Рішення № 19161309, 18.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/46

18.10.11

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелос-Центр»

Про

стягнення 23 512 552,01 рос. руб

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Шостак Л.Г.

Від відповідача Лев Р.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелос-Центр»19 865 386,02 рос. рублів кредиту, еквівалент 5 076 202,09 грн., 1 082 799,61 рос.рублів, еквівалент 276 687,78 грн. відсотків, 1 161 172,63 рос.рублів, еквівалент 296 714,44 грн. пені по кредиту, 32 482,11 рос.рублів, еквівалент 8 300,15 грн. пені по відсоткам, 1 370 711,64 рос.рублів, еквівалент 350 257,94 грн. штрафу, а всього 23 512 552,01 російських рублів, еквівалент за курсом НБУ становить 6 008 162,41 грн. заборгованості за кредитним договором № 010/14/378 від 20.05.2008р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 19 865 386,02 рос.рублів, еквівалент 4 871 985,92 грн. кредиту, 2 899 721,84 рос.рублів, еквівалент 711 156,78 грн. відсотків, 759 238,73 рос.рублів, еквівалент 186 203,30 грн. пені по кредиту, 134 455,87 рос.рублів, еквівалент 32 975,30 грн. пені по відсоткам, 854 211,60 рос.рублів, еквівалент 209 495,39 грн. штрафу, а всього 24 513 014,06 російських рублів, еквівалент за курсом НБУ становить 6 011 816,70 грн. заборгованості за кредитним договором № 010/14/378 від 20.05.2008р.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 24 513 014,06 рос. рублів, еквівалент за курсом НБУ становить 6 011 816,70 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає що Позивач недобросовісно користується наданим йому Законом правом та намагається здійснити подвійне стягнення за тими ж самими Угодами. Оскільки, як зазначено в позовній заяві Позивача від 18.11.2010р. №09.07/09/6620 та Виконавчому написі №5606 від 20.12.10. заборгованість виникла за Генеральною кредитною угодою №010/14/110 від 19.07.07 та кредитним договором № 010/14/378 від 20.05.2008р., а тому предмет спору є один і той самий. Відмінність тільки в тому, що сума заборгованості в позовній заяві зазначена станом на 17.1.2010р., а у виконавчому написі нотаріуса сума заборгованості станом на 14.10.10р. Свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 22.02.2011р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелос-Центр»було укладено генеральну кредитну угоду № 010/14/119 про надання відповідачу кредитних коштів в порядку і на умовах визначених в ГКУ та кредитних договорах, укладених в її рамках.

В рамках ГКУ між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 010/14/378 від 20.05.2008р., з відповідними додатковими угодами до нього, за умовами якого позивач надав відповідачу кредиту в сумі 23 488 000 російських рублів, а відповідач отримав кредит, що підтверджується витягом з рахунку відповідача.

Відповідно до п. 2.1. договору плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 11,5 річних.

Пунктом 2.2. договору визначено, що проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок нарахованих доходів кредитора в Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору та укладених до нього додаткових угод кінцевий термін погашення кредиту –05.07.2010, плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 11,5% річних.

Згідно п.10.1 кредитного договору відповідач зобов’язаний забезпечити повернення одержаного кредиту та нарахованих процентів, комісій, пені, штрафів та інші платежів, на умовах передбачених договором.

Відповідно до п.10.15 кредитного договору відповідач зобов’язаний у строк до 02.07.2010р. надати необхідні документи та внести зміни до діючого договору іпотеки, та у вказаний термін підписати відповідну додаткову угоду до договору іпотеки.

Відповідно до п.14.4. кредитного договору, за прострочення виконання будь-яких грошових зобов’язань за цим договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.

Пунктом 14.8 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання відповідачем умов, викладених у п.10.15 кредитного договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кредитним договором, за кожен день невиконання зобов’язань, передбачених п.10.15 договору.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором в частині сплати процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що заборгованість відповідача за кредитом складає 19 865 386,02 рос.рублів, еквівалент 4 871 985,92 грн. та заборгованість за процентами за користування кредитом складає 2 899 721,84 рос.рублів, еквівалент 711 156,78 грн., і тому ці суми мають бути стягнуті з відповідача.

Умовами кредитного договору (п.14.4 кредитного договору) передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань.

Відповідно до п.14.4. кредитного договору, за прострочення виконання будь-яких грошових зобов’язань за цим договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.

Отже, порушення відповідачем строків сплати процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, з відповідача належить стягнути пеню у сумі 759 238,73 рос. рублів, еквівалент 186 203,30 грн. за прострочення терміну сплати кредиту, та 134 455,87 рос.рублів, еквівалент 32 975,30 грн. пені за прострочення терміну сплати процентів.

Заперечення Відповідача, що при стягненні коштів за рішенням суду призведе до подвійного стягнення з Відповідача коштів не приймається судом до уваги, оскільки спростовується матеріалами справи.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з Відповідача 854 211,60 рос.рублів, еквівалент 209 495,39грн. штрафу.

В обґрунтування вимоги про стягнення штрафу у сумі 854 211,60 рос.рублів, еквівалент 209 495,39грн. штрафу позивач посилається на положення п.14.8 договору, згідно з яким за невиконання або неналежне виконання відповідачем умов, викладених у п.10.15 кредитного договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кредитним договором, за кожен день невиконання зобов’язань, передбачених п.10.15 договору.

Відповідно до п.10.15 Додаткової угоди до Договору, Позичальник зобов’язується в строк до 02.07.2010р. надати необхідні документи та внести зміни до діючого договору іпотеки, та у вказаний термін підписати відповідну додаткову угоду до договору іпотеки.

Однак, позивачем документально не доведено суду, які саме необхідні документи та внесення яких змін до діючого договору іпотеки, та в який термін необхідно було підписати Відповідачу відповідну додаткову угоду до договору іпотеки.

Фактично позивачем наведений лише математичний розрахунок штрафу на підставі умов кредитного договору.

За таких умов, вимога позивача про стягнення штрафу відповідно до п.14.8 договору задоволенню не підлягає.

Виходячи із наведених норм законів та врахувавши обставини справи, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення кредиту, процентів за кредит, пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в частині стягнення кредиту, процентів, та пені. В частині стягнення штрафу суд відмовляє з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелос-Центр»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 19478267) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»(01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7-б, код ЄДРПОУ 23494105) 19 865 386 (дев’ятнадцять мільйонів вісімсот шістдесят п’ять тисяч триста вісімдесят шість) рос.рублів 02 коп., еквівалент 4 871 985 (чотири мільйони вісімсот сімдесят одна тисяча дев’ятсот вісімдесят п’ять) грн.. 92 коп. кредиту, 2 899 721 (два мільйони вісімсот дев’яносто дев’ять тисяч сімсот двадцять один) рос.рублів 84 коп., еквівалент 711 156 (сімсот одинадцять тисяч сто п’ятдесят шість) грн.. 78 коп. відсотків, 759 238 (сімсот п’ятдесят дев’ять тисяч двісті тридцять вісім) рос.рублів 73 коп., еквівалент 186 203 (сто вісімдесят шість тисяч двісті три) грн.. 30 коп. пені по кредиту, 134 455 (сто тридцять чотири тисячі чотириста п’ятдесят п’ять) рос.рублів 87 коп., еквівалент 32 975 (тридцять дві тисячі дев’ятсот сімдесят п’ять) грн.. 30 коп.. пені по відсоткам, 24 626 (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять шість) грн. 36 коп. та 227 (двісті двадцять сім) грн.. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення штрафу –відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 28.10.2011р.