Рішення № 19162420, 10.10.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2011 р.Справа № 7/61/5022-1040/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

розглянув справу

за позовом: Спільного українсько-польського Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясовіта", вул. Токова, 6, с. Драганівка, Тернопільський район, Тернопільська область, 47723

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

За участю представника позивача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 04.08.2011р.

Суть справи:

Спільне українсько-польське Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясовіта" звернулось з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 13726,89 грн. боргу за поставлений товар згідно договору №19 від 02.01.2010р.

Сторони повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до ст. 64 ГПК України.

Учаснику судового процесу в засіданні розяснено його права і обовязки передбачені ст. 22 ГПК України.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, та стверджує, що протягом 2010р. нею від ТОВ "М"ясовіта" отримано товарів на загальну суму 2366,26грн., з яких оплачено 2000,00 грн., а отже сума боргу становить 366,26грн. Щодо акту звірки розрахунків від 01.06.2010р. звертає увагу суду на те, що вона його не підписувала, а такий підписаний бухгалтером Торгової фірми “Тернопільторгхліб” за борги якого вона не відповідає, та у якої підприємець орендувала торговий кіоск. Доказів на підтвердження своїх доводів, відповідач не надав.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав витребувані судом документи, а також подав спростування відзиву на позов, в якому зазначив, що товари поставлялися в торгові точки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на вул. Бродівська та Текстильна в м. Тернополі. М'ясопродукти отримували продавці, які працювали у даних магазинах, про що свідчать їхні підписи на накладних та штамп "ПП ОСОБА_1.". Крім цього 01.06.2010р. бухгалтер відповідача підписала акт звірки розрахунків, згідно якого визнала борг в сумі 13726,89грн., який скріплений печаткою ФОП ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 22.09.2011р. за клопотанням позивача продовження строку розгляду спору відповідно до ст. ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять днів - до 11.10.2011р.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив:

- між Спільним українсько-польським Товариством з обмеженою відповідальністю "М`ясовіта", в особі генерального директора Ільницького Т.Г., який діяв на підставі Статуту (далі Продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, яка діяла на підставі свідоцтва про державну реєстрацію (далі Покупець) укладено 02.01.2010р. договір №19, відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобовязання:

- Продавець своїм транспортом здійснює поставку товару в магазини Покупця, найменування, одиниця виміру, кількість та ціна якого зазначається у накладних, які формуються на підставі замовлень, а Покупець приймає їх у власність ( п.п. 1.1, 4.1-4.3, 4.5 умов договору );

- відповідно до п. 2.1 умов договору, Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця з відстроченням оплати на 7 календарних днів з моменту отримання товару за кожну поставлену партію на підставі супровідних документів;

- термін дії договору встановлений сторонами з моменту його підписання та до 31.12.2010р.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі продажу, порядок укладення та виконання якого регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України, сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобовязання.

