Постанова № 19173711, 09.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2011 р. Справа № 5013/479/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоУліцького А.М.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Рогач Л.І.

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" на постановувід 28.07.11 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№5013/479/11

господарського судуКіровоградської області

за позовомПрокурора Устинівського району в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс"

третя особаОлександрівська сільська рада

проповернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 26 818,60 грн. шкоди

за участю представників сторін

від позивача:у засідання не прибули

від відповідача:у засідання не прибули

від третьої особи:у засідання не прибули

від прокурора:Шокіна Т.В., посв. ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 16.06.11 господарського суду Кіровоградської області (суддя Кабакова В.Г.), яке залишено без змін постановою від 28.07.11 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Бахмат Р.М. головуючого, Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.), частково задоволено позов прокурора Устинівського району в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 26 818,6 грн. шкоди: стягнуто з відповідача на користь позивача 13 407,17 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельних ділянок.

Судові рішення мотивовані тим, що земельні ділянки №299 і №288 на момент проведення перевірки перебували в розпорядженні (з метою надання їх в оренду) позивача та Олександрівської сільської ради в межах, визначених розпорядженням голови Устинівської районної державної адміністрації №105-р від 13.03.03, а самовільне користування відповідачем цими ділянками є підставою для відшкодування шкоди. При цьому враховано відмову прокурора від позовної вимоги в частині повернення вказаних земельних ділянок. Також суди визнали правомірним користування відповідачем земельними ділянками №296 і №298, у зв'язку з чим відмовили у відшкодуванні шкоди щодо цих ділянок.

Ухвалою від 24.10.11 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування вказаних судових рішень та припинення провадження в справі.

Касатор доводить невідповідність висновків попередніх судових інстанцій фактичним обставинам у справі і законодавству, зокрема, вважає недоведеним факт самовільного користування земельними ділянками №299 і №288, оскільки користування ними здійснювалося на підставі угод, укладених зі спадкоємцями власників паїв, право яких є предметом розгляду в суді.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 04.03.11 за результатами проведеної перевірки державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель в Устинівському районі встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" самовільно займає земельні ділянки з категорії "незатребуваних паїв" №№298, 299, 288, 296 загальною площею 27,52 га земель сільськогосподарського призначення Олександрівської сільської ради, які розміщені за межами населеного пункту.

Вказане зафіксовано в акті перевірки від 04.03.11, видано припис про усунення виявлених порушень від 04.03.11 №4, складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.03.11 №3, винесена постанова про накладення адміністративного стягнення від 17.03.11 №3, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за межами населеного пункту.

На підставі рішення сесії Олександрівської сільської ради від 31.03.11 №33 між Олександрівською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" 01.04.11 (після проведення перевірки) укладено договір №7 оренди земельної ділянки, зареєстрований в книзі записів реєстрації договорів оренди незатребуваних паїв в Олександрійській сільській раді 01.04.11.

За умовами даного договору рада передає, а відповідач приймає незатребувані земельні паї №№280, 290, 305, 288, 296, 298, 299 на території Олександрівської сільської ради площею 50,10 умовних кадастрових гектарів, у тому числі ріллі 50,10 га.

Прокурор Устинівського району звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації, заявивши вимоги (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" на користь Устинівської районної державної адміністрації в дохід Олександрівської сільської ради шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельних ділянок загальною площею 27,52 га в розмірі 26818,60 грн., (згідно з розрахунком розміру завданої шкоди).

Відповідно до Списку членів колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Енгельса, яким передаються у приватну власність земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олександрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (додаток до рішення сесії Олександрівської сільської ради (протокол №№80, 81 від 29.03.01, №82 від 12.06.01)) земельна ділянка №288 площею 6,88 га виділялась ОСОБА_1, №296 площею 6,88 га ОСОБА_2, №298 площею 6,88 га ОСОБА_4, №299 площею 6,88 га ОСОБА_3.

Оскільки вказаними особами зазначені земельні ділянки в натурі прийняті не були, дані земельні ділянки відповідно до рішення Олександрівської сільської ради від 13.10.01 №88 "Про передачу земельних часток (паїв) у приватну власність" передані у відання сільської ради.

Розпорядженням голови Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 13.03.03 №105-р "Про надання селищній, сільським радам права на тимчасове розпорядження землями незатребуваних сертифікатів на право на земельну частку (пай)" надано селищній, сільським радам право на тимчасове, до моменту звернення власників, розпорядження землями незатребуваних сертифікатів на право на земельну частку (пай) та рекомендовано оформляти тимчасово договори оренди по незатребуваних земельних частках (паях), встановити контроль за використанням землі та вжити необхідних заходів для повідомлення власникам землі про необхідність використання своїх прав по розпорядженню належними їм земельними частками (паями).

Рішеннями Устинівського районного суду від 07.11.07 у справі №2-о-44/2007р та від 26.11.07 у справі №2-О-49/2007 визнано спадщину, відповідно, земельні ділянки №299 і №298 відумерлою.

На момент проведення перевірки власником земельної ділянки №296 площею 6,88 га згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 21.02.11 була ОСОБА_6, земельну ділянку №298 успадкувала ОСОБА_5, а земельні паї успадкували родичі, які проживали спільно із спадкодавцями.

У зв'язку з цим на момент складення акту обстеження від 04.03.11 земельні ділянки №№298, 299, 296, 288 знаходилися в стані оформлення прав власності вищезазначених спадкоємців.

З огляду на таке висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо розпорядження зазначеними земельними ділянками та завдання шкоди державі чи Олександрівській сільській раді є передчасними, зважаючи на відсутність встановлення обставин, передбачених ст. 1273 ЦК України за відсутністю доказів відмови від спадщини.

Не дослідивши вищевказані обставини, суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому рішення та постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Пунктом 3 ст. 1119 ГПК України встановлено право касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин та правильного застосування законодавчих норм.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу задовольнити частково.

2.Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.11 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.06.11 у справі №5013/479/11 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

ГоловуючийА.Уліцький

СуддіГ.Мачульський

Л.Рогач