Рішення № 19161077, 30.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.11 Справа № 24/5009/3065/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю “Виробнича мережа “Дніпро” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комунальна, 25, а/с 512)

до відповідача: інспекція Держтехнагляду Камянсько-Дніпровського району Запорізької області (71300, Запорізька область, м. Камянка-Дніпровська, вул. Йожикова, 102)

про визнання права власності на транспортні засоби

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 29.08.2011р. № 201/2908/01

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

02.06.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Виробнича мережа “Дніпро” (ТОВ “Виробнича мережа “Дніпро”) з позовною заявою до інспекції Держтехнагляду Камянсько-Дніпровського району Запорізької області про визнання права власності на трактор Т-25, причеп ПТС-4 за ТОВ “Виробнича мережа “Дніпро” та зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію трактора Т-25, причепа ПТС-4.

Ухвалою від 02.06.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/3065/11, судове засідання призначено на 24.06.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалами від 24.06.2011р., від 11.08.2011р. розгляд справи відкладено відповідно на 11.08.2011р., на 30.08.2011р.

В судовому засіданні 30.08.2011р. позивачем надано клопотання про збільшення позовних вимог, яким просить суд визнати дійсним договір дарування від 15.08.2011р., укладений між ТОВ “Виробнича мережа “Дніпро” та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_2, визнати право власності на трактор Т-25, причеп ПТС-4 за позивачем та зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію трактора Т-25, причепа ПТС-4.

Клопотання про збільшення позовних вимог надано відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить правам та охоронюваним інтересам сторін прийнято судом та задоволено.

За клопотанням позивача строк вирішення спору продовжено.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 30.08.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог, пояснив наступне. 28.06.2008р. між позивачем та фізичною особою - громадянином ОСОБА_2. укладений Акт прийому - передачі транспортного засобу, на підставі якого безоплатно передано у власність позивача трактор Т-25. Трактор Т-25 віднесений на баланс ТОВ “Виробнича мережа “Дніпро” 25.06.2008р. Для можливості усунення виявлених недоліків трактора Т-25 та остаточного приведення його у стан, що дозволяє експлуатацію за цільовим призначенням, позивач здійснив ремонт за власні кошти. Також, 14.11.2008р. між позивачем та фізичною особою - громадянином ОСОБА_2. підписано Акт прийому - передачі транспортного засобу, на підставі якого останній безоплатно передав у власність позивача причеп тракторний ПТС-4. Причеп віднесений на баланс позивача, що підтверджується бухгалтерською довідкою (вих. № 201/2604/03 від 26.04.2011р.). Позивач здійснив ремонт, на який були витрачені кошти товариства на придбання відповідних автозапчастин, інших матеріалів, тощо. Відповідачем була проведена тимчасова реєстрація транспортних засобів. З метою проведення державної постійної реєстрації трактору Т-25 та причепу тракторного ПТС-4, позивач звернувся до відповідача, однак в проведенні державної реєстрації зазначених транспортних засобів було відмовлено у зв'язку із ненаданням в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації зазначених транспортних засобів відповідно до Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009р. за № 694. Позивачем надано суду договір дарування від 15.08.2011р., укладений між ТОВ “Виробнича мережа “Дніпро” та фізичною особою - громадянином ОСОБА_2. відносно трактора Т-25, причепа ПТС-4. Враховуючи викладене, позивач просить суд на підставі ст. ст. 6, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 218 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні 24.06.2011 р. проти заявлених позовних вимог заперечив , вказуючи , що реєстрація можлива за умови наявності правовстановлюючого документу .

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.06.2008р. між закритим акціонерним товариством “Виробнича мережа “Дніпро” (правонаступником якого в результаті реорганізації шляхом перетворення є товариство з обмеженою відповідальністю “Виробнича мережа “Дніпро”) та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_2 підписано Акт прийому - передачі транспортного засобу, на підставі якого громадянин ОСОБА_2. безоплатно передав у власність трактор Т-25.

