Рішення № 19161016, 21.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.11 Справа № 32/5009/4564/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “ДУМЕТО” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 190, кв. 137)

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

про стягнення грошових коштів в сумі 50833,14 грн.

Суддя Н.А. Колодій

представники:

від позивача: Удовиця О.А., протокол № 1/2003 від 01.04.2003 р.

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 2151 від 23.08.2011 р.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “ДУМЕТО” до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 58384,11 грн., які складаються з 40000 грн. основного боргу, 2544,80 грн. втрат від інфляції, 706,85 грн. 3% річних та 9733,34 грн. втраченої вигоди.

Ухвалою господарського суду від 10.08.2011 р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 29.08.2011 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сторони належним чином сповіщені про час і місце судового засідання.

Позивач надав додаток до позовної заяви, якою просить повернути відповідача 40000 грн. передплати. В обґрунтування вимоги посилається на ст. 693 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні 29.08.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва для надання додаткових доказів до 21.09.2011 р.

Позивач в судовому засіданні 21.09.2011 р. надав заяву, якою уточнив та зменшив розмір позовних вимоги. Просить суд стягнути з відповідача 40000 грн. основного боргу, 1620,82 грн. 3% річних, 3813,20 грн. втрат від інфляції, 2000 грн. штрафу та 3399,12 грн. пені за неналежне виконання умов договору, повідомив, що відмовляється в частині стягнення упущеної вигоди в розмірі 9733,34 грн.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, приймається судом.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 525, 526, 536, 610, 611, 612, 625, 693, Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 229, 265 Господарського кодексу України та умовами договору поставки продукції № 17-(10) від 29.04.2010 р.

Представник відповідача заперечив проти нарахування штрафних санкцій, оскільки вважає що сплив строк позовної давності в частині стягненні пені та штрафу (відзив долучено до матеріалів справи). Також, надав клопотання, яким просить суд, на підставі ч. 2 ст. 58 ГПК України, обєднати справи № 32/5009/4564/11 та № 32/5009/4703/11 в одну.

Відповідно ч. 1 ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути обєднано кілька вимог, звязаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Клопотання відповідача залишено без задоволення, оскільки дані справи № 32/5009/4564/11 та № 32/5009/4703/11 різні між собою підставою виникнення та поданими доказами, обєднання даних справ ускладнить вирішенню спору по суті.

У засіданні суду 21.09.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.04.2010 р. між ТОВ науково-виробничою фірмою “ДУМЕТО” (позивач по справі) та Субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (відповідач по справі) було укладено договір поставки продукції № 17- (10), надалі договір.

Згідно умов договору, відповідач зобовязався поставити, а позивач прийняти та оплатити зернові, надалі-товар, зазначених в додатках до договору-специфікаціях (п. 1.1. договору).

Відповідно до розділу 3 договору, поставка товару здійснюється відповідними партіями. Обєм, номенклатура та строк поставки кожної партії товару обумовлюються в специфікаціях, які є складовою та невідємною частиною договору. Поставка продукції здійснюється на умовах визначених в специфікаціях.

Відповідно до специфікації № 1 від 29.04.2010 р., що є невідємною частиною договору, підписаної та скріпленої печатками сторін, відповідач зобовязався поставити товар кукурудза кормова по ДСТУ 4525-2006, у кількості 40 тон, на суму 40000 грн., строк поставки: до 14 травня 2010 р., умови оплати: 100% передоплати протягом 2-х днів після виставлення рахунку відповідачем. Штрафні санкції: при не поставці товару до 14 травня 2010 р. відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 2000 грн. Оплата штрафу не звільняє відповідача від виконання прийнятих на себе зобовязань в обємі даної специфікації та договору.

На виконання умов договору, відповідач виставив для сплати продукції позивачу рахунок № 2 від 29.04.2010 р. на суму 40000 грн.

Позивач свої зобовязання по оплаті товару, які передбачені договором виконав, перерахувавши на розрахунковий рахунок відповідача 40000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 552 від 29.04.2010 р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Свої зобовязання щодо поставки товару відповідач не виконав, що підтверджується двостороннім Актом звірки взаємних розрахунків за період квітень-вересень 2010 р. (копія міститься в матеріалах справи).

У звязку з чим позивач направив йому претензію № 1 від 01.12.2010 р. з вимогою повернути перераховані грошові кошти у розмірі 40000грн., а також сплатити пеню у розмірі 3248,10 грн. Зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді, вимоги позивача без задоволення.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п.1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На момент розгляду справи в суді відповідач не надав доказів повернення позивачу передплати в сумі 40000 грн. За таких обставин вимога позивача про стягнення 40000 грн. обґрунтована і належить задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1620,82 грн. 3% річних та 3813,20 грн. втрат від інфляції, за період з 15.05.2010 р. по 20.09.2011 р.

Захист цивільних прав здійснюється, в тому числі, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів, передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України відносяться річні та втрати від інфляції.

Річні є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно до ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

На підставі викладеного, вимога позивача про стягнення 1620,82 грн. 3% річних за період з 15.05.2010 р. по 20.09.2011 р., обґрунтована і підлягає задоволенню.

Якщо зобовязання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обовязки, у т.ч. передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3813,20 грн. втрат від інфляції за період з червня 2010 р. по серпень 2011 р., підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 1990,51 грн. (за період з 11.12.2010 р. по 20.09.2011 р.), оскільки 01.12.2011 р. позивач звернувся з вимогою до відповідача про перерахування грошових коштів в сумі 40000 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2000 грн. штрафу та 3399,12 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Згідно п. 5.3 договору, за непостачання партії товару при умові перерахуванні повної передоплати позивачем на розрахунковий рахунок відповідача за цю партію товару, відповідач сплачує позивачу грошовий штраф, сума якого оговорюється у відповідній специфікації.

В специфікації № 1 від 29.04.2010 р. зазначено, що є невідємною частиною договору, підписаної та скріпленої печатками сторін, відповідач зобовязався при не поставці товару до 14 травня 2010 р. сплатити позивачу штраф в розмірі 2000 грн. Оплата штрафу не звільняє відповідача від виконання прийнятих на себе зобовязань в обємі даної специфікації та договору.

Відповідно до п. 5.2. договору, за прострочку поставки або недопоставки товару понад строків, обумовлених в специфікації, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,2% від вартості непоставленого або недопоставленого в строк товару за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В той же час, відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності, просить суд відмовити в частині стягнення пені та штрафу, у звязку із закінченням строку позовної давності, оскільки датою виникнення у відповідача обовязку по сплаті штрафу та пені є 15 травня 2010 р.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 2000 грн. штрафу та 3399,12 грн. пені за неналежне виконання умов договору, не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “ДУМЕТО” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 190, кв. 137, код ЄДРПОУ 22157831) 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн. 82 коп. 3% річних, 1990 (одна тисяча девятсот девяносто) грн. 51 коп. втрат від інфляції, 436 (чотириста тридцять шість) грн. 11 коп. державного мита та 202 (двісті дві) грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В решті позову відмовити.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 05.10.2011 р.