Ухвала суду № 19162396, 06.07.2011, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"06" липня 2011 р.Справа № 02-2/12/5022-299/2011

УХВАЛА

Суддя Френдій Н.А.

Фізичні особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) звернулися до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою б/н від 17.06.2011р. до відповідачів: 1. Відділу з питань державної реєстрації Зборівської райдержадміністрації (вул. Б.Хмельницького, 24, м.Зборів, Тернопільської області), 2. Управління держкомзему у Зборівському районі Тернопільської області (вул. Б.Хмельницького, 24, м.Зборів, Тернопільської області) про визнання за позивачами права спільної сумісної власності на майно ліквідованого товариства з обмеженою відповідальністю "Букраштан" (код 34285122) земельні ділянки площею 0.250га, 0.292га, 0.09га, які знаходяться в АДРЕСА_1.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суддя встановив:

Приписами статті 21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами у судовому процесі позивачами та відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в ст. 1 цього Кодексу, а саме: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; у випадках передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися також фізичні особи, що не є субєктами підприємницької діяльності.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, підвідомчі господарським судам.

На підставі ч. 3 ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 ГК України).

Справи, що виникають з корпоративних відносин - це спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсним актів органів управління господарського товариства, припинення незаконних дій (бездіяльності) його посадових чи службових осіб, визнання недійсними установчих документів товариства або угод про відчуження майна, корпоративних прав, тощо. Виняток складають лише трудові спори за участі господарського товариства (згідно ч. 8 п. 12 рекомендації Президії ВГСУ N 04-5/120 від 27.06.2007 р.)

Як вбачається із позовної заяви предметом позову є визнання права спільної часткової власності фізичних осіб, які буди засновниками приватного підприємства, яке є ліквідованим, на майно, яке лишилось нерозподіленим (земельні ділянки), відповідачами визначено органи, які здійснюють реєстрацію прав власності на земельні ділянки, таким чином, спір виник між фізичними особами, засновниками підприємства та юридичними особами (реєструючими органами) щодо майнових прав фізичних осіб позивачів.

Таким чином, по справі виник спір не між учасниками господарського товариства, не між підприємством та його засновниками щодо корпоративних прав, тобто є спір не з корпоративних відносин.

Відтак, з огляду на предмет позову та субєктний склад учасників спору, суд прийшов до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки підвідомчий суду загальної юрисдикції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 61, п.1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В :

1.В прийнятті позовної заяви б/н від 17.06.2011р. фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, (АДРЕСА_1) - відмовити.

2.Повернути фізичній особі ОСОБА_2.(АДРЕСА_1), із державного бюджету України 243,00грн. державного мита сплаченого згідно квитанції №48 від 20.06.2011р. та 236,00грн. витрат по сплаті на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, сплачених згідно квитанції №50 від 20.06.2011р.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7115

СуддяН.А. Френдій