Рішення № 19161038, 05.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.11 Справа № 25/5009/4322/11

за позовом –Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ, 01001, вул. Б.Хмельницького, 6

до відповідача – Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз”, м. Мелітополь Запорізької області, 72318, вул. Чкалова, 47-А

Суддя Дьоміна А.В.

За участю представників сторін:

Позивача –ОСОБА_1 дов.№14-57 від 17.03.2011.

Відповідача –ОСОБА_2 дов.№7 від 04.01.2011.

Розглядається позов Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз” про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у сумі 11168267,87 грн., 350783,56 грн. пені, 114913,30 грн. суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процентів, 67893,60 грн. 3% річних та 781778,75 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2011. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №25/5009/4322/11, судове засідання призначено на 01.09.2011.

Ухвалою суду від 22.09.2011. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено до 13.10.2011.

У судовому засіданні 01.09.2011. оголошувались перерви до 22.09.2011., до 05.10.2011.

У судове засідання 05.10.2011. представник відповідача не з’явися, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні 05.10.2011. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що за умовами договору купівлі-продажу природного газу №14/136/11 від 31.01.2011., позивач поставив протягом січня-квітня 2011 року, а відповідач прийняв природний газ обсягом 3918,309 тис. куб. метрів на загальну суму 11168267,87 грн. Однак, в порушення умов договору ВАТ “Мелітопольгаз” не здійснив оплати за спожитий природний газ, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 11168267,87 грн. Крім того, за несвоєчасну оплату та прострочення виконання грошового зобов’язання відповідачу нараховані 350783,56 грн. пені, 114913,30 грн. суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процентів, 67893,60 грн. 3% річних та 781778,75 грн. штрафу.

Відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі та зазначає, що боргові зобов'язання, щодо спожитого природного газу на суму основного боргу припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог, передбачених ст. 601 Цивільного кодексу України, згідно заяви №1882 від 22.08.2011., а штрафні санкції не нараховуються, в зв'язку з тим, що ухвалою від 20 серпня 2003. господарський суд Запорізької області порушив провадження по справі № 25/55 про банкрутство ВАТ “Мелітопольгаз”, якою ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, а згідно з частиною 7 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дія якого припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

ВСТАНОВИВ:

31.01.2011. між Публічним акціонерним товариством Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством “Мелітопольгаз” (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/136/11 та додаткові угоди до нього №1 від 28.02.2011. та №2 від 05.04.2011., за умовами яких постачальник зобов’язується передати покупцеві в 2011 році імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього договору.

Відповідно п. 2.1 договору постачальник передає покупцеві в 2011 році газ з урахуванням вартості його транспортування магістральними трубопроводами в обсязі до 6308,200 тис. куб. метрів.

На виконання п. 2.1 договору позивач поставив протягом січня-квітня 2011 року, а відповідач прийняв природний газ обсягом 3918,309 тис. куб. метрів на загальну суму 11168267,87 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу №01/11-14-ВТВ від 31.01.2011., №02/11-14-ВТВ від 28.02.2011., №03/11-14-ВТВ від 31.03.2011., №04/11-14-ВТВ від 30.04.2011.

п. 5.1 договору передбачено, що оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки.

Відповідач оплати за спожитий природний газ не здійснив.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦКУкраїнизобов’язаннямаєвиконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.

Оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язань як того вимагають умови договору та приписи закону, суд вважає вимоги про стягнення боргу за поставлений природний газ у сумі 11168267,87 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов’язання позивач просить суд стягнути з відповідача 114913,30 грн. суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процентів та 67893,60 грн. 3% річних.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України настають для відповідача з моменту виникнення грошового зобов'язання та обраховуються до моменту подання цього позову.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процентів та 3% річних є обґрунтованими. Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що розрахунок суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процентів у розмірі 114913,30 грн. та суми 3% річних у розмірі 67893,60 грн. здійснений вірно, тому підлягають стягненню у повному обсязі.

Разом з тим, суд відмовляє позивачу в частині стягнення з відповідача 350783,56 грн. пені та 781778,75 грн. штрафу, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.08.2003. порушено провадження у справі №25/55 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою суду від 16.02.2009. у вказаній справі продовжено процедуру розпорядження майном до 01.01.2011.

Відповідно приписам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ПАТ НАК “Нафтогаз України”, м. Київ має статус поточного кредитора по відношенню до ВАТ “Мелітопольгаз”, м. Мелітополь.          

Абзацом 2 частини 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Отже, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка (штраф, пеня) і цей проміжок часу тільки відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

З наведеного слідує, що боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання пеня та штраф не нараховуються.

Враховуючи, що пеня та штраф в період дії мораторію не нараховуються, то вони і не підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином в частині стягнення 350783,56 грн. пені та 781778,75 грн. штрафу слід відмовити.

Клопотанням №2197 від 04.10.2011. позивач просить суд відстрочити виконання рішення суду по справі №25/5009/4322/11 на 2 роки.

Надане клопотання позивач обґрунтовує тим, що на теперішній час ВАТ “Мелітопольгаз” опинилося вкрай складному фінансовому становищі, окрім кредиторської заборгованості по справі №25/55 в розмірі 19430 223,52 грн. за останні два місяці виникла заборгованість з оплати заробітної плати на суму 3100 000,00 грн., що тягне за собою несвоєчасне перерахування до бюджетів усіх рівнів, а саме: податкових зобов'язань, перерахувань до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування.

Згідно ст. 15 Закону України “Про оплату праці” №108/95-ВР від 24.03.1995р. “оплата праці працівникам підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці”.

Згідно частини 6 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йото банкрутом” дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати.

Таким чином, вищезазначені обставини ускладнюють виконання боргових зобов'язань на суму 12483637,08 грн.

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право для відстрочки виконання рішення суду.

Підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь - якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача, враховуючи усі вищевикладені обставини, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити частково. Відстрочити виконання рішення на один рік.

Судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 80, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз”, (м. Мелітополь Запорізької області, 72318, вул. Чкалова, 47-А, код ЄДРПОУ 05535349, рахунок №26009302174441 в філії “Відділення ПАТ “Промінвестбанк в м. Запоріжжя”, МФО 313355) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (м. Київ, 01001, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720, рахунок №2600530112609 в ГОУ “Промінвестбанку України”, МФО 300012) 11168267,87 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 114913,30 грн. суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процентів, 67893,60 грн. 3% річних, 22731,91 грн. державного мита та 214,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання рішення строком на 1 рік до 05.10.2012.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя А.В. Дьоміна

Рішення оформлено та підписано згідно із

вимогами ст. 84 ГПК України 07.10.2011 року.