Рішення № 19162444, 25.10.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2011 р.Справа № 17/69/5022-1289/2011 Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Андрусик Н.О.

Розглянув справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль

до відповідача: Державного підприємства "Залозецький спиртовий завод", смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області

про стягнення 45490,72 грн. заборгованості

Представник від:

позивача: ОСОБА_2, уповноважений, довіреність№ 5841 від 24.10.11р.;

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні представнику позивача розяснено його процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач - Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Тернопіль, звернувся 19.09.2011р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Державного підприємства "Залозецький спиртовий завод", смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області, про стягнення 45490,72 грн. заборгованості, посилаючись на умови укладеного між сторонам договору про надання послуг на перевезення №02/11-09-1 від 02.11.2009р., в тому числі 39500,00 грн. основного боргу, 4159,71 грн. нарахованої пені, 1228,45 грн. інфляційних нарахувань та 602,56 грн. 3% річних.

Позов обґрунтовується копією договору про надання послуг на перевезення №02/11-09-1 від 02.11.2009р.; копією акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ТП Зал 02/11-09-2 від 17.01.2011р.; копіями товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового серії 01 АААА №242228 від 15.01.2011р., серії 01 АААА №242229 від 15.01.2011р. та серії 01 АААА №242230 від 15.01.2011р., серії 01 АААА №086060 від 15.11.2009р., серії 01 АААА №086065 від 18.11.2009р.; копією виписки по банківському рахунку позивача від 18.01.2011р.; копією претензії №17 від 01.03.2011р. з відомостями про вантаж; копією акту звірки взаєморозрахунків від 15.06.2011р.; розрахунками суми позову; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 21.09.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 06.10.2011р. Крім того, у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача в обсязі, достатньому для сплати суми заборгованості як передчасно заявленому та необґрунтованому, - відмовлено.

Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 25.10.2011р. у звязку з неявкою відповідача, через неподання сторонами витребуваних судом документів та необхідністю витребування додаткових документів.

Позивач в судовому засіданні 25.10.2011р. подав суду заяву про уточнення розміру позовних вимог без номеру та дати (вх. №17026 (н) від 25.10.2011р.) у відповідності до якої, провівши перерахунок нарахованих санкцій, просить змінити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені на суму 3019,32 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1264,00 грн. та 931,43 грн. 3% річних, всього просить стягнути 44714,75 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду як така, що подана в межах прав сторони, визначених ст. 22 ГПК України, відтак, розгляд справи здійснюється з урахуванням зменшених позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи), клопотань про розгляд справи без його участі, - не заявив, а витребуваних судом додаткових доказів, - не подав.

Разом з тим, враховуючи, що брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, явка сторін не визнавалася судом обовязковою; розгляд справи відкладався з підстав неявки відповідача, останній не виявив бажання ознайомитися з матеріалами справи та без поважних причин не подав суду витребуваних документів, в тому числі відзиву на позов, зважаючи на достатність в матеріалах справи документів, необхідних для розгляду спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами, за правилами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд встановив.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

02.09.2009р. між Державним підприємством "Залозецький спиртовий завод", як Замовником, та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як Виконавцем, укладено договір про надання послуг на перевезення за № 02/11-09-1 (далі Договір), згідно умов якого Виконавець зобовязався надати послуги по перевезенню спирту етилового (Вантаж) в кількості та на умовах, визначених Договором, автомобільним транспортом, а Замовник, в свою чергу, зобовязався прийняти та оплатити належним чином виконані послуги по перевезенні (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.6. Договору факт надання послуг підтверджуються шляхом підписання акту виконаних робіт.

Пунктами 1.3.-1.5. Договору сторони визначили умови перевезення, а саме: кількість вантажу на одиницю транспорту відповідно до товаротранспортної накладної; пункт завантаження смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області, вул. Бродівська, 3; кінцевий пункт призначення вказується у товаротранспортній накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТП Зал-02/11-09-2 від 17.01.2011р., ТП Зал-02/11-09-3 від 18.11.2009р., ТП Зал-02/11-09-2 від 16.11.2009р., товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового серії 01 АААА №242228, №242229, № 242230 від 15.01.2011р., №086065 від 18.11.2009р., №086060 від 15.11.2009р. позивачем на виконання умов Договору власним транспортом надано ДП "Залозецький спиртовий завод" послуги з перевезення етилового спирту на загальну суму 59500,00 грн. Наведене не заперечується відповідачем, навпаки, визнається шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків від 15.06.2011р.

В силу вимог п. 3.1. Договору вартість послуг по перевезенню вантажу вказується в акті здачі-приймання робіт на кожний окремий рейс.

Розрахунки по даному договору проводяться на протязі 3-х банківських днів на підставі підписаних сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт шляхом перерахування погодженої суми коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (п.п. 3.3., 3.4. Договору).

Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Замовником умов договору в частині проведення оплати за надані Виконавцем послуги з перевезення вантажу.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли зобовязання, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач стверджує, що ДП "Залозецький спиртовий завод" свої договірні зобовязання не виконало в повній мірі, здійснивши оплату за надані послуги з перевезення спирту частково в розмірі 20000,00 грн. (банківська виписка по рахунку позивача від 17.01.2011р. знаходяться в матеріалах справи), відтак, станом на 15.09.2011р. заборгованість відповідача за Договором про надання послуг на перевезення за № 02/11-09-1 від 02.09.2009р. складає 39500 грн.

В силу вимог ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами зобовязання.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, вантаж був наданий та вивезений автотранспортом позивача, а відповідач мав оплатити надані позивачем послуги, вартість яких визначалася додатково сторонами в актах здачі-прийняття робіт.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З метою досудового врегулювання спору позивачем 01.03.2011р. на адресу відповідача була надіслана претензія №17 від 01.03.2011р. з вимогою в строк до 15.03.2010р. погасити заборгованість по договору про надання послуг на перевезення за № 02/11-09-1 від 02.09.2009р. в розмірі 39500,00 грн., однак, залишена ДП "Залозецький спиртовий завод" без відповіді та задоволення.

Укладений між сторонами договір підлягає виконанню належним чином і в установлений строк, що випливає із положень ст. 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобовязань щодо оплати вартості наданих послуг з перевезення на суму 39500,00 грн. та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, матеріали справи не містять.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи суд дійшов висновку про правомірність заявлених вимог про стягнення з відповідача 39500,00 грн. заборгованості за надані послуги згідно Договору про надання послуг на перевезення за № 02/11-09-1 від 02.09.2009р.

Даючи правову оцінку уточненим вимогам про стягнення з відповідача 3019,32 грн. пені, нарахованої за порушення господарського зобовязання щодо оплати наданих послуг з перевезення, господарський суд не знаходить правових підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч.1 ст. 547 ЦК України).

Умови укладеного між сторонами договору не передбачали відповідальності у вигляді нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, відтак, позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають, оскільки безпідставно заявлені.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши подані позивачем уточнені розрахунки трьох відсотків річних в розмірі 931,43 грн. (за 278 днів, виходячи з проіндексованої суми заборгованості 40764,00 грн.), господарський суд, здійснивши власний арифметичний підрахунок, вважає такими, що підлягають до задоволення вимоги про стягнення 896,05 грн. 3% річних, нарахованих за період з 21.01.2011р. по 24.10.2011р. 276 дн. (беручи до уваги строк виконання господарських зобовязань відповідача (п. 3.3. договору) та виходячи з простроченої суми заборгованості 39500,00 грн.

При цьому, господарський суд звертає увагу позивача, що статтею ст. 625 ЦК України не передбачено право кредитора нараховувати відсотки річних з суми заборгованості, проіндексованої на індекс інфляції, відтак, таке нарахування здійснено підприємцем неправомірно.

Крім цього, господарський суд, здійснивши власний арифметичний підрахунок, вважає правомірно заявленими вимоги позивача про стягнення з підприємства 1264,00 грн. інфляційних нарахувань (за період з лютого 2011р. по жовтень 2011р.включно), відтак, вимоги в цій частині задовольняються в заявленому розмірі.

Розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, що проведені господарським судом знаходяться в матеріалах справи.

У звязку з наведеним, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем у справі підлягають до задоволення частково, в розмірі 41660,05 грн., в тому числі 39500,00 грн. основного боргу, 1264,00 грн. інфляційних нарахувань та 896,05 грн. 3% річних.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються судом на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, надмірно сплачене позивачем державне мито в розмірі 52,85 грн. підлягає поверненню Суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, м. Тернопіль у відповідності до ст. 47 ГПК України з Державного бюджету України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 546-547, 549, 625, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 4247, 22, 32, 33, 34, 43, 47, 49, 75, 811, 82 - 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

Вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Залозецький спиртовий завод", смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області, вул. Бродівська, 3, ідент. код 00375071, 39500,00 грн. основного боргу, 1264,00 грн. інфляційних нарахувань, 896,05 грн. 3% річних та 423,83 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1, з Державного бюджету України 45,09 грн. надмірно сплаченого державного мита згідно платіжного доручення № 5 від 15.09.2011р.

Наказ та довідку видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „31” жовтня 2011 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8530

СуддяН.О. Андрусик