Рішення № 19161584, 03.11.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2011 р.Справа № 5013/1745/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу 5013/1745/11

за позовом: відкритого акціонерного товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути", м. Кіровоград

про стягнення 6960,23 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 , довіреність № 07/01-03 від 12.01.11;

від відповідача - участі не брали;

Про час і місце проведення судового засідання відповідач належним чином повідомлений за юридичною адресою, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення від 27.11.2011 року.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути" заборгованості за договором № 513/2008 від 22.10.2008 року в сумі 6960,23 грн, з яких 6 243,10 грн - основного боргу, 383,25 грн - пені, 270,51 грн - втрат від інфляції за просторочення грошових зобов'язань, 72,37 грн - три відсотка річних.

Позивач подав до суду заяву № 07/5464 від 20.10.2011 року про уточнення позовних вимог в якій останній просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути" заборгованість в сумі 6960,23 грн, з яких 6 234,09 грн - основного боргу, 383,25 грн - пені, 270,51 грн - втрат від інфляції за прострочення грошових зобов'язань, 72,37 грн - три відсотка річних.

На підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача.

02.11.2011 року позивач надіслав до суду клопотання в якому просить суд долучити до матеріалів справи уточнений розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені за період з 30.10.2010 року по 06.12.2011 року.

В судовому засіданні позивач, користуючись правом наданим йому ст. 22 та ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до суду з клопотанням про прийняття відмови відкритого акціонерного товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" від позову в частині стягнення пені на суму 383,25 грн.

На підставі норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає до розгляду зазначене клопотання та вважає остаточними вимогами позивача: стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути" заборгованості за договором № 513/2008 від 22.10.2008 року в сумі 6576,98 грн, з яких 6 234,10 грн - основного боргу, 270,51 грн - втрат від інфляції за просторочення грошових зобов'язань, 72,37 грн - три відсотка річних.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документів не подав. Позовні вимоги ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

22.10.2008 року між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (надалі - виконавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути" (надалі - замовник, відповідач) укладено договір надання послуг по виконанню робіт з експлуатації зовнішніх систем газопостачання № 513/2008 (надалі - Договір).

Відповідно до пунктів 1.1 Договору замовник доручив, а виконавець взяв на себе виконання робіт з експлуатації зовнішніх об'єктів газопостачання, які знаходяться у власності замовника, за адресою: м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 24, характеристика об'єкта визначена в Таблиці №1.

Пунктом 2.1.8 Договору визначено, що замовник зобов'язаний своєчасно проводити оплату за виконанні роботи.

В п. 2.2.1 Договору (Таблиця № 2) сторони обумовили перелік робіт та періодичність їх виконання.

Розділом 3 Договору сторони узгодили ціну та порядок розрахунків.

Згідно п.п. 3.1 - 3.4 Договору вартість робіт, що виконуються на об'єктах договору, визначається на основі затверджених прейскурантів виконавця. Щоквартально, протягом перших 15 робочих днів виконавець та замовник підписують акт про виконані роботи за минулий період. Вартість виконаних робіт підраховується на основі прейскурантів, які діють на той період, за який виконувались роботи. На підставі підписаних актів виконавець виставляє замовнику рахунки на оплату послуг за вказаний період. Замовник перераховує грошові кошти, зазначені у виставлених виконавцем рахунках не пізніше 10 банківських днів після отримання вказаних рахунків.

Умовами Договору, а саме п. 4.2 передбачено, що за несвоєчасну оплату рахунків замовник сплачує виконавцю суму заборгованості та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2009 року з правом продовжити дію договору на весь період експлуатації об'єктів газопостачання, відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Договору.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання умов Договору позивачем було надано послуги відповідачу про що свідчать акти приймання-передачі виконаних робіт за період січень 2008 року по 30.09.2010 року на загальну суму 6879,95 грн. Вказані акти підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками товариств. На підставі складених та підписаних сторонами актів, позивачем було виставлено відповідачеві рахунки на оплату наданих послуг (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Однак, відповідач несвоєчасно та частково виконав умови Договору, оплативши послуги виконавця 31.12.2009 року на суму 445,86 грн, 30.09.2010 року - 200,00 грн, всього на суму 645,86 грн.

Згідно позовних вимог на момент подання позову до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 6234,109 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 20.07.2011 року вих. № 07/3937, яка отримана відповідачем, про що свідчать підписи представників відповідача на претензії.

Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторонам (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вказаних обставин, а також тієї обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про стягнення суми боргу в розмірі 6234,09 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Господарським судом враховано положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочку виконання зобов'язань за Договором № 513/2008 від 22.10.2008 року 270,51 грн - втрат від інфляції та 72,37 грн - три відсотка річних за період з листопада 2009 року по грудень 2010 року.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору

Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування збитків від інфляції та 3 % річних, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 270,51 грн - втрат від інфляції та 72,37 грн - трьох відсотків річних за період з листопада 2009 року по грудень 2010 року, заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

З огляду на те, позивач відмовився від позову в частині стягнення пені на суму 383,25 грн та враховуючи, що заява позивача про відмову від позову в зазначеній частині не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає відмову позивача від позову в цій частині та припиняє провадження у справі № 5013/1745/11 в частині стягнення пені на суму 383,25 грн на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 78, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення пені в сумі 383,25 грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 383,25 грн.

Позов про стягнення боргу в сумі 6 576,98 грн задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути"25002, м.Кіровоград, вул.Дзержинського,24, код 34724095 на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", 25006, м.Кіровоград, вул.Володарського,67, код 03365222 заборгованість в сумі 6 576,98 грн, з яких: основний борг в сумі 6 234,09 грн, втрати від інфляції в сумі 279,51 грн, три проценти річних в сумі 72,37 грн, державне мито в сумі 102 грн та витрати на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у судах в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 08.11.2011 року.