Рішення № 19160317, 01.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.11 Справа № 3/5009/5822/11

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Регіонального відділення фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення боргу в сумі 8 523, 07 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, провідний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 01/278 від 29.11.2010р.

від відповідача: не зявився

РВ ФДМУ по Запорізькій області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України неустойки за договором оренди № 1912/д державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького державного підприємства “Радіоприлад” від 27.03.2006р., в сумі 8523,07 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 28.09.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 525, 526, 530, 785 ЦК України, п. 4 ст. 284 ГК України, ст. 1, 2 ГПК України, ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та пунктом 9.3 Договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.09.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/5822/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 12.10.2011р. о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою суду від 12.10.2011р. розгляд справи відкладений на 01.11 2011р. о 14 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 01.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 04.11.2011р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві № 10-01-06009 від 27.09.2011р., та просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України неустойку за договором “Оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького державного підприємства “Радіоприлад” № 1912/д від 27.03.2006р. в сумі 8523,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

За умовами договору відповідачеві було передано в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в підвальний поверх житлового будинку нежитлові приміщення, загальною площею по внутрішньому обміру 110,59 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Анголенко,14-Б.

Майно передано в оренду з метою розміщення складу.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір укладений з 27.03.2006р. по 25.03.2007р.

Договором про зміни № 2 від 25.10.2007р. до Договору оренди він був продовжений до 25.03.2008р., а на підставі договору про зміни № 4 від 17.07.2008р. продовжений до 25.03.2009р.

На адресу відповідача позивачем надіслано лист № 13-13-01819 від 02.04.2009р. щодо припинення терміну дії договору оренди та повернення орендованого майна балансоутримувачу шляхом підписання відповідного акта прийому-передачі.

Господарським судом Запорізької області прийнято рішення по справі № 10/465/09 від 10.12.2009р., яким зобовязано ПП ОСОБА_1 (відповідача) звільнити та повернути державне нерухоме майно Балансоутримувачу шляхом підписання акта прийому-передачі та стягнуто з Орендаря до державного бюджету неустойку в сумі 8382,93 грн. за період з 26.03.2009р. по 10.08.2009р.

Згідно акту прийому-передачі від 15.12.2009р., відповідачем було звільнено орендоване приміщення.

За умовами Договору (п. 2.5, 9.1, 9.3) та відповідно до ст. 785 ЦК України ПП ОСОБА_1 нараховано неустойку за період з 11.08.2009р. по 15.12.2009р. в сумі 8523,07 грн.

На підставі вищенаведеного представник позивача в судовому засіданні просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання жодного разу не зявився.

Копію ухвали від 29.09.2011р. про порушення провадження у справі № 3/5009/5822/11 відповідач отримав 18.10.2011р. особисто, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Копія ухвали від 12.10.2011р. про відкладення розгляду справи, направлена відповідачу на цю ж адресу, до господарського суду не поверталась.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обовязковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між РВ ФДМУ по Запорізькій області (Орендодавець) і ПП ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір № 1912/д від 27.03.2006р. “Оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”, за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме:

вбудовані в підвальний поверх житлового будинку нежитлові приміщення (літера Б-4, частин приміщення № з 1-1 по 1-4 включно, загальною площею по внутрішньому обміру 110,59 кв.м. (надалі - “Майно”) відповідно до листа Запорізького МБТІ від 01.02.2006р. № 9007, плану підвального поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту житлового будинку з виділенням приміщень, що входять до складу орендованого Майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Анголенка, 14-Б (Додаток № 3).

Орендоване майно знаходиться на балансі Запорізького державного підприємства “Радіоприлад” (надалі “Балансоутримувач”).

Технічні та обємно-планувальні характеристики орендованого Майна відображені у звіті про незалежну оцінку, виконаному субєктом оціночної діяльності приватним підприємством “Дніпротех і Ко” станом на 31.01.2006р. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, Майно передається в оренду з метою розміщення складу.

Відповідно до п.10.1 Договору (в редакції договору про зміни № 4 від 17.07.2008р.), договір оренди діє до 25.03.2009р.

Згідно п.10.5 Договору, договір оренди припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- банкрутства Орендаря;

- загибелі (знищення) орендованого майна;

- ліквідація субєкта господарювання (Орендаря);

- за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду).

Орендоване майно передано орендарю за актом прийому-передачі від 27.03.2006р. (додаток № 2 до Договору).

Пунктом 10.6 Договору встановлено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди Балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном Балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

У разі припинення цього Договору Майно повертається Орендарем Балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі Майна Орендарю.

Майно вважається повернутим Орендодавцеві (Балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі. Обовязок по складанню Акта прийому-передачі покладається на сторону, яка передає Майно (п.2.5 Договору).

