Рішення № 19160260, 31.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.11 Справа № 13/5009/5778/11

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроектсервіс - Універсал", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Запоріжжя", м. Запоріжжя

про стягнення 1 149 858 грн. 72 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. б/н від 07.10.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. б/н від 01.08.2011 р.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроектсервіс - Універсал", м. Запоріжжя про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Запоріжжя", м. Запоріжжя 912 715 грн. 60 коп. основного боргу за договором субпідряду № СПД 02/07 від 14.05.2007 р., 94 507 грн. 30 коп. пені, 74 192 грн. 13 коп. 3 %, 68 443 грн. 68 коп. втрат від інфляції.

Ухвалою суду від 11.10.2011 р. розгляд справи відкладався, у звязку з неявкою у судове засідання відповідача.

31.10.2011 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача 912 715 грн. 60 коп. основного боргу за договором субпідряду № СПД 02/07 від 14.05.2007 р., 94 507 грн. 30 коп. пені, 74 192 грн. 13 коп. 3 %, 68 443 грн. 68 коп. втрат від інфляції.

Відповідач проти позову заперечив про що свідчить письмовий відзив та доповнення до відзиву.

Крім того, відповідач надав клопотання про призначення експертизи по справі.

Клопотання відповідача відхиляється судом, як процесуально необґрунтоване, оскільки відсутня потреба в будь-яких спеціальних пізнаннях щодо оцінки обставин справи.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

14.05.2007 р. між ТОВ "Будпроектсервіс - Універсал" та ТОВ "Українська гірничо-металургійна компанія - Запоріжжя" укладено договір субпідряду № СПД 02/07.

Відповідно до п. 1.1 договору субпідрядник зобовязується своїми силами та механізмами виконати за завданням генпідрядника у відповідності до умов даного договору, в межах договірної ціни наступні роботи: проведення реконструкції та ремонту приміщень та споруд, енергокомунікацій, транспортних шляхів.

Згідно п. 5.1 договору генпідрядник приймає від субпідрядника виконані роботи шляхом підписання акта приймання виконаних робіт не пізніше 10-го числа місяця. З цього моменту для генпідрядника наступає зобовязання на протязі 5-ти днів сплатити вартість виконаних субпідрядником робіт, які підтверджуються довідкою про вартість виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1.3 договору генпідрядник зобовязаний своєчасно забезпечувати відкриття та непереривність фінансування робіт.

Згідно п. 3.1.6 договору генпідрядник зобовязаний прийняти від субпідрядника по актам приймання виконаних підрядних робіт та довідкам про вартість виконаних підрядних робіт, етапи виконаних робіт.

Пунктом 3.1.7 договору генпідрядник зобовязаний оплатити субпідряднику на протязі 10 днів з моменту підписання актів приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт вартість етапу виконаних, відповідно затвердженого кошторису, робіт.

Правовідносини сторін врегульовано договором субпідряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонту речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником згідно умов договору, та при виявленні допущених недоліків чи інших невідповідностей негайно заявити про них підряднику.

Пунктом 6.1 договору сторона узгодили, що здача прийняття виконаних робіт здійснюється сторонами по акту здачі-прийняття на протязі 5 днів з моменту завершення робіт.

Відповідно до п. 6.2 договору при наявності мотивованої відмови генпідрядника від підписання акта здачі - прийняття сторони не пізніше 3-х днів складають двосторонній акт з зазначенням виявлених недоліків та строків їх усунення.

Однак до сьогодні відповідачем акт про виявлені недоліки чи якийсь інший акт про невідповідність виконаних робіт за зданими актами не складений, мотивованої відмови від прийняття виконаних робіт на адресу позивача відповідачем не надано, таким чином позивачем були виконанні взяті на себе зобов'язання.

Згідно ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт здійснюється замовником після прийняття побудованого об'єкту (виконаних робіт), якщо інше не встановлено договором.

Отже, свої зобов'язання відповідно до умов укладеного договору позивач виконав в повному обсязі, про що свідчать підписані відповідачем акти виконаних робіт у листопаді-грудні 2008 року, а саме: акт № 1.08/8-029 від 01.11.2008 р. на суму 234 049,20 грн. (сплачено 31 740,00 грн.); № 1.08/8-030 від01.11.2008 р. на суму 16 204,80 грн., № 08/8-258 від 01.11.2008 р. на суму 203 547,60 грн.; № 8-053К від01.12.2008 р. на суму 21 180,00 грн.; № 8-075Квід 01.12.2008 р. на суму 187 909,10 грн.; № 8-077К від 01.12.2008р. на суму 14 389,20 грн.; № 8-046К від 28.12.2008 р. на суму15610,80 грн.; № 1.10/8-074Квід 28.12.2008 р. на суму 197 619,60 грн.; № 8-050К від 28.12.2008 р. на суму 53 946,00 грн.

На загальну суму 926 672,03 грн., які відповідачем до сьогодні не оплачені.

Загальна вартість виконаних робіт складає 912 715 грн. 60 коп.

Заборгованість по договору № СПД 02/07 від 14.05.2007 р. складає 912 715 грн. 60 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГКУ встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки. Обовязки відповідача виразились у оплаті виконаних робіт, а обовязки позивача заключаються у виконанні робіт.

Позивач прийняті на себе зобовязання виконав належним чином та власними силами та механізмами виконав підрядні роботи, визначені договором № СПД 02/07 від 14.05.2009 р.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач оплату виконаних робіт не здійснив.

Позивачем неодноразово направлялися на адресу відповідача претензії з вимогою сплатити заборгованість (№ 01.08/2011 від 22.08.2011 р., № 04/09 від 04.09.2008 р., № 12/11 від 21.11.2008 р., № 21/12 від 22.12.2008 р.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт документальної звірки взаємних розрахунків від 07.09.2011 р., який узгоджений та підписаний обома сторонами на суму 912 715 грн. 60 коп.

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 912 715 грн. 60 коп. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача 94 507 грн. 30 коп. пені.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобовязань генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Відповідно до договору пеня у розмірі 94 507 грн. 30 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 74 192 грн. 13 коп. 3 %, 68 443 грн. 68 коп. втрат від інфляції.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться інфляційні збитки та 3 % річних.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок втрат від інфляції та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідачем не вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Заперечення відповідача не взяті судом до уваги, так як не відповідають умовам договору та обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 31.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Запоріжжя" (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-Г, код ЄДРПОУ 32860987, п/р 26008222579600 в АТ "УкрСиббанк" м. Запоріжжя, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроектсервіс - Універсал" (69120, м. Запоріжжя, вул. Авраменко, 18/204, код ЄДРПОУ 34535758, п/р 26008082052501 в філії ЗРУ Відкрите акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" м. Запоріжжя, МФО 313731) 912 715 (девятсот дванадцять тисяч сімсот п'ятнадцять) грн. 60 коп. основного боргу, 94 507 (девяносто чотири тисячі пятсот сім) грн. 30 коп. пені, 74 192 (сімдесят чотири тисячі сто девяносто дві) грн. 13 коп. 3 %, 68 443 (шістдесят вісім тисяч чотириста сорок три) грн. 68 коп. втрат від інфляції, 11 498 (одинадцять тисяч чотириста девяносто вісім) грн. 58 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 01.11.2011р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Камаєва