Рішення № 19162023, 10.11.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2011 р.Справа № 5013/1510/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1510/11

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 55 273,25 грн.

Представники :

від позивача - ОСОБА_3, довіреність № 7874 від 17.09.11 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, особисто,

від відповідача - ОСОБА_4, довіреність № 1728 від 05.10.11 р.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) подано позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ОП ОСОБА_2) 60205,79 грн., з них: 43892,33 грн. упущена вигода; 8951,58 грн.- реальні збитки, 7361,88 грн.- безпідставно отримані кошти.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач не належно виконав взяті на себе зобов"зання за договору підряду від 04.06.2008р., чим спричинив позивачу передбачені п. 2 ч. 1 ст. 22 ЦК України збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 43892,23 грн.; 8951,58 грн. як вартість втраченої відповідачем лісосировини, отриманої ним згідно договору; повернення безпідставно набутого майна в сумі 7361,88 грн.

24.10.2011 р. позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог,ь за змістом якої просить стягнути з відповідача 41 740,07 грн. упущеної вигоди, 8 951,58 грн. реальних збитків, 7 361,88 грн. безпідставно отриманих коштів (а.с. 111 том 1).

09.11.2011 р. позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 09.11.2011 р., за змістом якої просить стягнути з відповідача 41 740,07 грн. упущеної вигоди, 6 171,30 грн. реальних збитків, 7 361,88 грн. безпідставно отриманих коштів (а.с. 111 том 1).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до вирішення спору по суті збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог належить до процесуальних прав позивача, а також те, що вказані дії позивача не суперечать закодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог і розглядає вимоги позивача в редакції заяви від 09.11.2011 р. (а.с. 1-2 том 2).

Відповідач у наданому до суду відзиві вимоги позивача не визнав, вказуючи на їх безпідставність. Так відповідач, зокрема стверджує, що зі свого боку ним, з метою виконання договору підряду, вжито усіх заходів, необхідних для належного виконання взятих на себе зобов'язань, з урахуванням інтересу позивача, що відповідає вимогам Цивільного та Господарського кодексів України (а.с. 43-45 том 1).

Крім того, в наданих до суду доповненнях та уточненнях відповідач вказує на наступне: позивачем не надано доказів, які б підтверджували можливість реального та неминучого одержання ним доходів на спірну суму; позивачем пропущено строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України; близько 6 куб. м. дубової дошки, розпиляної на замовлення позивача, останній восени 2008 року позивачем не було отримано з невідомих причин; безпідставним є посилання позивача на експертний висновок В-1006/1 Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 02.10.2007 р., оскільки складений з грубими порушеннями Закону України «Про судову експертизу» та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 р. (з подальшими змінами) (а.с. 91-91, 108-109 том 1, а.с. 3-8 том 2).

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

04.06.2008 р. між ФОП ОСОБА_1 (далі - Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (далі - Підрядник) укладено договір підряду б/н (далі - Договір, а.с. 76-77,78 том 2).

За умовами укладеного сторонами Договору за дорученням Замовника, Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати певну роботу (розпилювання лісосировини на шпалу) за умов цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити її (п. 1.1. Договору).

Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується, на власному обладнанні, з технологічної лісосировини Замовника виконати розпилювання на шпалу, відповідно до Заявки-Додатку Замовника, що є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1. Договору).

Відповідно до змісту розділу 3 Договору, сторони погодили, що результатом виконаних робіт за договором є отримання Замовником від Підрядника шпали відповідно до акту виконаних робіт, що підписується сторонами в кожному окремому випадку відповідно до фактично переданої Підрядником та отриманої Замовником об'єму готової продукції (шпали); кількісні характеристики предмету підряду: після отримання лісосировини, Підрядник зобов'язаний в найкоротші терміни виконати умови договору (розпилювання лісосировини на шпали); мінімальна кількість розпиляної лісосировини повинна складати не менше ніж 4 (чотири) метра кубічних лісосировини за добу; доставка лісосировини Замовника до бази Підрядника для виконання умов здійснюється за рахунок підрядника; фактом прийняття Підрядником лісосировини Замовника є прийняття та підписання Підрядником або представником Підрядника товаротранспортних накладних виписаних лісовим господарством на Замовника; вихід готової продукції (шпали) повинен складати не менше 50 (п'ятдесят) % від об'єму фактично отриманої лісосировини.

Вартість виконаних робіт за даним договором складає 125,00 грн. за один метр кубічний готової продукції (шпали) (п. 6.1. Договору).

Термін оплати протягом 2-х банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт (п.п. 6.6.1. п. 6.6. Договору).

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3-х днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмету підряду до приймання (п. 8.1. Договору).

За порушення умов цього Договору вина сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у тому числі втрачену вигоду, у порядку, передбаченому чинним законодавством (п. 10.5. Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту його остаточного виконання сторонами, але в будь-якому випадку до 31.12.2008 року (11.1. Договору).

Договір підписано обома сторонами, підписи яких скріплено відповідними печатками (а.с. 76 том 2).

Додатком № 1 від 04.06.2008 р. до Договору, що підписаний обома сторонами, було погоджено, що партія товару не менше 20 куб.м. (п. 3 Додатку № 1 до Договору, а.с. 78 том 2).

З матеріалів справи вбачається, що 16.07.2008 р. відповідачем на адресу позивача виставлено на оплату рахунок № 10 від 16.07.2008 р., за розпиловку кругляка згідно договору на суму 6480,00 грн. (а.с. 80 зворотній бік том 2).

Згідно платіжного доручення № 42 від 17.07.2008 р. позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 6 480,00 грн., призначення платежу яких зазначено: "Попередня оплата за розпиловку кругляка зг.рах. 10 від 16.07.2008 р." (а.с. 80 том 2).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 28.10.2008 р. відповідачем прийнято від позивача готівкою 2200,00 грн., за розпилювання кругляка згідно договору купівлі-продажу б-н від 04.06.2008 р. (а.с. 81 том 2).

Господарським судом також встановлено, ФОП ОСОБА_2 на підставі товарно-транспортних накладних (всього 11 ТТН), виписаних лісовим господарством, в період з 04.06.2008 р. по 30.06.2008 р. отримано технічну сировину та пиловину (а.с. 16-26 том 1).

При цьому, господарський суд звертає увагу на те, що отримана відповідачем пиловина відповідає ІІІ сорту, а технічна сировина, сортність якої взагалі не значиться.

Згідно акту приймання-передачі від 01.07.2008 р., підписаного обома сторонами, Замовник передав для розпилювання Підряднику всього 175 колод, обсягом 54,3 куб.м. на суму 21 263,12 грн. (а.с. 27-28 том 1).

Як стверджує позивач, із загального обсягу отриманої деревини, відповідач мав використати тільки 51,57 куб. м., оскільки 2,73 куб. м. колод були меншого діаметру ніж необхідно.

За актом приймання-передачі № 1/09 від 12.09.2008 р. Підрядник передав Замовнику після розпилювання згідно договору підряду б/н від 04.06.2008 р. дошку обрізну (дуб) в загальному обсязі 7, 359 куб. м. (а.с. 79 том 1).

23.09.2008 р. Підрядник згідно акту-таблиці підрахунку та приймання після розпилювання шпал згідно Договору підряду б/н від 04.06.2008 р. за № 1 передав Замовнику, а останній прийняв шпали встановлених Договором розмірів в обсязі 5,94396 куб.м.

29.10.2008 р. Підрядник згідно акту-таблиці підрахунку та приймання після розпилювання шпал згідно Договору підряду б/н від 04.06.2008 р. № 2 передав Замовнику, а останній прийняв шпали встановлених Договором розмірів в обсязі 4,60096 куб.м. (а.с. 29 том 1).

А всього Замовник отримав від Підрядника шпали за Договором в обсязі 10, 54492 куб.м. (5,94396 куб.м. + 4,60096 куб.м. = 10, 54492 куб. м.).

В позовній заяві позивач стверджує, що отримані від Підрядника шпали за актом від 23.09.2008 р. позивач поставив шпали до Німеччини згідно контракту № 3 від 17.01.2008 р. та додатку № 2 від 11.09.2008 року; за актом від 29.10.2008 р. позивач продав шпали до Німеччини згідно контракту № 4 від 27.09.2008 р., укладеного з контрагентом Німеччини.

Позивач в позові стверджує, що оскільки Підрядник за Договором мав поставити 25,785 куб.м., а фактично поставив 10, 54492 куб.м., недопоставка склала 15,24 куб.м., у зв'язку з чим позивач зазнав збитки у вигляді упущеної вигоди.

За доводами позивача упущену вигоду позивач вбачає в тому, що у разі виконання відповідачем Договору в повному обсязі, позивач мав би реальну можливість поставити шпали до Німеччини згідно контракту № 3 від 17.01.2008 р., додатку № 1 від 17.01.2008 р. та отримати дохід в сумі 3 832,84 EUR, що на момент подачі позову становить 43 892,33 грн.

З урахуванням поданої до суду заяви позивач просить стягнути з відповідача 41 740,07 грн. упущеної вигоди.

Господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Укладений сторонами Договір належить до договорів, правовідносини у яких регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення; ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

У відповідності зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом; суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Згідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 6 ст. 226 Господарського кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.

В силу ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов"язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками, вину особи, яка вчинила правопорушення.

Позивачем не надано жодного доказу в підтвердження будь-якої складової збитків, що перелічені у ст. 225 Цивільного кодексу України.

Так, позивач вказує на те, що в разі виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в повному обсязі позивач мав би реальну можливість поставити шпали до Німеччини за контрактом № 3 від 17.01.2008 р.

Як вбачається зі змісту наданого до суду контракту № 3 від 17.01.2008 р. позивач зобов'язувався перед іноземною фірмою Німеччини продати останньому пиломатеріали в кількості 140 куб.м., які мали поставлятися партіями в обсязі 18-22 кум. м. на один транспортний засіб (Додаток № 1 до контракту № 3 від 17.01.2008 р., а.с. 30-33 том 1).

За умовами укладеного сторонами Договору, а саме п. 3 Додатку № 1 до Договору (а.с. 15 том 1) партія товару має бути не менше 20 куб.м.

За доводами позивача, за умовами укладеного сторонами Договору, позивач мав відповідно до умов Договору отримати від відповідача 25, 785 куб.м. шпал, що з огляду на умови контракту № 3 від 17.01.2008 р. становило одну партію товару, на один транспортний засіб.

Як вказує в позові позивач, у вересні та жовтні 2008 року він здійснив поставку шпал до Німеччини двома партіями: 20, 5089 куб.м. - 24.09.2008 р. та 19, 4561 куб.м. - 31.10.2008 р. , перша з яких за контрактом № 3 від 17.01.2008 р. та друга партія за контрактом № 4 від 27.09.2008 р.

Зазначені обставини вказують на те, що за контрактом № 3 від 17.01.2008 р. позивач фактично здійснив поставку однієї партії шпал в кількості 20,5089 куб.м., отримавши за це відповідний дохід.

В разі отримання позивачем від відповідача шпали за Договором в повному обсязі та виходячи з обсягу визначеної контрактом № 3 від 17.01.2008 р. партії, яка повинна становити від 18 до 22 куб.м., а отже на поставку за рахунок отриманого за Договором від відповідача 2 другої партії шпал до Німеччини позивач не мав права розраховувати.

Враховуючи викладене, безпідставними є доводи позивача про фактичну можливості отримати прибуток на вказану суму упущеної вигоди.

Крім того, господарський суд звертає увагу на те, що 23.09.2008 р., позивач мав можливість отримати весь обсяг шпал, виготовлений відповідачем за Договором (10 ,54492 куб.м.), однак позивач діяв на свій розсуд, отримавши 23.09.2008 р. лише частину виготовлених відповідачем шпал.

За доводами обох сторін, 23.09.2008 р. погрузка шпал в кількості 5, 94396 куб.м. здійснювалась до транспортного засобу німецької фірма, контрагента позивача за контрактом № 3 від 17.01.2008 р.

За свідченнями відповідача в судовому засіданні саме така кількість шпал була отримана, оскільки довершила повну партію шпа за контрактом № 3 (обсяг 18-22 куб.м.), що була раніше за часом вже розпочата позивачем за рахунок інших осіб-підрядников, з якими у позивача укладені відповідні договори підряду на розпилювання шпал.

За доводами самого позивача, решту кількість шпал до повної партії за контрактом № 3, яка мала місце від 23.09.2008 р., позивачем отримано від фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, на підтвердження вказаного факту позивачем до суду надано акт приймання-передачі шпал після розпилювання № 3/09 від 16.09.2008 р. згідно договору підряду б/н від 07.02.2008 р., зі змісту якого вбачається, що від іншого підрядника позивач отримав шпали 16.09.2008 р., тобто до отримання шпал від відповідача, а також до поставки шпал до Німеччини за контрактом № 3 від 17.01.2008 р.., яка відбулася 23.09.2008 р. (а.с. 104 том 1).

Дана обставина підтверджує доводи відповідача, який пояснював чому 23.09.2008 р. позивач забрав у відповідача лише частину виготовлених відповідачем шпал.

Отже позивач не довів суду тих обставин, якими він обґрунтовує свої доводи щодо наявності у позивача збитків у вигляді упущеної вигоди.

Що ж стосується інших вимог позивача, господарський суд також вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Посилаючись на ст. 1212 ЦК України позивач стверджує про те, що відповідач безпідставно отримав грошові кошти в сумі 7 361,88 грн., як частина коштів перерахованих позивачем за платіжним дорученням № 42 від 17.07.2008 р. в сумі 6 480,00 грн., а також переданих відповідачу згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 28.10.2008 р. в сумі 2 200,00 грн.

Господарський суд вважає безпідставними доводи позивача в цій частині, оскільки вони спростовуються наданими у справі доказами, а також встановленими судом обставинами, а саме.

Відповідач виставив на оплату позивачу 16.07.2008 р. рахунок № 10 на суму 6 480,00 грн., вказавши в ньому найменування послуг: за розпиловку кругляка згідно договору, позивач отримавши зазначений рахунок фактично погодився із запропонованою ціною, вартістю та об"ємов лісосировини, яка підлягає розпилюванню, оскільки наступного дня фактично здійснив оплату даного рахунку, вказавши у призначені платежу, як попередня оплата за розпилювання кругляку згідно рахунку № 10 від 16.07.2008 р.

Крім того, грошові кошти в сумі 2 200,00 грн. також були сплачені позивачем за розпиловку згідно договору підряду б/н від 04.06.2008 р.

Вказані дії свідчать про те, що сторони дійшли згоди щодо вартості наданих відповідачем послуг, а саме розпилювання кругляка в кількості 54 куб.м.

А отже здійсненна позивачем оплата мала під собою правову підставу, що спростовує доводи позивача про безпідставність отриманих відповідачем коштів в сумі 7 361,88 грн.

Вказуючи на те, що шпал відповідач виготовив на суму 1 318,12 куб.м. (125,00 грн. х 10,54492 куб.м. = 1318,12 грн.), тому на думку позивача, решту грошових коштів мав повернути позивачу.

Як стверджував представник позивача в судовому засіданні дана вимога ґрунтується на п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, як повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Оскільки Договір припинив свою дію 31.12.2008 р., а шпали відповідач виготовив лише 10, 54492 куб.м., решту коштів як вартість не отриманих шпал, що відповідач мав розпилити, позивач вважає підлягають поверненню.

