Рішення № 19160938, 28.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.11 Справа № 3/5009/5516/11

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Прокурора Ленінського району міста Запоріжжя

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах -

позивач: Запорізька міська рада, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АртА Інвест”, м. Запоріжжя

про зміну договору оренди земельної ділянки

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

Від прокуратури: Копчак Р.О., помічник прокурору, посвідчення №207 від 29.08.2011р.

від позивача: ОСОБА_1, головний спеціаліст відділу юридичного забезпечення, довіреність № 01-17/2440 від 09.06.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № б/н від 25.07.2011р.

Прокурор Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “АртА Інвест” про зміну договору оренди земельної ділянки від 04.11.2004р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 15.09.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 269, 274, 276 Податкового кодексу України, ст. 653, 654 ЦК України, ст. 2, 22, 29, 54-57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 16.09.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/5516/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 28.09.2011р. о 10 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 28.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 03.10.2011р.

Під час розгляду справи представники сторін та прокурор вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 28.09.2011р. прокурор підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить суд змінити п. 9 договору оренди земельної ділянки від 04.11.2004р. площею 0,2529 га, яка знаходиться по вул. В. Лобановського, 22 у м. Запоріжжя (кадастровий номер: 2310100000:04:038:0109), укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ “АртА Інвест”, зареєстрованого у Запорізькій РФ ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, виклавши його в такій редакції:

“п. 9 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 133 39,86 грн., що складає 3% від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2011 року”.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначив наступне.

На підстав проведеної прокуратурою Ленінського району м. Запоріжжя перевірки було встановлено, що між Запорізькою міською радою та ТОВ “АртА Інвест” 04.11.2004р. укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,2529 га, що розташована за адресою м. Запоріжжя, вул. В. Лобановського, 22.

Згідно п. 9 Договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 25597,53 грн. за календарний рік в цінах 2004 року.

З метою приведення рішень Запорізької міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, позивачем було прийнято рішення від 27.07.2011р. № 16 “Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя”. Пунктом 1 зазначеного рішення встановлено орендну плату за земельні ділянки у м. Запоріжжі згідно з додатком.

19.07.2011р. позивачем на адресу відповідача було направлено пропозицію “Про внесення змін до договору оренди землі”.

Але, жодних дій, запропонованих позивачем у листі № 01-32/2757 від 19.07.2011р. відповідач не вчинив, письмової відповіді на адресу позивача не направив.

Запорізька міська рада (позивач) підтримала позовні вимоги прокурора, з підстав зазначених у поясненнях на позовну заяву, просить їх задовольнити повністю.

03.03.2008р. Запорізькою міською радою прийнято рішення № 79 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя”, згідно якого вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової грошової оцінки з 01.03.2008р. Рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001р. № 17 “Про затвердження грошової оцінки земель міста Запоріжжя” визнано таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки. Доручено Управлінню земельних ресурсів у місті Запоріжжі до 01.05.2008р. розробити та затвердити заходи щодо взаємодії органів влади усіх рівнів по проведенню перерахунків вартості земельних ділянок у розрізі землекористувачів та землевласників. Доручено управлінню внутрішньої політики міської ради оприлюднити дане рішеннях у засобах масової інформації.

У відповідності до ст. 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни у договір оренди землі від 04.11.2004р. шляхом викладення п. 9 договору в новій редакції, яка була проігнорована відповідачем.

Відповідач в судовому засіданні 28.09.2011р. надав відзив на позовну заяву від 28.09.2011р. та просить суд припинити провадження у справі № 3/5009/5516/11 в звязку з відсутністю предмета спору та у звязку з тим, що є рішення господарського суду який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

В обґрунтування своєї позиції, зокрема, зазначив наступне.

Ухвалою господарського суду Запорізької області № 20/5009/4084/11 від 22.07.2011р. (суддя Гандюкова Л.П.), було порушено провадження по справі за позовом прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької міської ради, яким було подано позовну заяву № 99-2465 вих. про зміну п. 9 договору оренди від 04.11.2004р. земельної ділянки площею 0,2529 га, яка знаходиться по вул. Лобановського, 22 у м. Запоріжжя, укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ “АртА Інвест”, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”.

Поданню такого позову передувало направлення на адресу відповідача пропозиції “Про внесення змін до договору оренди землі” (вих. № 01-32/2757 від 19.07.2011р.).

Відповідач розглянув пропозицію позивача та позов визнав.

Рішенням господарського суду Запорізької області № 20/5009/4084/11 від 17.08.2011р. позовні вимоги задоволено частково, внесено зміни до існуючого договору оренди.

Така підстава як направлення пропозиції про внесення змін до договору знайшла своє відображення й в тексті судового рішення (3 аркуш рішення суду).

Таким чином спір між тими сторонами та з тих же самих підстав вже розглянуто та винесено судове рішення, що вступило в законну силу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін і думку прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ “АртА Інвест” (Орендар) укладений договір оренди землі від 04.11.2004р. (надалі - Договір), за яким орендодавець, відповідно до рішення сімнадцятої сесії двадцять четвертого скликання Запорізької міської ради № 39 від 09.06.2004р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування офісу та виробничої дільниці, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 22 (п. 1 Договору).

Згідно п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 2529 га.

Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлями та спорудами (п. 4 Договору).

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить: 2559752,64 грн. (в цінах 2004 року)(п. 5 Договору).

Земельна ділянка передається в оренду для: розташування офісу та виробничої дільниці. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови (п. 14, 15 Договору).

Згідно п. 8 Договору, договір укладається на десять років.

Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 25597,53 грн. за календарний рік в цінах 2004 року.

Пунктом 12 Договору сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі;

зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати;

в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 32 Договору встановлено, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.11.2004р. за № 040426100039.

Відповідно до п. 1 Акту прийому-передачі земельних ділянок за договором оренди землі від 04.11.2004р. № 040426100039, Запорізька міська рада (Орендодавець) передає земельну ділянку кадастровий № 2310100000:04:038:0109, загальною площею 0,2529 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 22, а ТОВ “АртА Інвест” (Орендар) приймає вищевказану земельну ділянку в оренду.

Згідно технічного завдання на розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:04:038:0109), розробленого Управлінням земельних ресурсів у м. Запоріжжі, земельна ділянка площею 0, 2529 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 22 віднесена до земель комерційного використання, коефіцієнт функціонального використання 2.50, нормативно грошова оцінка 1 м2 складає 1756,16 грн., нормативна грошова оцінка - 4441328,64 грн.

19.07.2011р. позивачем, у відповідності до рішення Запорізької міської ради № 9 від 18.01.2008р. “Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 27.12.2006р. № 14 “Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі”, з метою приведення договору оренди землі до вимог законодавства на адресу відповідача було направлено пропозицію від 19.07.2011р. № 01-32/2757 “Про внесення змін до договору оренди землі”.

У вказаній пропозиції Запорізька міська рада, керуючись ст. 188 ГК України, запропонувала відповідачу внести зміни до договору оренди землі від 04.11.2004р. № 040426100039 шляхом викладення п. 9 договору у наступній редакції: “Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 133 239, 86 грн., що складає 3 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2011 року та вноситься орендарем щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Ленінського району 33216812700006 в відділенні Держказначейства у Ленінському районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677103, код 13050200”.

Пропозиція позивача відповідачем не прийнята.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір оренди землі від 04.11.2004р.

Провадження у справі № 3/5009/5516/11 про зміну договору оренди земельної ділянки порушено за позовом прокурора Ленінського району м. Запоріжжя.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України від 05.11.1991р. N 1789-XII “Про прокуратору”, при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Формами представництва є:

звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;

участь у розгляді судами справ;

внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах виступає орган місцевого самоврядування, якому згідно Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” надано повноваження органу виконавчої влади.