На адресу відповідача РВ ФДМУ по Запорізькій області надіслано лист № 13-13-01819 від 02.04.2009р., в якому було повідомлено відповідача про припинення терміну дії Договору оренди та повернення орендованого майна Балансоутримувачу шляхом підписання відповідного акта прийому-передачі.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.12.2009р. у справі № 10/465/09 позовні вимоги РВ ФДМУ по Запорізькій області до ПП ОСОБА_1 за договором № 1912/д “Оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького державного підприємства “Радіоприлад” від 27.03.2006р. про стягнення неустойки в розмірі 8382,93 грн. та зобовязання ПП ОСОБА_1 звільнити та повернути до державної власності майно за актом приймання передачі задоволені повністю.

Вказане рішення суду не оскаржене і вступило в законну силу.

Відповідно до акту приймання-передачі державного нерухомого майна орендованого по договору оренди від 27.03.2006р. № 1912/д, ПП ОСОБА_1 передав, а РВ ФДМУ по Запорізькій області за участю Балансоутримувача Запорізького державного підприємства “Радіоприлад” прийняв державне нерухоме майно, а саме:

-вбудовані в підвальний поверх житлового будинку нежитлові приміщення (літера Б-4, частин приміщення № з 1-1 по 1-4 включно), загальною площею по внутрішньому обміру 110,59 кв. м. (надалі - “Майно”) відповідно до плану підвального поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту житлового будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Анголенка, 14-Б.

Орендоване майно передано в тому ж технічному стані, що й при передачі його в оренду. Поліпшення та інші зміни орендованого майна під час оренди не здійснювались (а.с.16, зворотній бік).

Відповідно до п.9.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно п.9.3 Договору, за відмову Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому-передачі, який затверджує фактичне повернення орендованого майна.

В звязку з тим, що орендар не повернув вчасно орендоване державне майно, орендарю нарахована неустойка за період з 11.08.2009р. по 15.12.2009р. в сумі 8523,07 грн.

Таким чином, станом на 01.11.2011р. заборгованість відповідача перед Державним бюджетом складає 8523,07 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір № 1912/д від 27.03.2006р. “Оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”.

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та порядку, що встановлений договором або законом.

Взаємовідносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються нормами глави 58 ЦК України з урахуванням особливостей, зазначених у нормах параграфу 5 ГК України та Закону України від 10.04.1992р. № 2269-XII “Про оренду державного та комунального майна”, який є спеціальним законом для спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 2 статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що договір оренди припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);

банкрутства орендаря;

загибелі об'єкта оренди;

ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Вказані підстави припинення договору оренди містяться і в ч.2 ст. 291 ГК України та закріплені сторонами в п.10.5 договору від 27.01.2006р. № 1912/д.

У п. 10.6 договору від 27.03.2006р. № 1912/д зазначається, що в разі відсутності заяви однієї із сторін, про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди Балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном Балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 ЦК України, статтею 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та опосередковано ч.4 ст. 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічні вимоги міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, продовження користування майном після закінчення строку договору оренди повязується з відсутністю заперечень однієї із сторін. При цьому вказані норми закону містять граничний термін попередження про наявність заперечень з боку однієї із сторін продовжувати договір, який не виключає можливість завчасного попередження про заперечення продовжувати дію договору оренди.

Статтею 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Судом встановлено, що орендодавець в установлений договором та законом строк належним чином повідомив відповідача про припинення терміну дії вищезазначеного договору оренди та повернення орендованого майна Орендодавцю шляхом підписання відповідного акта прийому - передачі

Про це свідчить лист РВ ФДМУ по Запорізькій області № 13-13-01819 від 02.04.2009р., в якому зазначено, що після закінчення дії договору оренди він не буде пролонгований.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 статті 785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з п.9.3 договору оренди від 27.03.2006р. № 1912/д, за відмову Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому-передачі, який затверджує фактичне повернення орендованого майна.

Розмір орендної плати встановлений у пунктах 3.2, 3.3 розділу 3 договору оренди від 27.03.2006р. № 1912/д.

На підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України та п.3.2, 3.3 Договору позивачем обґрунтовано нарахована відповідачу неустойка в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час неправомірного використання державного майна за період з 11.08.2009р. (оскільки за період з 26.03.2009р. по 10.08.2009р. рішенням суду по справі № 10/465/09 неустойку вже було стягнуто) по 15.12.2009р. (оскільки відповідачем передано орендоване приміщення відповідно до акту прийому-передачі від 15.12.2009р.) в сумі 8523,07 грн.

Обґрунтованість нарахування цієї суми підтверджується детальним розрахунком позивача (а.с.18) і відповідачем не спростована.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач Державний бюджет Хортицького району, 22080300, код ЄДРПОУ 34676906, Банк одержувача: УДК в Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31119094700008) неустойку в розмірі 8 523 (вісім тисяч пятсот двадцять три) грн. 07 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) 102 (сто дві) грн. 00 коп. держмита.

4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31218264700007, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст. 82-85 ГПК України 04.11.2011р.