Рішення № 19161255, 20.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/30520.10.11 За позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий»

До Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Акціонерне товариство Холдингова компанія «Київміськбуд»

Про зобовязання вчинити дії

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю

від відповідача не зявився

від третьої особи ОСОБА_2 представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача про зобовязання прийняти на свій баланс насосну станцію, що знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Лісовий, 35, а також відшкодування державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 було порушено провадження у справі № 47/305, розгляд справи було призначено на 06.10.2011 (з урахуванням ухвали про виправлення описки).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2011 на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучити до участі у розгляді справи АТ ХК «Київміськбуд»(код 23527052) у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, розгляд справи відкладено до 20.10.2011.

В судовому засіданні 20.10.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що розпорядженням Деснянської районної державної адміністрації м. Києва №60 від 28.09.2001 затверджено Акт №244 державної приймальної комісії «Про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту -житлового будинку по проспекту Лісовий, 39, індивідуального теплового пункту (далі - ІТП) та вбудовано-прибудованих приміщень громадського призначення». Актом приймання-передавання основних засобів від 22.01.2003, на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 08.10.2002 № 1852, було передано ІТП на баланс відповідачу. Вказаний ІТП використовується для забезпечення тепло- та водопостачання зазначеного вище будинку. 28.10.2003 КП «Житлорембудсервіс»передало, а позивач прийняв на свій баланс житловий будинок по проспекту Лісовий, 35. Як зазначав позивач у позові, ІТП перебуває на балансі відповідача, в той час, коли сама насосна станція - на балансі АТХК «Київміськбуд», обладнання ІТП, кабельні мережі, які живлять ІТП, автоматика підкачки холодної та гарячої води знаходяться в одному приміщенні і не можуть працювати окремо без обладнання насосної станції подачі холодної води, тобто вона є невід'ємною частиною всього обладнання, встановленого в бойлерному приміщенні, тому, для повноцінного функціонування, насосна станція повинна бути передана на баланс відповідачу. Наведені обставини, на думку позивача є підставами для задоволення позову.

Відповідач своїх представників в судове засідання 20.10.2011 не направив, вимоги ухвали суду від 13.09.2011 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений за адресою вказаною у позові. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи в судовому засіданні 20.10.2011 надав суду пояснення по суті спору.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Обєднання співвласників багатоквартирного будинку “Лісовий”(далі відповідач) зареєстровано 17.06.2003р., що підтверджується Статутом.

Обєднання співвласників багатоквартирного будинку “Лісовий” є неприбутковою організацією і було створене для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обовязків, належного утримання та використання неподільним і загальним майном (ст. 4 Закону України “Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку”).

З матеріалів справи (зокрема, з акту приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 28.10.2003р., передавального балансу) вбачається, що Обєднання співвласників багатоквартирного будинку “Лісовий” утримує на балансі будинок № 35 по пр-ту Лісовому в м. Києві.

Розпорядженням Деснянської районної державної адміністрації міста Києва від 28.09.2001р. № 60 затверджено Акт № 244 державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - житлового будинку по проспекту Лісовий, 39 (поштова адреса: пр-т Лісовий, 35), індивідуального теплового пункту та вбудовано-прибудованих приміщень громадського призначення.

Зазначений індивідуальний тепловий пункт вбудовано-прибудований до житлового будинку та включає до свого складу насосну станцію.

Рішенням Київської міської ради від 30.11.2000р. № 106/1083 “Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва відомчого житлового фонду та інженерних мереж”(пункт 1) надано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передачу до комунальної власності територіальних громад відповідних районів у місті Києві, у володіння та користування інших органів об'єктів відомчого житлового фонду разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, службового житла, майна житлово-експлуатаційних та комунальних підприємств, які обслуговували цей фонд, інженерних мереж житлового та нежитлового фонду (електро-, тепло-, водо-, газопостачання, водовідведення), споруд та обладнання на них (насосних станцій, теплових пунктів, трансформаторних підстанцій, бойлерних, котелень, розподільчих пунктів, приладів обліку), ремонтно-будівельних баз, майстерень, транспортних засобів, прибиральної та іншої техніки, об'єктів благоустрою, які розташовані на території міста Києва, а також об'єктів соціальної сфери незалежно від місця їх розташування.

За Актом приймання-передачі від 28.10.2003 Комунальне підприємство “Житлорембудсервіс” передало, а Обєднання співвласників багатоквартирного будинку “Лісовий” прийняло на баланс житловий будинок по проспекту Лісовий, 35. Таким чином, станом на день прийняття позивачем будинку на баланс рішення Київської міської ради від 30.11.2000р. № 106/1083 було чинним.

В подальшому, розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 11 від 11.01.2006р. “Про новозбудовані насосні станції” (пункт 2) було визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирних будинків та експлуатуючі організації інших недержавних форм власності, які приймають на свій баланс жилі будинки, приймають і вбудовано-прибудовані до жилих будинків теплові пункти і насосні станції як неподільне майно житлового комплексу.

Закони та інші нормативно-правові акти, відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як вбачається з рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. № 1-рп/99 “У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)”цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків", що набрав чинності 01.01.2002 року, об'єднання може бути створено в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків є юридичною особою, створеною власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

За визначеннями, що містяться у статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків" неподільним майном вважається неподільна частина житлового комплексу, що складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку; до технічного обладнання будинку входять, зокрема, інженерні комунікації та технічні пристрої, необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації будинку (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли тощо).

Житловий комплекс є єдиним комплексом нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс.

Об'єднання після набуття статусу юридичної особи може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс, за договором з попередній власником залишити його балансоутримувачем всього житлового комплексу або його частини; передача майна з балансу на баланс здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За Порядком передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 року № 1521, загальними зборами об'єднання вирішуються питання як прийняття житлового комплексу на баланс об'єднання, так і залишення житлового комплексу або його частини на балансі попереднього балансоутримувача (за умови укладення з ним відповідного договору).

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року N 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що у відповідача існує зобовязання прийняти на баланс насосну станцію, як неподільне майно житлового комплексу, яка розташована по проспекту Лісовому, 35 у м. Києві, оскільки розпорядження Київської міської державної адміністрації № 11 від 11.01.2006р. “Про новозбудовані насосні станції”, було прийнято лише в 2006 році, тоді як будинок було прийнято відповідачем на баланс ще 28.10.2003 та стосується новозбудованих насосних станцій.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обовязок доведення покладено законом на позивача.

Отже, враховуючи вимоги зазначеної норми, при зверненні до суду із позовом саме на позивача покладено обовязок довести суду належними засобами доказування факт, що саме відповідач не виконує своїх зобовязань саме перед позивачем щодо прийняття на баланс насосної станції. Однак, таких доказів матеріали справи не містять. А також враховуючи і те, що звертаючись до суду з позовом, позивач не визначив зміст свого права, яке він вважає порушеним, не навів будь-яких доказів у підтвердження існування у нього речових прав щодо майна, що є предметом спору (насосної станції), які порушуються відповідачем та підлягають захисту згідно ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 28.10.2011