положення зазначених законів стосовно введення "середніх норм споживання" визнані неконституційними. Відповідно до пункту 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Згідно з пунктом 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.02, головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення. Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами відповідних послуг. Відповідно до пункту 6 цього ж Порядку у разі виникнення додаткових зобовязань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби Автономної Республіки Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі. Разом з цим, з метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України постановою від 29.01.03 №117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. Пунктом 3 цього Положення передбачено, що Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад, зокрема, організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги. Згідно з пунктом 10 названого Положення підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Відповідно до пункту 11 Положення уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, та складає акти звіряння розрахунків за надані пільговиками послуги за формою "3-пільга". Мінпраці затверджує форми "1-пільга", "4-пільга", "5-пільга", "6-пільга", "7-пільга"; форму "2-пільга" - за погодженням з Мінпаливенерго, Мінбудом і Мінтрансзв'язку; а форму "3-пільга" - з Мінфіном (пункт 12 Положення). В ході розгляду спору господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що Головним розпорядником коштів місцевого бюджету є відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради. Судами також установлено, що позивачем було подано відповідачу розрахунок витрат від наданих пільг працівникам міліції на пенсії, працівникам пожежної охорони на пенсії, які нараховані без обмеження середніми нормами споживання. Господарськими судами установлено і те, що відповідач, отримавши розрахунок витрат позивача, здійснив власний перерахунок і виключив з суми нарахованих витрат ті розрахунки, котрі перевищують середні норми споживання та не подав їх до відповідних органів для фінансування, як-то передбачено Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.02. Відтак, як установили суди, і це підтверджено актами звіряння, 34242,63 грн. збитків понесених енергопостачальником від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів не визнана відповідачем та заявлена позивачем до стягнення. За приписами частини 4 статті 17 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги. З огляду на зазначене та враховуючи встановлений господарськими судами факт невиконання відповідачем вимог чинного законодавства щодо компенсації витрат позивача з надання пільг певним категоріям громадян, колегія суддів погоджується з висновком судів про наявність підстав для стягнення з відповідача спірних коштів. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Згідно з приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. З огляду на викладене, а також на встановлені фактичні обставини справи судами попередніх інстанцій правомірно задоволені позовні вимоги. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними та не спростовують установленого судами. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.11 у справі №5023/676/11 залишити без змін.

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець