Постанова № 19173968, 08.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2011 р. Справа № 5013/481/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Н. Волковицької

Л. Рогач

за участю представників:

позивачаОСОБА_1 довіреність від 04.11.2011 р.

відповідачаТетева І.В. директор наказ від 17.01.2003 р.

третьої особине зявилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Трейд Сервіс" на постанову від 02.08.2011 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 5013/481/11 господарського суду Кіровоградської області

за позовомУляновської районної державної адміністрації Кіровоградської області

до Приватного підприємства "Трейд Сервіс" третя особаГрушківська сільська рада Уляновського району Кіровоградської області провизнання недійсним договору оренди землі і зобов'язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И В :

Ульяновська районна державна адміністрація Кіровоградської області звернулася до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ПП "Трейд Сервіс" про:

- визнання недійсним договору оренди землі від 27.08.2010 року, який зареєстрований в Ульяновському відділенні Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041038400028 від 27.08.2010 р., укладений між Ульяновською районною державною адміністрацією та ПП "Трейд Сервіс" і припинити вказаний договір на майбутнє;

- зобов'язання ПП "Трейд Сервіс" повернути земельну ділянку загальною площею 3,0946 га, яка була предметом договору оренди землі від 27.08.2010 р.

Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на приписи статей 203, 204, 209, 210, 215, 216, 234, 236 Цивільного кодексу України та статті 122, 123, 124, 134, 186-1 Земельного кодексу України обґрунтовані порушенням вимог законодавства при укладенні спірного договору, зокрема, щодо укладення договору на підставі незаконних розпоряджень райдержадміністрації, не проведенні при укладенні договору земельних торгів на право оренди, а також невідповідності цього договору закону, що виявилось в порушенні порядку укладення такого виду договорів та є підставою для визнання договору недійсним із застосуванням відповідних наслідків недійсності угоди.

Крім того, у поясненнях до позовних заяви позивач також зазначав, що умови спірного договору оренди землі не відповідають вимогам статті 15 Закону України "Про оренду землі", зокрема щодо відсутності у спірному договорі оренди землі умови щодо орендної плати із зазначенням її розміру та передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що є доказом того, що сторони спірного договору оренди землі не досягли домовленості з усіх істотних умов договору, а тому спірний договір оренди землі відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України та статті 15 Закону України "Про оренду землі" не можна вважати укладеним.

ПП "Трейд Сервіс" просило відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на обставини, встановлені в ході проведення прокуратурою Ульяновського району перевірки, якою в свою чергу встановлено відсутність підстав для скасування спірного договору оренди землі, укладеного між сторонами. Крім того, як зазначав відповідач факт підписання спірного договору та відповідність його змісту вимогам чинного законодавства також підтверджено позитивним висновком державної експертизи спірного договору Головного управління земельних ресурсів від 08.06.2010 р. про можливість державної реєстрації договору. При цьому, відповідач належним чином виконує взяті на себе зобов'язання по спірному договору, в тому числі і в частині повного та своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Грушківську сільську раду Ульяновського району Кіровоградської області.

У заяві від 16.06.2011 р. Грушківська сільська рада повідомила, що не підтримує позовні вимоги та не заперечує проти використання ПП "Трейд Сервіс" земельної ділянки площею 3,0946 га згідно укладеного договору оренди.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2011 р. (суддя Кабакова В.Г.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що особа, якою було підписано спірний договір з боку позивача не мала на момент його підписання відповідних повноважень та не була уповноважена орендодавцем на підписання такого договору, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у випадках, коли особа вчинила правочин взагалі не маючи статусу представника сторони за відсутності повноважень, такий правочин є неукладеним, і наступне його схвалення є неможливим.

Крім того, судом було зазначено, що спірний договір не містить такої істотної вимоги як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, та враховуючи його державну реєстрацію 27.08.2010 не має додатка - акта приймання-передачі об'єкта оренди, відповідно сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, тому договір також є неукладеним.

Суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку із встановленням обставин щодо неукладеності правочину, позов про визнання такого правочину недійсним не підлягає задоволенню.

За апеляційною скаргою ПП "ТрейдСервіс" Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Євстигнеєв О.С., Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.) переглянувши рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2011 р. в апеляційному порядку, постановою від 02.08.2011 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ПП "Трейд Сервіс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить, з урахуванням уточнень до касаційної скарги у судовому засіданні суду касаційної інстанції, судові рішення у даній справі скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 4 та 43 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник касаційної скарги, зокрема, зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано жодного доводу та доказу відповідача, як й не наведено доводів відхилення цих доказів, таких як позитивного висновку про державну реєстрацію договору оренди від 08.06.2010 р. № 08-03/945, довідки з прокуратури Ульяновського району від 16.06.2010 р., довідки відділу Ульяновського відділу держкомзему від 23.05.2011 р. про передачу підписаних примірників договору для державної реєстрації саме 08.06.2010 р. та інші докази.

Скаржник звернув увагу на наявний в матеріалах справи примірник договору, оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні, із відміткою про його державну реєстрацію 09.06.2010 р. із зазначенням в ньому розміру орендної плати, що було проігноровано судом апеляційної інстанції.

