Рішення № 19160427, 11.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.11 Справа № 24/5009/577/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Промприбор», 61001, м. Харків, вул. Ганни, 13

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Консорціум “Енергомашінжиніринг”, 69068, м. Запоріжжя, вул. Кругова, 150/23

про стягнення 23284,38 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 03.03.2011р. б/н

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 26.01.2011р. б/н

СУТЬ СПОРУ:

08.02.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Промприбор” (надалі - ТОВ “Промприбор”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Консорціум “Енергомашінжиніринг” (надалі - ТОВ “Консорціум “Енергомашінжиніринг”) про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 17.09.2009р. № 17/09 у розмірі 23284,38 грн., з яких: 19600,00 грн. - основний борг,182,14 грн. пеня, 2 052,12 грн. - 3% річних та 1450,12 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою від 08.02.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/577/11, судове засідання призначено на 16.03.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 16.03.2011р. у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 11.04.2011р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 11.04.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив наступне. 17.09.2009р. між сторонами укладено договір № 17/09, на виконання умов якого позивач зобовязався передати у власність відповідача, в останній зобовязвся прийняти та оплатити товар загальною вартістю 31599,00 грн. Свої зобовязання за договором позивач виконав у повному обсязі. Проте, відповідач порушив взяті на себе зобовязання та не здійснив оплату за отриманий товар у встановлений строк. 23.03.2010р. відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 1999,00 грн. Решта вартість товару відповідачем не сплачено, внаслідок чого сума основного боргу становить 19600,00 грн. Крім того, враховуючи, що боржник прострочив виконання грошового зобовязання за договором відповідачу нараховано 182,14 грн. пені, 2 052,12 грн. - 3% річних та 1450,12 грн. інфляційних витрат. Враховуючи викладене, позивач просить суд на підставі ст. ст. 525, 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 179 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач правом надати відзив на позов не скористався. В судовому засіданні 11.04.2011р. надав суду клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання прийнято судом до розгляду та залишено без задоволення через необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Промприбор” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Консорціум “Енергомашінжиніринг” (Покупець) укладено договір № 17/09, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець оплатити і прийняти продукцію (товар), в кількості та за ціною, вказаною в накладних, яка є невідємною частиною даного договору.

Пунктом 4.1. договору визначено, що вартість товару становить 31599,00 грн. в тому числі ПДВ (20%) 5266,50 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 5.1. договору сторони передбачили, що розрахунки за поставлений за даним договором товар здійснюються на підставі рахунків Постачальники, в порядку 30 % попередня оплата, 70 % - по факту поставки протягом 5 банківських днів.

Відповідно до п. 6.4. договору, датою поставки вважається дата передачі товару Постачальником Покупцю згідно видаткової накладної, яка підтверджена підписами обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 31599,00 грн., за який від відповідача отримано попередньої оплати в сумі 10000,00 грн.

Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною від 14.10.2009р. № РН-0000485 та довіреністю серії ЯПО № 721467, яка видана уповноваженій особі ТОВ “Консорціум “Енергомашінжиніринг”.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар у повному обсязі в строк, визначений договором не здійснив.

Актом звірки взаємних розрахунків, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, підтверджується наявність заборгованості ТОВ “Консорціум “Енергомашінжиніринг” станом на 01.12.2009р. в розмірі 21599,00 грн.

Встановлено, що 23.03.2010р. відповідачем частково оплачено суму товару в розмірі 1999,00 грн. Решта вартості товару відповідачем не сплачена, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість за поставлений товар на підставі спірного договору складає 19600,00 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача 19600,00 грн. основного боргу на підставі договору від 17.09.2009р. № 17/09 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що у разі прострочки оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми, яка підлягає перерахуванню, за кожний день прострочки, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України. Що дії на момент оплати пені.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня в сумі 182,14 грн. розрахована позивачем вірно, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст. 258 Цивільного кодексу України та підлягає стягненню у повному обсязі.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений.

Позивачем заявлено до стягнення 1 450,12 грн. інфляційних витрат за період жовтень 2009р. вересень 2010р. та 2052,12 грн. 3% річних. Вимоги в цій частині є доведеним підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 232,84 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Консорціум “Енергомашінжиніринг” (69068, м. Запоріжжя, вул. Кругова, 150/23, код ЄДРПОУ 35673322, р/р 26008310060201 в філії АБ “Південний” м. Запоріжжя, МФО 313753) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промприбор»(61001, м. Харків, вул. Ганни, 13, код ЄДРПОУ 32760503) - 19600 (девятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. основного борг, 182 (сто вісімдесят дві) грн. 14 коп. пені, 2052 (дві тисячі пятдесят дві) грн. 12 коп. - 3% річних, 1450 (одну тисячу чотириста пятдесят) грн.12 коп. інфляційних витрат, 232 (двісті тридцять дві) грн. 84 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 22.04.2011р.