Рішення № 19160816, 21.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.11 Справа № 10/5009/4705/11

Суддя Алейникова Т.Г.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промстрой-МК”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МІК”, м. Запоріжжя

про стягнення суми 8 380,18 грн.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 на підставі довіреності № б/н від 01.08.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2., на підставі довіреності б/н від 25.08.2011 р.

У судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Промстрой-МК”, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю “МІК”, м. Запоріжжя про стягнення суми основного боргу у розмірі 8 296, 08 грн., а також за невиконання грошових зобовязань 3% річних в розмірі 13,64 грн., та пеня в розмірі 70,46 грн.

. за договором поставки № 01/01-11 укладеного 04.01.2011 р.

Ухвалою від 12.08.2011р. порушено провадження у справі № 10/5009/4705/11, судове засідання призначено на 21.09.2011 р.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені в позові.

21.09.2011 р. відповідач надав до суду письмові заперечення в яких просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне:

Згідно з п. 5.1 договору загальна сума договору складає 421 498,08 гри. з ПДВ. яка, відповідно до п. 4.1 договору повинна бути сплачена відповідачем наступним чином 30 % вартості товару протягом 20 робочих днів з моменту підписання договору, залишок після його поставки у термін, додатково узгоджений сторонами, але не пізніше 365 календарних днів з моменту відвантаження товару.

11 лютого 2011 р. позивач здійснив поставку товару відповідачеві, а відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача в якості оплати за отриманий товар наступні суми:

45 000,00 грн. 14 січня 2011 р,

88 202,00 грн. 25 лютого 2011 р.

280 000,00 грн. 30 червня 2011 р., що підтверджується банківськими виписками від 14.01.2011 р., 25.02.2011 р. та 30.06.2011 р. відповідно.

Отже, відповідачем частково виконано умови договору щодо сплати за отриманий товар шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів на загальну суму 413 202, 00 грн.

У п. 4.1. договору встановлений строк сплати 30 % вартості товару протягом 20 робочих днів з моменту підписання договору, а залишку - після його поставки у термін, додатково узгоджений сторонами, але не пізніше 365 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Як зазначає відповідач, що він не звертався до позивача з пропозицією узгодити дату остаточного розрахунку за договором. Отже, згідно з п. 4.1. договору термін сплати залишку коштів спливає 10 лютого 2012 р., тобто через 365 днів після відвантаження товару.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив:

04 січня 2011 р. між ТОВ «ПРОМСТРОЙ МК»та ТОВ «МІК»було укладено договір № 01/01-11 поставки, згідно з умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити кран мостовий ручний однобалочний на умовах, визначених у договорі.

Згідно з п. 5.1 договору загальна сума договору складає 421 498,08 грн. з ПДВ. яка, відповідно до п. 4.1 договору повинна бути сплачена відповідачем наступним чином 30 % вартості товару протягом 20 робочих днів з моменту підписання договору, залишок - після його поставки у термін, додатково узгоджений сторонами, але не пізніше 365 календарних днів з моменту відвантаження товару.

11 лютого 2011 р. позивач здійснив поставку товару відповідачеві у повному обсязі, що підтверджене належним чином оформленою видатковою накладною № 0211/1 від 11 лютого 2011 р. та податковою накладною № 2111 від 11.02.2011 р. Отже, згідно з умовами договору позивач виконав у повному обсязі прийняті на себе обов'язки.

14.01.2011 р. відповідачем перераховано 45 000,00 грн., 25.02.2011 р. - 88 202,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача в якості оплати за отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками від 14.01.2011 р., 25.02.2011 р.