На думку заявника касаційної скарги поза увагою судів залишилось те, що сторонами спірний договір виконується, відповідачем сплачується орендна плата, а у сторін наявні різні примірники одного і того ж договору, а саме позивачем надано примірник із зазначенням дати 27.08.2010 р., в той час як у відповідача на примірнику договору зазначено 09.06.2010 р.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм права в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 27.08.2010 р. між Ульяновською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПП "Трейд Сервіс" було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає на підставі розпорядження голови Ульяновської райдержадміністрації від 04.06.2010 № 253-р, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку для розміщення та експлуатації господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Ульяновський район, Грушківська сільська рада.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,0946 га, у тому числі по угіддях: під господарськими будівлями і дворами. Кадастровий номер земельної ділянки - 3525581300:02:000:9005. На земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля свинарника (складу), яка належить орендарю, інші об'єкти інфраструктури відсутні (пункти 2, 3 договору).

Пунктом 8 договору сторонами встановлено, що договір укладено на 49 років. Початок дії договору з моменту державної реєстрації.

Договір зареєстрований в Ульяновському відділі Кіровоградської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.08.2010 р. за №041038400028.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Ульяновської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди землі від 27.08.2010 року, який зареєстрований в Ульяновському відділенні Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041038400028 від 27.08.2010 р., укладений між Ульяновською районною державною адміністрацією та ПП "Трейд Сервіс", припинення договору на майбутнє та зобов'язання ПП "Трейд Сервіс" повернути земельну ділянку загальною площею 3,0946 га, яка була предметом договору оренди землі від 27.08.2010 р. на підставі статей 203, 204, 209, 210, 215, 216, 234, 236 Цивільного кодексу України та статей 122, 123, 124, 134, 186-1 Земельного кодексу України, з огляду на порушення вимог законодавства при укладенні договору, відсутності у особи, якою з боку орендодавця підписано договір повноважень, порушення вказаним договором публічного порядку та відсутність всіх істотних умов договору.

Суди першої та апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшли висновку щодо неукладеності цього договору, вказавши на те, що договір оренди землі датований 27.08.2010 року та з боку Ульяновської районної державної адміністрації підписаний Чемерисом Костянтином Костянтиновичем, який на той момент був звільнений з посади заступника голови районної державної адміністрації.

Судами було зазначено, що відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі частини 1 статті 210, частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 125 Земельного кодексу України та статті 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту державної реєстрації.

Згідно із частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Під час розгляду справи судами було зазначено, що станом на 27.08.2010 р. Чемерис К.К., яким підписано договір, був звільнений з посади заступника голови Ульяновської райдержадміністрації та, відповідно, не мав статусу представника та повноважень на вчинення такого правочину, а договір оренди землі не містить всіх істотних умов, відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі", що свідчить про неукладеність цього договору.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за приписами частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому, у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обгрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Статтею 105 цього Кодексу визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, у якій мають бути зазначені, зокрема, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (стаття 33 вказаного Кодексу).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Проте, здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою наявність двох примірників договору оренди землі, укладеного між Ульяновською районною державною адміністрацією та ПП "ТрейдСервіс", з тексту яких вбачається, що Ульяновською районною державною адміністрацією передано, згідно розпорядження голови Ульяновської райдержадміністрації від 04.06.2010 № 253-р передано в оренду земельну ділянку загальною площею 3,0946 га, кадастровий номер 3525581300:02:000:9005 для розміщення та експлуатації будівель та споруд, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Ульяновський район, Грушківська сільська рада.

При цьому, один примірник вказаного договору датований 27.08.2010 року (том 1 а.с. 43), а інший примірник цього договору датований 09.06.2010 р. (том 3 а.с. 1).

Проте, дійшовши висновку щодо відсутності у Чемериса Костянтина Костянтиновича, яким з боку Ульяновської районної державної адміністрації був підписаний договір, повноважень на підписання договору 27.08.2010 р. через його звільнення 29.06.2010 р. з посади заступника голови районної державної адміністрації, судами було залишено поза увагою наявність двох примірників договорів, а також доводи відповідача щодо підписання договору саме 09.06.2010 р. та про наявність позитивного висновку про державну реєстрацію договору оренди від 08.06.2010 р. № 08-03/945, довідки з прокуратури Ульяновського району від 16.06.2010 р., довідки відділу Ульяновського відділу держкомзему від 23.05.2011 р. про передачу підписаних примірників договору для державної реєстрації 08.06.2010 р.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанції, посилаючись на статтю 15 Закону України "Про оренду землі" дійшли висновку, що спірний договір не містить всіх суттєвих умов, що також є підставою вважати його неукладеним.

Разом з цим, за приписами статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, спірний договір оренди землі зареєстрований в Ульяновському відділі Кіровоградської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.08.2010 за № 041038400028, що унеможливлює висновок судів про відсутність всіх істотних умов договору, а також висновок про неукладеність договору, виходячи з приписів цієї норми.

Статтею 54 вказаного Кодексу визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

При цьому, позивач самостійно визначає в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, і обґрунтовує позовні вимоги, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються ці вимоги, зокрема, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і залежно від установлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

З матеріалів справи вбачається, що Ульяновська районна державна адміністрація звертаючись з позовом про визнання недійсним договору оренди землі посилалась зокрема, на приписи статей 203, 210, 215, 216, 234, 236 Цивільного кодексу України обґрунтовуючи свої вимоги порушенням вимог законодавства при укладенні спірного договору та невідповідністю договору закону, що виявилось в порушенні порядку укладення такого виду договорів, що є підставою для визнання договору недійсним із застосуванням відповідних наслідків недійсності угоди.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 зазначеного Кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, статтею 234 Цивільного кодексу України, на яку також посилався позивач, визначені правові наслідки фіктивного правочину.

Проте, судами першої та апеляційної інстанції спір, виходячи з предмету та підстав позову, розглянутий не був, відповідна оцінка всім доводам сторін судами не надавалась.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 р. у справі № 5013/481/11 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2011 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Касаційну скаргу задовольнити.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач