Рішення № 19161354, 25.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/34125.10.11 Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомтовариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», м. Київ

до приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», м. Київ

про стягнення 3996,82 грн.

при секретарі судового засідання Білову М.В.

представники:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 23 від 24.10.2011 р.);

від відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (далі-відповідач) про стягнення 3996,82 грн., з яких 3374,88 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 400,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 185,95 грн. 3% річних та 35,99 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 3374,88 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми. З огляду на прострочення відшкодування шкоди позивачем на підставі ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»нараховано відповідачу 35,99 грн. пені та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 185,95 грн. 3% річних. Крім того, з метою визначення розміру матеріального збитку, позивачем проведено автотоварознавчу експертизу вартістю 400,00 грн., яку він також просить суд стягнути з відповідача. Всього ціна позову становить 3996,82 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, відповідач про причини неявки представника суд не повідомив, відзив на позов до суду не направив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2010 р. між товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»та ОСОБА_3 укладено Договір № 202.10.2043194, за яким Позивачем застраховані майнові інтереси ОСОБА_3, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1. Вигодонабувачем за зазначеним договором є ПАТ «Плюс Банк».

23 грудня 2010 р. о 08 годині 20 хвилин в м. Києві на просп. Перемоги трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, та автомобіля ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, внаслідок чого відбулося пошкодження автомобілів, що підтверджується Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду Управління ДАІ Головного управління в м. Києві МВС України.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 13.01.2011 р. у справі № 3-395 встановлено порушення ОСОБА_2 п. 10.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу .

Відповідно до Звіту № 99 про оцінку колісного транспортного засобі від 27.01.2011 року, складеного експертом-оцінювачем ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1, складає 6047,96 грн.

Право на зайняття оцінкою дорожніх транспортних засобів ОСОБА_4 підтверджується Сертифікатом субєкта оціночної діяльності № 10104/10 від 10.11.2010 р., виданого Фондом Державного майна України, Кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача МФ № 778 від 20.12.2003 р., Свідоцтвом про підвищення кваліфікації МФ № 118-ПК від 15.09.2009 р. та Свідоцтвом про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів № 1319 від 02.06.2004 р.

Згідно з умовами Договору № 202.10.2043194, укладеному між позивачем та ОСОБА_3, сторонами встановлено безумовну франшизу у розмірі 2,0%.

Страховим актом № 1470-1 від 16.02.2011 р., пошкодження транспортного засобу марки ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 23 грудня 2010 р. о 08 годині 20 хвилин в м. Києві на просп. Перемоги, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 4374,88 грн. (6047,96 грн. вартість відновлювального ремонту Х 1.00000 коефіцієнт пропорційності Х 0,1070 коефіцієнт фізичного зносу 1354,00 грн. безумовної франшизи).

Позивачем згідно з платіжним дорученням № 1169 від 24 лютого 2011 року, копія якого наявна в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 4374,88 грн.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність власника автомобіля Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_2, застрахована ПАТ «Українська екологічна страхова компанія», згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/7960960 від 16.10.2010 р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням Полісу № ВЕ/7960960 від 16.10.2010 р. відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником за цим полісом майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

19 квітня 2010 р. Позивач звернувся до відповідача з Заявою № 1470 від 14.04.2011 р. про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, в сумі 4774,88 грн., з яких 4374,88 грн. страхового відшкодування та 400,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи.

Відповідач відповіді на заяву не надав, відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Полісом № ВЕ/7960960 від 16.10.2010 р. встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 50000 грн. 00 коп.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_2, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВЕ/7960960 від 16.10.2010 р., то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати у повному обсязі шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № ВЕ/7960960 від 16.10.2010 р. становить 1000,00 грн.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 3374,88 грн. (4374,88 грн. розмір виплаченого страхового відшкодування-1000,00 грн. безумовна франшиза) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 400,00 грн. витрат на проведення авто товарознавчої експертизи задоволенню не підлягають враховуючи, що Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не передбачено відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з проведенням авто товарознавчого дослідження.

Також позивач просить стягнути з відповідача 185,95 грн. пені, яка нарахована за період з 27.05.2011 року по 19.09.2011 року .

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання боржник повинен сплатити кредиторові пеню, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, цією нормою визначено, що пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1).

Відтак, пеня є способом відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду, а за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Згідно приписів статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином встановлений статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України перехід права вимоги, та його обмеження фактичними витратами визначає лише те, що у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди, особа, яка її завдала, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Разом з тим, зазначені приписи не обмежують позивача права компенсувати за рахунок відповідача у порядку, визначеному вказаними нормами права, витрати, та покласти на відповідача відповідальність у вигляді пені.

Отже, позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення пені, але враховуючи, що позивачеві відмовлено у позові про стягнення 400,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, згідно з вірним арифметичним розрахунком, здійсненим на підставі розрахунку, наданого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 166,25 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 35,99 грн. 3% річних, нарахованих за період з 27.05.2011 року по 19.09.2011 року.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відтак, у відповідача виник обовязок повернути сплачені позивачем кошти безпосередньо на підставі цивільного законодавства, зокрема статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 цього кодексу встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином стягнення коштів, втрачених внаслідок інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань. При цьому стягнення коштів, втрачених внаслідок інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, носить компенсаційний характер для позивача.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позивачеві відмолено у позові в частині стягнення 400,00 грн. витрат на проведення авто товарознавчого дослідження, згідно з вірними арифметичним розрахунком здійсненним на підставі розрахунку позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 32,18 грн. 3 % річних.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-б, код 30729278) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, код 36086124) 3374,88 грн. (три тисячі триста сімдесят чотири грн. 88коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 32,18 грн. (тридцять дві грн. 18коп.) 3% річних, 166,25 грн. (сто шістдесят шість грн. 25коп.) пені, 91,19 грн. (девяносто одна грн. 19коп.) витрат по сплаті державного мита та 210,98 грн. (двісті десять грн. 98коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Шкурдова

Рішення підписано 28.10.11 р.