Рішення № 19161031, 22.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.11 Справа № 32/5009/5225/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133)

до відповідача: Запорізької обласної організації партії “Реформи і порядок” (69037, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 45 )

про стягнення 566,98 грн.

Суддя Н.А. Колодій

представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 386 від 30.06.2011 р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” до Запорізької обласної організації партії “Реформи і порядок” про стягнення 566,98 грн., які складаються з 538,41 грн. основного боргу за договором № 5261/20101д про надання послуг електрозвязку від 06.06.2002 р., 10,76 грн. втрат від інфляції, 5,25 грн.-3% річних та 12,56 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду від 31.08.2011 р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 22.09.2011 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сторони належним чином сповіщені про час і місце судового засідання.

Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст. ст. 33, 36 Закону України “Про телекомунікації”, ст. ст. 11, 96, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216 Господарського кодексу України та умовами договору № 5261/20101д про надання послуг електрозвязку від 06.06.2002 р.

Відповідач в судове засідання 22.09.2011 р. не зявився, вимоги суду, викладені в ухвалі суду не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.

Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 22.09.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2002 р. між ВАТ “Укртелеком” (позивач по справі) та Запорізькою обласною організацією партії “Реформи і порядок” (відповідач по справі) було укладено договір № 25261/20101д про надання послуг електрозвязку (надалі договір).

Згідно умов договору, позивач зобовязався надати послуги електрозвязку, перераховані в додатку № 1 і безоплатні послуги в додатку № 2, а відповідач зобовязався оплачувати послуги за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. п. 1, 4.1 договору).

Згідно п. 4.2. договору, відповідач сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою авансовою системою оплати (безквитаційна з подання рахунків).

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного звязку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (пункт 4.5. договору).

Як встановлено судом, позивач належним чином виконував свої зобовязання за договором, надавши відповідачу телекомунікаційні послуги у листопаді 2010 р. липні 2011 р. на загальну суму 538 грн. 41 коп.

Так, на виконання п. 4.5 договору, відповідач виставив відповідачу наступні рахунки-акти № 300005261: 30.11.2010 р. за листопад 2010 р. в сумі 34,73 грн.; 31.12.2010 р. за грудень 2010 р. в сумі 35,50 грн.; 31.01.2011 р. за січень 2011 р. в сумі 35,30 грн.; 28.02.2011 р. - за лютий 2011 р. в сумі 32,80 грн.; 31.03.2011 р. за березень 2011 р. в сумі 37,33 грн.; 30.04.2011 р. за квітень 2011 р. в сумі 36,50 грн.; 31.05.2011 р. за травень 2011 р. в сумі 39,19 грн.; 30.06.2011 р.- за червень 2011 р. в сумі 38,36 грн., 31.07.2011 р. за липень 2011 р. в сумі 27, 99 грн.

Відповідач оплату послуг не здійснив, у звязку з чим, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 538,41 грн. основного боргу за договором.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, на підставі наступного:

Спірні правовідносини сторін є господарськими.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” та 3 розділу договору, відповідач зобовязаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними послуги п. 3.2.8 договору.

Листом “Повторне направлення рахунків для сплати телекомунікаційних послуг” позивач попередив відповідача про наявність заборгованості за надані послуги та просив сплатити рахунки за надані послуги, які також повторно направив відповідачеві.

Відповідач рахунки не оплатив.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги за період з листопада 2010 р. по липень 2011 р. в сумі заявленій до стягнення, згідно вимог позивача саме 538,41 грн., підтверджується документами, наданими позивачем до матеріалів справи, а саме: рахунками, обіговими відомостями, підсумковими деталізаціями нарахувань за заявлений період.

Відповідачем факт наявності заявленої до стягнення заборгованості не спростований, докази оплати рахунків не надані.

Враховуючи не надання сторонами доказів оплати рахунків, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості до теперішнього часу відповідачем не погашена.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 538,41 грн. (згідно позовних вимог) заборгованості за послуги обґрунтованими, підтвердженими документально і такими, що підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10,76 грн. втрат від інфляції, 5,25 грн. - 3% річних.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3 % річних і суми інфляції та визнано обґрунтованими та правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5,25 грн. - 3% річних за період з 21.12.2010 р. по 15.08.2011 р. та 10,76 грн. втрат від інфляції за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 12,56 грн. пені за неналежне виконання умов договору за період 21.12.2010 р. по 15.08.2011 р.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Пункт 5.8. договору передбачає, що у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), відповідач сплачує пеню згідно зі ст. 14 Закону України “Про звязок”.

Статтею 36 Закону України “Про телекомунікації”, у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення пені в сумі 12,56 грн. за період з 21.12.2010 р. по 15.08.2011 р. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Запорізької обласної організації партії “Реформи і порядок” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 45, код ЄДРПОУ 25481762) на користь на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, р/р № 26002364 в ЗОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Запоріжжя, МФО 313827, код ЄДРПОУ 01184385) 538 (пятсот тридцять вісім) грн. 41 коп. основного боргу, 10 (десять) грн. 76 коп. втрат від інфляції, 5 (пять) грн. 25 коп. 3% річних, 12 (дванадцять) грн. 56 коп. пені за неналежне виконання умов договору. Видати наказ.

3. Стягнути з Запорізької обласної організації партії “Реформи і порядок” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 45, код ЄДРПОУ 25481762) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”(69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, р/р № 26009408 в ЗОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Запоріжжя, МФО 313827, код ЄДРПОУ 01184385) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 05.10.2011 р.