Згідно технічного висновку від 26.06.2008р., проведеного комісією ТОВ “Виробнича мережа “Дніпро”, трактор Т-25 має наступну технічну та експлуатаційну характеристику:

- заводський № НОМЕР_5 (двигун);

- інвентарний №: відсутній;

- дата вводу в експлуатацію: відсутня;

- технічний стан: часткова корозія корпусу; відсутність покажчиків поворотів, стоп-сигналів та фар головного світла; відсутність стартеру; шини задніх коліс не придатні до експлуатації.

Комісія дійшла висновку, що даний трактор має задовільний стан та за умови усунення виявлених недоліків, можлива нормальна його експлуатація для цілей підприємства.

25.06.2008р. трактор Т-25 віднесений на баланс ТОВ “Виробнича мережа “Дніпро”, що підтверджується бухгалтерською довідкою (вих. № 201/2604/02 від 26.04.2011р.).

Також, 14.11.2008р. між ТОВ “Виробнича мережа “Дніпро” та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_2 укладений Акт прийому - передачі транспортного засобу, на підставі якого останній безоплатно передав у власність позивача причеп тракторний ПТС-4.

Згідно технічного висновку від 14.11.2008р., проведеного комісією ТОВ “Виробнича мережа “Дніпро”, причеп тракторний ПТС-4 має наступну технічну та експлуатаційну характеристику:

- заводський №: відсутній;

- інвентарний №: відсутній;

- дата вводу в експлуатацію: відсутня;

- технічний стан: часткова корозія корпусу; відсутність покажчиків поворотів, стоп-сигналів та електропроводки; демонтована передня ось; шини задніх коліс не придатні до експлуатації.

Комісія дійшла висновку, що даний причеп має задовільний стан та за умови усунення виявлених недоліків, можлива нормальна його експлуатація для цілей підприємства.

Причеп тракторний ПТС-4 віднесено на баланс позивача, про що свідчить бухгалтерська довідка вих. №201/2604/03 від 26.04.2011р.

Оскільки дані транспортні засоби відповідають всім технічним нормам і нормам безпеки, які пред'являються для таких видів техніки та придатні для експлуатації, Інспекцією Держтехнагляду Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області була проведена їх тимчасова реєстрація.

Так, 27.06.2008р. трактор Т-25 зареєстрований під реєстраційним № НОМЕР_1 (тимчасовий реєстраційний талон АА № НОМЕР_2 від 27.06.2008р., дійсний до 20.12.2010р.).

28.11.2008р. причеп тракторний ПТС-4 зареєстрований під реєстраційним № НОМЕР_3 (тимчасовий реєстраційний талон АА №НОМЕР_4 від 28.11.2008р., дійсний до 20.12.2010р.).

Листом вих. № 01-25/913 від 24.12.2010р. відповідач відмовив ТОВ “Виробнича мережа “Дніпро” в проведені державної реєстрації трактору Т-25 та причепу тракторного ПТС-4 у зв'язку із ненаданням в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації зазначених транспортних засобів відповідно до Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009р. за № 694, а саме документу, що підтверджує право власності або правомірність використання транспортних засобів.

15.08.2011р. між громадянином ОСОБА_2 (Дарувальник) і товариством з обмеженою відповідальністю “Виробнича мережа “Дніпро” (Обдаровуваний) укладено договір дарування, за умовами якого Дарувальник передає безоплатно у власність Обдаровуваному наступне майно:

- трактор Т-25, що має наступну технічну та експлуатаційну характеристику: заводській № НОМЕР_5 (двигун); інвентарний №: відсутній; дата вводу в експлуатацію: відсутня;

- причеп тракторний ПТС-4, що має наступну технічну та експлуатаційну характеристику: заводський №: відсутній; інвентарний №: відсутній: дата вводу в експлуатацію: відсутня.

Відповідно до п. 2 цього договору, Дарувальник гарантує, що майно належить йому на праві приватної власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

Право приватної власності на майно у Дарувальника виникло на підставі наказу СТОВ “Родіна 2” від 24.12.2007р. (п. 3).