Листом вх. № 03-30-01 від 30.03.2011 р. позивач вимагає від відповідача сплатити суму боргу у розмірі 288 296, 08 грн. до 30.06.2011 р. Відповідач сплачує 30.06.2011 р. - 280 000,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача в якості оплати за отриманий товар, що підтверджується банківською випискою від 30.06.2011 р. Залишок боргу складає 8 296, 08 грн. Слід зазначити, що у договорі чітко визначено строк, протягом якого покупець мав розрахуватися за отриманий товар, а саме: 30 % вартості товару протягом 20 робочих днів з моменту підписання договору, залишок - після його поставки у термін, додатково узгоджений сторонами, але не пізніше 365 календарних днів з моменту відвантаження товару Крім того, між відповідачем та позивачем відсутні будь-які домовленості, щодо можливості сплати за отриманий товар із розстроченням платежу. Таким чином, борг відповідача на день подання позову складає 8 296, 08 грн.

Отже, відповідачем порушено вимоги чинного законодавства щодо строку та розміру сплати за отриманий товар згідно з договором.

До теперішнього часу обов'язок зі сплати за отриманий товар у повному обсязі відповідачем не виконаний. Основний борг складає 8 296, 08 грн., а також за невиконання грошових зобовязань нараховано 3% річних в розмірі 13,64 грн., та пеня в розмірі 70,46 грн.

Відповідно до пунктів 6.3. та 6.4 договору, за порушення строків розрахунку за продукцію, передбачених пунктом 4.1. договору покупець зобов'язаний сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми несплаченого у встановлений термін товару. У випадку прострочення покупцем розрахунків за продукцію, продавець має право вимагати виконання покупцем своїх обов'язків, відшкодування збитків та сплати штрафних санкцій.

Стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.. В свою чергу стаття 691 ЦК України передбачає, обов'язок покупця оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до статей 662 та 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК. При цьому ч. 2 ст. 530 ЦК регламентує наступне - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 692 ЦК встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Стаття 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Доводи відповідача про можливість сплати залишку боргу за договором поставки № 01/01-11 від 04.01.2011 р. до 10.02.2012 р. є необґрунтованими та такими, що порушують права позивача .

Отже, враховуючи вищенаведене суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенні повністю в розмірі 8 296, 08 грн., основного боргу, а також 3% річних в розмірі 13,64 грн., та пені в розмірі 70,46 грн.

Заперечення відповідача суд до уваги не приймає, так як згідно п. 4.1 загальна сума за договором у розмірі 421 498,08 грн. з ПДВ, повинна бути сплачена відповідачем наступним чином 30 % вартості товару протягом 20 робочих днів з моменту підписання договору, залишок - після його поставки у термін, додатково узгоджений сторонами, але не пізніше 365 календарних днів з моменту відвантаження товару. Листом вх. № 03-30-01 від 30.03.2011 р. позивач повідомив відповідача, що строк оплати залишку боргу в розмірі 288 296, 08 грн. до 30.06.2011 р. Відповідач не заперечив проти строку визначеному в листі позивача вх. № 03-30-01 від 30.03.2011 р. і перерахував 280 000, 00 грн. Недоплата в розмірі 8 296, 08 грн. є основним боргом який підлягає стягненню. Відстрочення платежу до 10.02.2012 р. не передбачено в листі позивача, а також не запропонована відповідачем в відповіді на лист вх. № 03-30-01 від 30.03.2011 р. позивача. Крім того відповідач взагалі не заперечив проти дати остаточного розрахунку, тобто ніяких пропозицій відносно іншої дати оплати за отриманий товар не надав, тим самим підтвердив остаточний термін розрахунку 30.06.2011 р.

Державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу відносяться на відповідача.

Керуючись ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд

Вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Промстрой-МК”, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю “МІК”, м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МІК”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69 а, код ЄДРПОУ 30105738, р/р 26002055896248 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промстрой-МК”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69 а, код ЄДРПОУ 36911888, р/р 26005268859600 в АТ "УкрСіббанк", МФО 351005 заборгованість за товар у розмірі 8 296 (вісім тисяч двісті девяносто шість) грн. 08 коп., 3% річних в розмірі 13 (тринадцять) грн. 64 коп.., пеня в розмірі 70 (сімдесят) грн. 46 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість ) грн. витрат за ІТЗ судового процесу. Видати накази.

Суддя Алейникова Т.Г.

Рішення підписане 23.09.2011 р.