Ухвала суду № 1917283, 06.08.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

30 липня 2008 року

Справа № 5020-12/045

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Голика В.С.,

Латиніна О.А.,

секретар судового засідання Лукашова Ю.А.

за участю представників сторін:

представник позивача: Іванова Анжеліка Вікторівна, довіреність № б/н від 15.02.08, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКСІ";

представник відповідача: Резник Юлія Валеріївна, довіреність № 32/10-011/2007 від 31.10.07, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;

представник відповідача: Шамрей Дмитро Вячеславович, довіреність № 8/10-013 від 11.03.08, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;

прокурор: не з'явився, Прокурор міста Севастополя;

представник відповідача: не з'явився, Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 09.06.2008 у справі № 5020-12/045

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" (Фіолентовське шосе, 1/1,Севастополь,99053)

до 1) Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

2) Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі (вул. Балаклавська, 9,Севастополь,99011)

за участю Прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)

про стягнення з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 292971,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в порядку статей 17, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України до господарського суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя, Головного управління Державного казначейства України в м. Севастополі, з урахуванням уточнення вимог, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 14.05.2008 №000011232/0 та стягнення з Держаного бюджету України бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ в розмірі 292971,00 грн.

Постановою господарського суду м. Севастополя від 09.06.2008 у справі № 5020-12/045 позов задоволено частково.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 14.05.2008 №000011232/0 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю “ОКСІ” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 73799,0грн.. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ОКСІ” заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2006 року в сумі 27886,00 грн., за січень 2007 року в сумі 32791,00 грн., за березень 2007 року в сумі 25493,00 грн., за квітень 2007 року в сумі 88306,00грн., за липень 2007 року в сумі 21667,00 грн., за вересень 2007 року в сумі 44616,0грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ОКСІ” 1703,40 грн. судового збору. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 року в сумі 52212,00 грн. –відмовлено.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ТОВ “ОКСІ” правомірно, відповідно до чинного податкового законодавства, включило до складу податкового кредиту за вересень, жовтень 2006 року, січень, березень, квітень, липень та вересень 2007 року суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 292971,0 грн. на підставі податкових накладних, виданих постачальниками товару .

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, в позові відмовити повністю.

На думку ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку до бюджету, а не із самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. При цьому, заявник апеляційної скарги вказує, що оскільки в ході проведення перевірок не був встановлений факт фактичної сплати суми податку, заявленої до відшкодування з бюджету, позивачем не надано доказів сплати податку постачальниками товару (послуг), матеріалами справи доказаний той факт, що з огляду на показники ПП «Латраск-К»відсутній факт надходження ПДВ до бюджету, то в даному випадку відсутня умова, за якої закон пов'язує право на включення сплачених сум до складу податкового кредиту та відшкодування ПДВ з бюджету.

Крім того, відповідач вважає, що позивач, як платник податку на додану вартість, повинен контролювати утримання та сплату податку до бюджету іншими особами, які є виробниками та постачальниками товарів, та, відповідно, нести відповідальність якщо хтось не виконав зобов'язання зі сплати податку до бюджету.

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.07.2008 суддів Волкова К.В. та Черткову І.В. замінено на суддів Голика В.С. та Латиніна О.А.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.07.2008, представник ДПІ у Гагарінському районі міста Севастополя апеляційну скаргу підтримав. Представник позивача надав заперечення, у яких просить залишити постанову суду першої інстанції без змін. Представник Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі не з'явився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить вирішити спір на розсуд суду. Прокурор м. Севастополя у судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю прокурора м. Севастополя, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя податкові декларації з податку на додану вартість із заявленими сумами бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок: декларація за вересень, жовтень 2006 року на суму бюджетного відшкодування 27886,0грн.; декларація за січень 2007 року на суму бюджетного відшкодування 32791,0грн.; декларація за березень 2007 року на суму бюджетного відшкодування 25493,0грн.; декларація за квітень 2007 року на суму бюджетного відшкодування 88306,0грн.; декларація за липень 2007 року на суму бюджетного відшкодування 21667,0грн.; декларація за вересень 2007 року на суму бюджетного відшкодування 96828,0грн., а всього на суму 292791,00 грн.

Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя (станом на момент заявлення відшкодування позивач знаходився на податковому обліку в ДПІ Нахімовського району м. Севастополя) (надалі Інспекція) проведені виїзні позапланові документальні перевірки ТОВ “ОКСІ” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ:

- за вересень, жовтень 2006 року –акт перевірки №724/10/23-423/22274413/92 від 11.12.2006;

- січень 2007 року - акт перевірки №105/10/23-423/22274413/13 від 22.02.2007;

- за березень 2007 року - акт перевірки №297/10/23-423/22274413/56 від 21.05.2007;

- за квітень 2007 року - акт перевірки №331/10/23-423/22274413/58 від 11.06.2007;

- за липень 2007 року - акт перевірки №586/10/23-423/22274413/74 від 10.09.2007;

- за вересень 2007 року - акт перевірки №733/10/23-423/22274413/90 від 31.10.2007.

Перевіркою порушень встановлено не було, суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявлені ТОВ “ОКСІ”, за результатами перевірок, проведених у 2007 році, відповідають заявленим до відшкодування платником податку у податкових деклараціях.

В період з 21.04.2008 по 23.04.2008 ДПІ в Гагарінському районі міста Севастополя була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по відносинам з ПП “Латраск-К”, за результатами якої, на думку ДПІ, позивачем було порушено п.1.8 ст.1, пп.7.7.1 та пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що виразилося у завищенні суми бюджетного відшкодування за березень та квітень 2007 року на 73799,0грн. (акт перевірки №2054/23-211/22274413/7 від 23.04.2008).

14 травня 2008 року ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення №000011232/0 про зменшення ТОВ “ОКСІ” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 73799,0грн.

Вважаючи, що податкове повідомлення-рішення від 14.05.2008р. №000011232/0 прийнято з порушенням норм законодавства України, без законних підстав, ТОВ «ОКСІ»збільшило підстави та предмет позову та просило також визнати податкове повідомлення-рішення нечинним.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Відповідно до підпункта 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або поверненню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з якою-небудь поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону). Якщо у наступному податковому періоді сума, яка розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена відповідно до даного Закону.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, вважається або дата списання засобів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів; або дата отримання податкової накладної, яка підтверджує факт придбання платником податку товарів.

Правилами підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх одержувача, і є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними.

Комплексне застосування зазначених норм Закону України “Про податок на додану вартість” дає підстави для висновку про те, що в підпункті 7.7.1 йдеться про суму податкового кредиту, розраховану за правилами підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, - тобто як про сплачене, так і про нарахований ПДВ.

В разі видачі контрагентами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість, покупцю податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими Законом України “Про податок на додану вартість”, останній має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітний податковий період та у разі від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за такий період покупець має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що Закон України “Про податок на додану вартість” не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків та не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

У відповідності до пп.7.7.6, 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Таким чином, законодавством передбачається можливість відшкодування ПДВ з бюджету у випадку якщо суми бюджетних надходжень з ПДВ менше сум відшкодування даного податку.

В ході проведення перевірки працівниками податкового органу встановлено, що основними постачальниками ТОВ “ОКСІ” є: ТОВ “Тет-Партнер”, ТОВ “Струм”, ТОВ “ТД “Акрилан”, ТОВ “Евроформат”, ПП “Фірма “Галич-Кабель”, ВАТ ЕК “Севастопольенерго”, ТОВ “Композит-93”, ПП “Симпл”, ДП “Фірма “Леда”, ПП “Латраск-К”, ТОВ “Романов ИНК”, ТОВ “ОМИА Україна”, ТОВ “Винил”, ТОВ “Стройпласт”.

По договорам з вказаними контрагентами, на підставі яких ТОВ «ОКСІ»були отримані податкові накладні, не були визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку документи, що свідчать про наявність та виконання зобов'язань, в тому числі податкові накладні.

Крім того, судом встановлено, що кошти за договорами разом з податком на додану вартість позивачем були перераховані, про що свідчать виписки банку. ТОВ «ОКСІ»отримало належним чином оформлені податкові накладні, контрагенти позивача відображали ПДВ у своїх податкових зобов'язаннях, що підтверджує факт дотримання усіх вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та виникнення у ТОВ «ОКСІ»права на відшкодування ПДВ.

Закон України “Про податок на додану вартість” не пов’язує віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а також його відшкодування з проведенням зустрічних перевірок податковим органом. Перевірка повинна проводитися у встановлені строки та не може продовжити визначений Законом строк відшкодування з Державного бюджету ПДВ. Питання від’ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставило цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Відповідно до Закону, документом, що підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, зокрема, є податкова накладна.

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Інші підстави для отримання відшкодування зазначеним Законом не передбачені.

Як вбачається з підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, 7.7.1 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку із надмірною сплатою (нарахуванням) податку і не залежна від сплати даного податку до бюджету постачальником.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту за вересень, жовтень 2006 року, січень, березень, квітень, липень та вересень 2007 року суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 292971,0 грн. на підставі податкових накладних, виданих постачальниками товару.

Враховуючи викладене, та керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 09.06.2008 у справі № 5020-12/045 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді В.С. Голик

О.А.Латинін