Спільне українсько-польське Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясовіта", на виконання умов договору поставило відповідачеві за адресами вул.Текстильна та вул..Бродівська товар на загальну суму 15726грн.89коп., що підтверджено видатковими та розхідними накладними: № МВ-000169 від 12.01.2010р., №МВ-000251 від 14.01.2010р., №МВ-000319 від 18.01.2010р., МВ-000408 від 22.01.2010р., №МВ-000444 від 25.01.2010р., №МВ-000543 від 28.01.2010р., №МВ -000571 від 29.01.2010р., №МВ-000588 від 30.01.2010р., №МВ-000670 та № МВ-000676 від 03.02.2010р., №МВ-000719 від 05.02.2010р., №МВ-000773 від 08.02.2010р., №МВ-000798 від 09.02.2010р., №МВ-000838 від 10.02.2010р., №МВ-000868 від 11.02.2010р., №МВ-000901 від 13.02.2010р., №МВ-000999 та №МВ-001007 від 18.02.2010р., №МВ-001052 від 22.02.2010р., №МВ-001076 від 23.02.2010р., №МВ-001120 від 24.02.2010р., №МВ-001144 від 25.02.2010р., №МВ-001202 та №МВ-001217 від 01.03.2010р., №МВ-001308 від 04.03.2010р., №МВ-001333 від 05.03.2010р., №МВ-001361 від 06.03.2010р., №МВ-001388 від 08.03.2010р., №МВ-001428 від 09.03.2010р., №МВ-001464 від 10.03.2010р., №МВ-001514 та №МВ-001517 від 12.02.2010р., №МВ-001555 від 15.03.2010р., №МВ-001621 від 17.03.2010р., №МВ-001670 та №МВ-001676 від 19.03.2010р., №МВ-001693 від 20.03.2010р., №МВ-001718 від 22.03.2010р., №МВ-001750 від 23.03.2010р., №МВ-001782 від 24.03.2010р., № МВ-001830 та №МВ-001844 від 26.03.2010р., №МВ-001950 від 31.03.2010р., №МВ-001996 від 01.04.2010р., №В000002293 від 17.04.2010р., №В000002324 від 19.04.2010р., №В000002365 від 20.04.2010р., №В000002498 від 24.04.2010р., №В000002740 від 04.05.2010р, №В000002817 та №В000002823 від 06.05.2010р., №В000002899 та №В000002905 від 10.05.2010р., №В000002998 від 13.05.2010р., №В000003054 від 15.05.2010р., №В000003151 від 19.05.2010р., №В000003243 від 22.05.2010р, №В000003383 від 26.05.20110р., №В000003416 від 29.05.2010р., які підписані представниками сторін без заперечень, підписи яких засвідчені печаткою позивача та відтиском штампу відповідача.

Позивач, як платник податку на додану вартість, надав ПП ОСОБА_1 на підтвердження відвантаження товару по кожній накладній податкові накладні , які згідно п.7.2.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (втратив чинність 01.01.2011р. на підставі п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України ) є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, отримання яких відповідачем не заперечується.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач вартість отриманого товару оплатив частково, в сумі 2000,00грн., та на день подачі позову і прийняття судом рішення, за ним рахується заборгованість в сумі 13726,90грн.

Позивачем з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача направлено вимогу у формі претензії № 1/05 від 04.05.2011р. про оплату заборгованості в сумі 13726,90грн., яка отримана відповідачем 18.05.2011р., та залишена без відповіді і оплати.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, при цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджено поставку товару відповідачу та його часткову оплату, інших доказів в процесі розгляду справи судом не здобуто, а тому позовні вимоги в частині стягнення 13726,90грн. боргу підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені у відповідності до ст. 655 ЦК України, яка передбачає обовязок покупця оплатити вартість одержаного товару.

Доводи відповідача щодо отримання товару тільки на суму 2366,26грн. згідно накладних №МВ-000543 від 28.01.2010р., №МВ-000588 від 30.01.2010р., №МВ-000676 від 03.02.2010р., №МВ000773 від 08.02.2010р., №МВ000838 від 10.02.2010р., №МВ-001007 від 18.02.2010р., №МВ-001076 від 23.02.2010р., №МВ-001144 від 25.02.2010р., №МВ-001202 від 01.03.2010р., №МВ-001308 від 04.03.2010р., №МВ-001316 від 06.03.2010р.,які зазначені ним у акті звірки розрахунків станом на 05.09.2011р., судом до уваги не приймаються, оскільки неотримання товару по наданих суду позивачем решту накладних, які зазначені також у акті звірки розрахунків та оформлені в такому ж самому порядку, як і визнанні відповідачем, оскільки не спростовані підприємцем належними доказами.

Державне мито в сумі 137,26грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн., згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33,34,43,49, 82, 84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити .

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, Тернопільська область, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Спільного українсько-польського Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясовіта", вул. Токова, 6, с. Драганівка, Тернопільський район, Тернопільська область ідентифікаційний код 24627442 13726,90 грн. боргу, 137,26грн державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення ( 19.10.2011р.) через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8390

СуддяМ.С. Стадник