Пунктом 4 договору сторони обумовили, що вартість майна визначена у сумі 21 687,00 грн.

Згідно п. 6 договору, Обдаровуваний набуває право власності на майно з моменту його передання Обдаровуваному.

Відповідно до п. п. 1, 4 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 180 Господарського кодексу України (ГК України) встановлює, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 717 Цивільного кодексу України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За приписами ст. 718 цього кодекс, дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно (ч. 4 ст. 719 ЦК України).

Із змісту договору дарування від 15.08.2011р. вбачається, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов, необхідних для даного виду. Право приватної власності на майно у Дарувальника виникло на підставі наказу СТОВ “Родіна 2” від 24.12.2007р., майно не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

Відповідно до п. 7 договору дарування, керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що умови цього договору дарування поширюються на відносини сторін, що виникли із Акту приймання-передачі транспортного засобу від 25.06.2008р., Акту приймання-передачі транспортного засобу від 14.11.2008р.

Договір дарування укладений відповідно до вимог закону про безоплатність передачі іншій стороні майна у власність. Отже, договір відповідає вимогам, встановленим Цивільним кодексом України та не містить протизаконних умов.

На підставі викладеного, суд знаходить позовні вимоги в частині визнання дійсним договору дарування від 15.08.2011р. обґрунтованими, не суперечать положенням ЦК України, іншим актам цивільного законодавства та не порушує прав та інтересів інших осіб, внаслідок чого позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приписами ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права судом.

Визнання за позивачем права власності на спірні транспортні засоби є необхідним для подальшої державної реєстрації права власності на них та безперешкодного здійснення підприємством всіх правомочностей власника.

Будь-які інші особи про своє право власності на зазначене майно не заявили.

Факту неправомірного володіння спірним майном судом не встановлено.

Розглядаючи справу по суті спору суд виходить з того, що відповідно до положень ст. 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності суд вважає можливим визнати право власності на трактор Т-25, причеп ПТС-4 за ТОВ “Виробнича мережа “Дніпро”.

Також позивачем заявлено вимога про зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію трактора Т-25, причепа ПТС-4.

Дана вимога не підлягає розгляду в господарських судах за нормами ГПК України виходячи з наступного.

Згідно із вимогами п. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

У відповідності із вимогами Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009р. за № 694, реєстрація та зняття з обліку машин проводяться інспекціями державного технічного нагляду Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міськдержадміністрацій (далі - інспекції).

Відповідно до вимог ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, ін. юридичні особи, громадяни (...) мають право звернутись до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо приватизації майна та з інших підстав крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до Компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; ін. спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником) ... крім трудових спорів ...

Відповідно до ст. 13 ГПК України (справи, підсудні місцевим господарським судам), місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

А тому, аналіз субєктного складу та характеру правовідносин в частині зобовязання інспекцію Держтехнагляду Камянсько-Дніпровського району Запорізької області провести державну реєстрацію трактора Т-25, причепа ПТС-4 є справою адміністративної юрисдикції, яка має бути розглянута відповідним окружним адміністративним судом за правилами КАС України.

За таких обставин суд, на підставі п. 1 ч. 1 ст. ст. 80 ГПК України, припиняє провадження у даній справі в цій частині.

Судові витрати суд вважає за необхідне покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дійсним договір дарування від 15.08.2011р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Виробнича мережа “Дніпро” та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_2 відносно трактора Т-25, причепа ПТС-4.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю “Виробнича мережа “Дніпро” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комунальна, 25, а/с 512, код ЄДРПОУ 31383454, п/р 26008702931207 в АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) право власності на трактор Т-25, причеп ПТС-4.

В частині зобовязання інспекцію Держтехнагляду Камянсько-Дніпровського району Запорізької області провести державну реєстрацію трактора Т-25, причепа ПТС-4, провадження у справі припинити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення у повному обсязі складено і підписано 06.10.2011р.