В даному випадку таким органом прокурором зазначено Запорізьку міську раду.

Згідно ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

В силу ч. 1 ст. 2 Закону України від 07.07.2010р. № v1636323-10 “Про судоустрій і статус суддів”, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судоустрій і статус суддів України”, кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, прокурор (заступник) та юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

За змістом ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ч.2 ст.16 ЦК України.

Так, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Законом України від 03.06.2008р. № 309-VІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до Закону України від 06.10.1998р. N 161-XIV “Про оренду землі” внесені зміни, зокрема, частина четверта та пята статті 21 були викладені у такій редакції:

“Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.”

Вказаний Закон набрав чинності з моменту опублікування, а саме: з 04.06.2008р.

Таким чином, у відповідності із Законом N 161-XIV з 04.06.2008р. розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, а оспорюваний договір в цій частині є таким, що суперечить чинному законодавству.

Згідно ст. 30 Закону України “Про оренду землі” та п. 32 Договору оренди землі від 04.11.2004р., зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

03.03.2008р. Запорізькою міською радою прийнято рішення № 79 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя”, згідно якому вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової грошової оцінки з 01.03.2008р. Рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001р. № 17 “Про затвердження грошової оцінки земель міста Запоріжжя” визнано таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки. Доручено Управлінню земельних ресурсів у місті Запоріжжі до 01.05.2008р. розробити та затвердити заходи щодо взаємодії органів влади усіх рівнів по проведенню перерахунків вартості земельних ділянок у розрізі землекористувачів та землевласників. Доручено управлінню внутрішньої політики міської ради оприлюднити дане рішення у засобах масової інформації.

З метою приведення рішень Запорізької міської ради (позивача) та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства позивачем було прийнято рішення від 27.07.2011р. № 16 “Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя”.

Пунктом 1 зазначеного рішення затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя згідно з додатком.

Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення прийняті органом місцевого самоуправління є обовязковими до виконання на певній території.

Відповідно до технічного завдання на розрахунок нормативної грошової оцінки категорії земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:04:038:0109), розробленого Управлінням земельних ресурсів у м. Запоріжжі, земельна ділянка площею 0, 2529 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Валерія Лобановського, 22 віднесена до земель комерційного використання, звязку, коефіцієнт функціонального використання 2.50, нормативно грошова оцінка 1 м2 складає 1756,16 грн., нормативна грошова оцінка складає 4441328,64 грн.

3 % від 111 829, 37 грн. дорівнює 133239,86 грн.

19.07.2011р. позивачем на адресу відповідача було направлено пропозицію про приведення договору оренди землі до вимог законодавства.

Пропозиція позивача відповідачем не прийнята.

Статтею 1 Закону України “Про оренду землі” визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктом 32 договору оренди сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Крім того, пунктом 12 Договору сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі;

зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати;

в інших випадках, передбачених законом.

01.01.2011р. набув чинності Податковий кодекс України.

Згідно ст. 288.4 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Статтею 274 ПК України встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272,273,276 і 278 цього Кодексу.

Відповідно до п.276.1 ст.276 ПК України, податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.

При цьому, ч. 3 ст. 653 ЦК України встановлено, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлений статтею 188 Господарського кодексу України:

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідач не узгодив пропозицію позивача щодо підписання додаткової угоди до договору оренди землі.

За таких обставин між сторонами наявний спір щодо зміни договору, який відповідно до статті 188 ГК України та ст.11 ГПК України може вирішити господарський суд.

Статтями 18, 20 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації, яку здійснює ЗРФ ДП “Центр ДЗК”. Державна реєстрація договорів оренди провадиться у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 240 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, вважається укладеним з моменту його реєстрації.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Тобто, правочин, спрямований на зміну або розірвання договору, здійснюється в тій самій формі, що і сам договір. Здійснюється він у вигляді додаткової угоди до договору або угоди про розірвання договору.

Таким чином, додаткова угода до договору оренди землі набирає чинності з моменту її державної реєстрації у порядку, встановленому законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Висновки суду підтверджуються також Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 “Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду рішень господарських судів”:

законодавча зміна граничного розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (постанови від 06.12.2010 № 2-1/10068-2008; від 27.12.2010 № 27/15-10).

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Отже, постанови Верховного Суду України від 06.12.2010 № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010 № 27/15-10 є обовязковими для суду під час розгляду справи № 3/5009/5516/11.

Щодо заявленого клопотання відповідача про припинення провадження у справі по п.1-1, 2 ст. 80 ГПК України в звязку з набранням законної сили рішенням господарського суду Запорізької області від 17.08.2011р. по справі № 20/5009/4084/11.

Відповідно до п.1-1, 2 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають собою юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки.

Згідно рішення господарського суду Запорізької області від 17.08.2011р. по справі № 20/5009/4084/11 задоволено позов Прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради до ТОВ “АртА Інвест” та внесено зміни в п.9 Договору оренди земельної ділянки площею 0,2529 га, яка знаходиться по вул. В. Лобановського, 22 у м. Запоріжжя (кадастровий номер: 2310100000:04:038:0109), укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “АртА Інвест” (зареєстрований 04.11.2004 р. за № 040426100039), виклавши його в наступній редакції: “п. 9. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від суми земельного податку, який встановлюється у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах на 2011 рік”.

При зверненні до господарського суду Запорізької області з позовною заявою № 99-3196вих-11 від 14.09.2011р., яку було прийнято господарським судом до розгляду та порушено провадження по справі № 3/5009/5516/11, Прокурор Ленінського району м. Запоріжжя просить суд змінити п. 9 договору оренди від 04.11.2004р. земельної ділянки площею 0,2529 га, яка знаходиться по вул. В. Лобановського, 22 у м. Запоріжжя (кадастровий номер: 2310100000:04:038:0109), укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ “АртА Інвест”, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, виклавши його в такій редакції:

“п. 9 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 133 239,86 грн., що складає 3 % від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2011 року”.

Отже, позовні вимоги, заявлені прокурором у справі № 20/5009/4084/11 та у справі № 3/5009/5516/11 ґрунтуються на різних правових підставах та мають різний предмет спору.

Відсутність предмета спору означає, що між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань. Господарським судом встановлено, що спір щодо зміни п. 9 договору оренди землі від 04.11.2004р. та приведення його до вимог законодавства, між сторонами договору ТОВ “АртА Ін вест” та Запорізькою міською радою не вирішений.

Поданню такого позову передувало направлення на адресу відповідача пропозиції “Про внесення змін до договору оренди землі” (вих. № 01-32/2757 від 19.07.2011р.).

До винесення господарським судом рішення у справі № 3/5009/5516/11 вказана пропозиція не реалізована і відповідачем в добровільному порядку не задоволена.

Зазначена обставина звільняє Запорізьку міську раду обовязку додаткового направлення на адресу відповідача інших пропозицій такого ж змісту.

Тому, заявлене клопотання відповідача, щодо припинення провадження у справі по п.1-1, 2 ч.1 ст. 80 ГПК України є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Змінити п.9 договору оренди землі від 04.11.2004р. площею 0, 2529 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 22 (кадастровий номер 2310100000:04:038:0109) укладеного між Запорізькою міською радою (69015, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, код ЄДРПОУ 021140892) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АртА Інвест” (69006, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 13, код ЄДРПОУ 31540084), зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, виклавши його в наступній редакції:

“п.9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 133 239 (сто тридцять три тисячі двісті тридцять девять) грн. 86 коп., що складає 3 % від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2011 року”.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АртА Інвест” (69006, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 13, код ЄДРПОУ 31540084) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. держмита.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АртА Інвест” (69006, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 13, код ЄДРПОУ 31540084) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31218264700007, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст. 82-85 ГПК України 03.10.2011р.