При цьому, господарським судом з'ясовано, що вимога про повернення позивачу коштів в сумі 7 361,88 грн., останнім не виставлялась, що свідчить про відсутність факту порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення відповідачем грошових коштів, отриманих ним за Договором. До того ж, умовами Договору, повернення коштів в разі не виконання або часткового невиконання роботи щодо розпилювання шпал не передбачено.

Позивач не довів суду наявність порушеного в цій частині права позивача, з метою захисту якого він звернувся до суду з даним позовом.

Що ж стосується решти вимог позивача, а саме в частині стягнення з відповідача вартості втраченої відповідачем лісосировини в сумі 6 171,30 грн., позовні вимоги в цій частині господарський суд також вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Позивач стверджує, що отриману від позивача лісосировинну в обсязі 54,3 куб.м. відповідач переробив лише частково в готову продукцію, а саме шпали. Однак, частину лісосировини, яка не була розпиляна на шпали відповідач не повернув, у зв'язку з чим має сплатити 6 171,30 грн.

В заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач вказує на те, що крім 25,785 куб.м. шпал відповідач зобов'язаний був повернути позивачу 16, 33018 куб.м.

Здійснюючи розрахунок пред'явленої до стягнення суми реальних збитків, позивач виходив з висновку Кіровоградської торгово-промислової палати від 02.10.2007 р. щодо відсоткового визначення виходу готової продукції.

Однак, доводи позивача в цій частині не відповідають умовам самого Договору, оскільки згідно п. 8.3. Договору відповідач мав повернути Замовнику залишки дошки, брусків, що залишись після переробки лісосировини Замовника, в кількості та якості відповідно норм контрольного розпилу, затвердженого Торгово-промисловою палатою Кіровоградської області. При цьому Договір не вказує який саме контрольний розпил, затверджено ТТП. Відсутні будь-які визначення, що вказують на обумовлений Договором контрольний розпил.

Наданий до суду експертний висновок В-1006/1 від 02.10.2007 р. не належить до належних доказів, в розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, по-перше він датується 2007 роком, тоді як Договір сторонами укладався 04.06.2008 р., по-друге, в Договорі відсутнє посилання на вказаний висновок. Крім того, даний висновок не стосується контрольного розпилу саме тієї лісосировини, яка отримана відповідачем за Договором у 2008 році (а.с. 39 том 1).

За доводами відповідача, позивач на день звернення позивача до суду з позовом, у відповідності до п. 8.3. Договору, не вивіз ще з підприємства відповідача виготовлені на замовлення позивача пиломатеріали, а саме: дошку обрізну 5, 946 куб.м., дошку шашільну 1,8 куб.м., дрова 21 куб.м., про що письмово було повідомлено позивача.

В ході розгляду даної справи позивач згідно акту приймання-передачі № 1/10 від 25.10.2011 р. вивіз від відповідача 5, 019 куб.м. дошки обрізної, що підтверджується відповідними доказами (а.с. 10, 11, 12 том 2).

Однак, на день вирішення спору, за доводами відповідача залишаються ще не забрані позивачем дошка шашільна 1,8 куб.м., а також дрова в обсязі 21 куб.м. Вимог повернути вказані пиломатеріали позивач відповідачу не виставляв.

Крім того, вимогу про сплату вартості не повернутої за Договором частини дошки позивач відповідачу до звернення до суду не виставляв, що свідчить про відсутність порушеного відповідачем права позивача в цій частині, з метою захисту якого позивач звернувся до суду з даним позовом.

З урахуванням наведеного вище, вимоги позивача в частині стягнення вартості втраченої відповідачем лісосировини в сумі 6 171,30 грн. також є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, в задоволенні позову слід відмовити позивачу повністю.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача і не стягуються.

В судовому засіданні 09.11.2011 р. згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 10.11.2011 р.

Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко Л.С.

Повне рішення складено 15.11.2011 р.