Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2011 р. Справа № 5005/4888/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДерепи В.І.
суддів :Грека Б.М.,
Капацин Н.В. доповідача у справі
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Зовнішньоторгівельна науково-виробнича фірма "Коло"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2011
у справі № 5005/4888/2011
господарського судуДніпропетровської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Промфактор-Електрик"
доПриватного акціонерного товариства "Зовнішньоторгівельна науково-виробнича фірма "Коло"
простягнення 322173, 76 грн.
за участю представників від: позивача ОСОБА_1 (довір. від 14.03.2011р.) відповідача ОСОБА_2 (довір. від 06.05.2011р.) В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Промфактор-Електрик" (Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Зовнішньоторгівельна науково-виробнича фірма "Коло" (Відповідач) про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи на суму 260 010 грн., 46 541,79 грн. інфляційних втрат та 3% річних на суму 15 621,97 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2011р. у справі № 5005/4888/2011 позовні вимоги ТОВ "Електротехнічна компанія "Промфактор-Електрик" задоволені в повному обсязі, з Відповідача на користь Позивача стягнуто 260 010 грн. заборгованості, 46 541,79 грн. інфляційних втрат, 15 621,97 грн. - 3 % річних. На Відповідача покладено судові витрати.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2011р. частково скасовано рішення місцевого господарського суду по даній справі, резолютивну частину рішення викладено у редакції, яка передбачає стягнення з Відповідача на користь Позивача 260 010 грн. основного боргу, 17 004,35 грн. втрат від інфляції, 7 030,55 грн. 3% річних. Відповідно зменшено розмір судових витрат, що підлягають стягненню з Відповідача. В решті позову відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги суди вказують на їх обґрунтованість та посилаються на норми матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин, а саме: статті 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.
Частково відмовляючи в позові суд апеляційної інстанції вказав, що інфляційні збитки і 3% річних слід рахувати з моменту пред"явлення вимоги, як цього вимагає частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України, тобто, з травня 2010 по лютий 2011р.р.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2011р., постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2011р. у справі № 5005/4888/2011, прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі заявник вказує, на те, що акт приймання виконаних підрядних робіт і довідка про вартість виконаних підрядних робіт по формі не відповідають пункту 3.3.12 Правил визначення будівництва ДБН Д.1.1.-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 174 від 27.08.2000 і не можуть бути підставою визначення обсягів виконаних робіт та їх вартості.
Також скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не вірно застосована норма частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, тобто, настання строку платежу з моменту пред"явлення вимоги (претензії), оскільки пункт 5.1 договору визначає обов'язковою вимогу надання Позивачем рахунку для оплати.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 01.09.2008р. між Закритим акціонерним товариством "Зовнішньоторгівельна науково-виробнича фірма "Коло" (Генпідрядник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Промфактор-Електрик" (Субпідрядник) укладено договір підряду на виконання електричних спеціалізованих робіт № 311.35/5-08, за умовами якого Субпідрядник мав виконати електричні спеціалізовані роботи по будівництву 1-го пускового комплексу Сальковського гірничо-щебневого комбінату на загальну суму 288 000 грн.
Пункт 5.1 договору передбачає, що оплата Генпідрядником виконаних Субпідрядником робіт проводиться протягом 10 банківських днів на підставі актів виконаних робіт по формі № КБ-2в та довідки по формі № КБ-3, оформлених у двосторонньому порядку і рахунків, доданих до них шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок Субпідрядника.
За лютий 2009 року Позивачем виконані обсяги підрядних робіт на суму 260 010 грн., про що Позивачем і Відповідачем підписані акт приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт по формі № КБ-3.
У визначений договором термін Відповідачем роботи не оплачені, у зв'язку з чим 12.04.2011р. Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача вартості виконаних підрядних робіт з нарахуванням відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційної складової боргу та 3% річних.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідач не в повному обсязі виконав умови договору і вимоги закону, виконану Позивачем роботу прийняв, але не оплатив.
Листом № 215 від 27.05.2010р. ЗАТ "Зовнішньоторгівельна науково виробнича фірма "Коло" повідомила Позивача про те, що заборгованість за договором підряду № 311.35/5-08 буде погашена в першочерговому порядку після надходження грошових коштів від ТОВ "Чарнокит".
Пункт 38 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668 передбачає, що забезпечення виконання зобов"язань за договором підряду здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України, цих загальних умов, інших актів законодавства та умов договору підряду.
Згідно з пунктом 91 Загальних умов передача виконаних робіт (об"єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформляються актом про виконані роботи, а пункт 96 цих Загальних умов встановлює, що підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.
Оскільки, підрядні роботи за договором № 311.35/5-08 від 01.09.2008р. виконані Позивачем в лютому 2009 року, пункт 5.1 договору передбачає оплату робіт Відповідачем протягом 10 банківських днів на підставі актів виконаних робіт, Позивачем надіслана Відповідачеві претензія № 24/1 від 08.04.2010р. з вимогою про оплату вартості виконаних робіт, суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ТОВ "Електротехнічна компанія "Промфактор-Електрик" про стягнення з Відповідача вартості виконаних Позивачем підрядних робіт з нарахуванням інфляційної складової боргу та 3% річних.
Доводи Відповідача, викладені в касаційній скарзі, про невідповідність підписаних сторонами акта і довідки про вартість виконаних підрядних робіт вимогам, встановленим ДБН Д.1.1.-1-2000, спростовуються доданими до матеріалів справи документами. Крім того, Загальні умови і умови договору № 311.5/5-08 від 01.09.2008р. не передбачають підстав для відмови від оплати виконаних підрядником і прийнятих замовником підрядних робіт.
За таких обставин постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2011р. по даній справі залишається без змін, а касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Зовнішньоторгівельна науково-виробнича фірма "Коло", яке є правонаступником ЗАТ "Зовнішньоторгівельна науково виробнича фірма "Коло", без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Зовнішньоторгівельна науково-виробнича фірма "Коло" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2011р. у справі № 5005/4888/2011 залишити без змін.
Головуючий - суддяВ.І. Дерепа
СуддіБ.М. Грек
Н.В. Капацин
Судове рішення № 19174126, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 10.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5005/4888/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: