Постанова № 19162779, 15.07.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.07.2011 р. справа №21/175/10-10/5009/2488/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівСклярук О.І.

Москальової І.В., М'ясищева А.М.

за участю представників: від позивача:не з'явилися від відповідача:ОСОБА_1 дов.№26/о від 24.06.11р.

від третьої особи:не з'явилися

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя

на рішення

господарського суду Запорізької області

Від25.05.2011р. (повний текст підписаний 30.05.2011р.)

по справі№ 21/175/10-10/5009/2488/11 (суддя: Алейникова Т.Г.)

за позовом:Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнілайн”

м. Бердянськ Запорізької області

за участю третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Державного підприємства “Бердянський морський торгівельний порт” м. Бердянськ Запорізької області простягнення 36669грн. 52коп. та зобовязання повернути обєкт оренди нежитлове приміщення ВСТАНОВИВ: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнілайн” м. Бердянськ Запорізької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” м. Бердянськ Запорізької області про стягнення з ТОВ “Юнілайн” на користь державного бюджету неустойку, за період з 19.12.08 по 21.05.10, в розмірі 36669грн. 52коп. та зобовязання повернути державному підприємству "Бердянський морський торговельний порт", за участю РВ ФДМУ по Запорізькій області, орендоване майно, а саме : вбудовані в перший поверх нежитлові приміщення (приміщення "1-4,6, сходова клітина 5) загальною площею 113,23кв.м., що розташоване за адресою: м.Бердянськ, вул.. Горького,6, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Рішенням господарського суду Запорізької області по справі №21/175/10-10/5009/2488/11 від 25.05.2011р., повний текст якого підписаний 30.05.2011р. (суддя: Алейникова Т.Г.) в задоволені позову було відмовлено.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд послався на те, що позивач не довів суду факт припинення дії договору оренди, зокрема, у період, за який стягується неустойка (з 19.12.2008р. по 21.05.2010р.), та на наявність в матеріалах справи доказів сплати орендарем (відповідачем) орендної плати до Державного бюджету України з грудня 2008р. по травень 2010р.

Не погодившись з прийнятим рішенням Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права.

Від Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" надійшов відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду Запорізької області від 25.05.2011р. виваженим та обґрунтованим.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Юнілайн” надало відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач проти задоволення скарги заперечує та просить рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розгляд справи неоднарозово відкладався у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача.

В судове засідання призначене на 13.07.2011р. з'явився представник відповідача, в судовому засіданні проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечує.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 13.07.2011р. не з'явилися.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання представники сторін були повідомлені належним чином. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноважених представників позивача та третьої особи суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011р. про відкладення розгляду справи, явка сторін не була визнана обовязковою.

Враховуючи викладене та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не звязана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників позивача та третьої особи.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, що були присутні в судовому засіданні, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

21.12.2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області ( РФ ФДМУ орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнілайн»( орендар) було укладено договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт», № 1757/д.

Згідно п.1.1. договору № 1757/д орендодавець РВ ФДМУ передав, а орендар ТОВ «Юнілайн»прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в перший поверх нежитлові приміщення (приміщення №1-4,6, сходова клітина 5) загальною площею по внутрішньому обміру 113,23 кв.м. відповідно до плану першого поверху будинку, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 6, яке знаходиться на балансі Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт»( балансоутримувач, третя особа по справі).

У відповідності до п.10.1. договору оренди № 1757/д останній укладено з 12.12.2005 року по 18.12.2006 року, тобто на 363 дні.

Пунктом 10.6 договору оренди № 1757/д передбачено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну його умов протягом одного місця після закінчення його терміну дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих же умовах, які були передбачені цим договором

Доказів, що протягом місяця після закінчення терміну дії договору , одна із сторін звернулася до іншої з заявою про припинення його дії в матеріалах справи відсутні. За таких обставин, договір в силу приписів п.10.6. договору було продовжено автоматично ще на 363 дні, тобто до 16.12.2007 року.

Протягом 2007 року сторони підписали до договору оренди договори про його зміни, а саме:

- 01.03.2007 року підписано договір про зміни № 1 до договору оренди від 21.12.2005 року, згідно якого сторони внесли зміни у розмір орендної плати;

- 23.08.20076 р. підписано договір про зміни № 2 до договору оренди № 1757/д, згідно якого сторони виклали пункт 10.1. договору у наступній редакції «Термін дії договору оренди продовжено до 18.12.2007р., замість попередньої редакції (Цей договір укладено з 21.12.2005 р. по 18.12.2006 р.).

Таким чином, сторони домовилися, що договір оренди закінчить свою дію саме 18.12.2007 року, а не 16.12.2007 року, у зв'язку з його автоматичним продовженням на 363 дні.

Доказів, що протягом місяця після закінчення терміну дії договору ( 18.12.2007 р.), одна із сторін звернулася до іншої з заявою про припинення його дії в матеріалах справи відсутні. За таких обставин договір оренди було продовжено на той самий строк на який він був укладений.

17.04.2008 р. сторони підписали договір про зміни № 3 до договору оренди від 21.12.2005 р., згідно якого внесли зміни щодо порядку та зміни розміру орендної плати.

14.01.2009 р. Орендодавець ( позивач по цій справі) направив на адресу відповідача листа № 11-13-00187, яким повідомив про припинення терміну дії договору оренди та запропонував підписати акт приймання передачі.

11.03.2009 р. Орендодавець знов направив відповідачу листа за № 11-13-01310., яким повідомив, що договір оренди припинив свою дію та направив для підписання акти приймання- передачі, які лишилися не підписаними.

Доказів повернення майна матеріали справи не містять.

Позивач, як зазначалося вище , просить зобов'язати відповідача повернути орендоване майно.

Місцевий господарський суд в задоволені позову відмовив, дійшовши до висновку, що договір оренди є діючим.

Про те, колегія суддів не може погодитися з таким висновком, виходячи з наступного.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ( ч.1 ст. 759 ЦК України), договір найму укладається на строк, встановлений договором ( ч.1 ст.763 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін на який укладається договір оренди є його істотною умовою. Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору ( ч.1 ст.12 Закону).

Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором ( ч.ч.1.2. ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо ( ч.1 ст.653 ЦК України).

Зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту ( ст.654 ЦК України).

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення ( ч.1 ст.251 ЦК України).

Наведені положення законів свідчать, що зміни до договору є його невід'ємною частиною, в договорі оренди державного майна сторони зобов'язані домовитися про його строк, інакше договір не є укладеним, за відсутності заяви сторін про припинення договору останній є продовжений на встановлений договором строк, а не на строк, на який цей договір було продовжено.

Тому, посилання суду першої інстанції, що зазначений договір було продовжено автоматично в силу приписів ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»на 728 днів, які складаються зі строку на який було укладено договір оренди ( 363 дні) та зі строку на який він був продовжений згідно договору про зміни за №2 ( днів 365) є необґрунтованим.

Посилання суду першої інстанції, що строк дії договору оренди повинен складати до 20.12.2010 р. з огляду на приписи п.5 розділу ІІ «Прикінцеві положення»Закону України від 15.12.2009 р. № 1759-У1 "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні", за яким термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладання, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки до набуття чинності вказаного Закону договір оренди припинив свою дію з 18.12.2008 року на підставі заяви орендодавця від 14.01.2009 року згідно умов п.10.6 договору та статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначений у договорі оренди.

Частина 1 ст. 175 ГК України передбачає, що зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За таких обставин позовна вимога позивача щодо зобов'язання відповідача повернути орендоване майно за актом прийома-передачі є такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з неповерненням відповідачем орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди, позивачем нарахована неустойка за період з 19.12.2008 року по 21.05.2010 р. в розмірі 36669 грн 52 коп.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Колегія суддів зазначає, що згідно приписів ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У пункті 9.3 договору сторони встановили, що за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час прострочення, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту приймання передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем пред'явленої суми неустойки, тому зазначена позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, положення частини шостої статті 232 ГК України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Оскільки умовами договору оренди, укладеного між сторонами у цій справі та законодавством, що регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкту оренди після закінчення строку дії договору, підстави щодо зменшення строку нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання до шести місяців відсутні.

Судова колегія також зазначає, що згідно приписів ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення рішення (п.3 ст.267 ЦК України).

Відповідач у поясненнях по справі (т.1, аркуш справи 89, т.ІІ, аркуш справи 15) також посилався на приписи саме п.3 ст.267 ЦК України. В той же час, в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач до прийняття рішення по справі звертався до суду з відповідною заявою та просив застосувати при розгляді позову строки позовної давності.

Посилання відповідача на приписи п.3 ст.267 ЦК України не є за своєю суттю заявою щодо застосування строків позовної довності при розгляді конкретного спору.

В тексті рішення господарського суду також відсутнє посилання, що відповідач звертався до суду з заявою щодо застосування строків позовної давності і це питання було розглянуто судом до прийняття рішення по справі. В тексті рішення, відмовляючи в задоволені вимоги, щодо стягнення неустойки, суд послався лише на те, що вона є ненормативно обґрунтованою.

В той же час, згідно приписів п.5 ст.267 ЦК України, при застосуванні строків позовної давності, суд повинен був з'ясувати наявність або відсутність поважних причин щодо його пропуску.

На підставі вищевикладеного рішення по справі по справі №21/175/10-10/5009/2488/11 від 25.05.2011 року, повний текст якого підписаний 30.05.2011р. підлягає скасуванню, а позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позову у сумі 451,69грн. та витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 225грн.84коп. покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнілайн»м.Бердянськ.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 25.05.2011 року, повний текст якого підписаний 30.05.2011р. по справі №21/175/10-10/5009/2488/11 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.05.2011 року, повний текст якого підписаний 30.05.2011р. по справі №21/175/10-10/5009/2488/11- скасувати.

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнілайн»(71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Горького, 13, ЄДРПОУ 33284259) повернути Державному підприємству «Бердянський морський торговельний порт»(72440, Запорізька область, м.Бердянськ, вул..Горького,13/7, ЄДРПОУ 1125761) за участю Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, орендоване майно, а саме: вбудовані в перший поверх нежитлові приміщення ( приміщення №1-4,6, сходова клітина 5) загальною площею 113,23 кв.м., що розташовані за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького,6 шляхом підписання акту приймання-передачі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілайн»(71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Горького, 13, ЄДРПОУ 33284259) на користь державного бюджету неустойку за період з 19.12.2008 р. по 21.05.2010 р. в розмірі 36669,52 грн. на користь Державного бюджету України за наступними реквізитами: Одержувач: Державний бюджет м. Бердянська, 22080300, Код ЄДРПОУ 34676953, банк Одержувача: УДК в Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31117094700011.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілайн»(71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Горького, 13, ЄДРПОУ 33284259) на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви в сумі 451,69грн. та витрати по сплаті за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілайн»(71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Горького, 13, ЄДРПОУ 33284259) на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 225грн.84коп.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.І. Склярук

Судді: І.В. Москальова

А.М. М'ясищев

Надруковано 6 екз.:1-позивачу, 1-відповідачу, 1-третій особі; 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО