Рішення № 19159892, 26.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.11 Справа № 8/80/10-31/5009/3336/11

Суддя Хуторной В.М. при секретарі Ломейко Н.І.

За участю представників: від позивача Драніцин Д.В. - директор; від відповідача ОСОБА_1., довіреність №326 від 20.09.11 р.;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №8/80/10 - 31/5009/3336/11

за позовом: Приватного підприємства «Приморськ - Теплоенергія», м. Приморськ Запорізької області (скорочено ПП «Приморськ Теплоенергія»);

до відповідача: Відділу культури і туризму Приазовської районної державної адміністрації, м. Приморськ Запорізької області (Відділ культури і туризму);

про стягнення суми

Ухвалою господарського суду від 23.09.11 р. справу №8/80/10 - 31/5009/3336/11 прийнято до провадження, засідання господарського суду призначено на 12.10.2011 р., в судовому засіданні оголошено перерву до 26.10.11 р.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

ПП «Приморськ - Теплоенергія»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відділу культури і туризму про стягнення 35807,05 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію згідно договору №4 від 31.10.2007 р. про надання теплової енергії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач на підставі договору №4 отримав теплової енергії в період: з 25.12.08 р. по травень 2009 року (виходячи з наданих до позову рахунків-фактур та актів виконаних робіт) на загальну суму 35807,05 грн. Також заявлено вимоги про стягнення пені за несвоєчасний розрахунок за період з 11.03.09 р. по 10.09.09 р. (виходячи з наданого до позову розрахунку) в розмірі 1560,61 грн.; 3% річних за період 11.03.08 р. по 28.03.10 р. (виходячи з наданого до позову розрахунку) в розмірі 1327,5 грн. та втрат від інфляції за період з березня 2008 р. по лютий 2010 р. включно (виходячи з наданого до позову розрахунку) в розмірі 5838,99 грн., всього на суму 44534,15 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 193 ГК України, ст. ст. 509, 510, 513, 526, 543, 625, 901 ЦК України, ст. ст. 12, 49, 54, 55 ГПК України та Правила користування тепловою енергією.

10.10.11 р. позивач надав уточнену позовну заяву, в якій вимагає стягнути з відповідача суму основного боргу за період з листопада 2007 р. по травень 2009 року в розмірі 35807,05 грн. (включаючи втрати теплової енергії), пеню за період з 1.11.07 р. по 11.10.09 р. (виходячи з наданого розрахунку) в розмірі 4575,64 грн.; 3% річних за період 1.01.09 р. по 1.10.11 р. (виходячи з наданого розрахунку) в розмірі 2553,08 грн. та втрат від інфляції за період з 1.01.09 р. по 30.06.11 р. включно (виходячи з наданого розрахунку) в розмірі 8596,55 грн., всього на суму 51832,32 грн.

Відділ культури і туризму, відповідач у справі, відзиву на позовну заяву не подав. Представник в судовому засіданні подав заяву про застосування строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд, - ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2007 року між ПП «Приморськ - Теплоенергія»(Постачальник) та будинком культури (Споживач) було укладено договір №4 про надання теплової енергії в гарячій воді (далі Договір №4). З боку Споживача договір підписано начальником Віхляєвою О.В., підпис якої скріплено печаткою Відділу культури і туризму Приазовської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02228121).

Відповідно до умов договору, позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію Споживачу, а Споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки, передбачені цим Договором (п. 1.1 Договору №4).

Згідно п. 8.3 Договору №4, розрахунковим періодом є календарний місяць. Кінцевий розрахунок здійснюється споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

14.11.08 р. між сторонами укладено Додаткову угоду, в якій Споживачем зазначено Відділ культури і туризму Приазовської РДА (районної державної адміністрації) та узгоджено тариф з 1.11.2008 р. в розмірі 677 грн. з ПДВ за 1 Гкал.

Згідно листа відповідача №10/647 від 19.12.2007 р. постачання теплової енергії районному будинку культури відбувається за адресою м. Приморськ, вул. Леніна, 20.

Згідно п. 8.5 Договору №4, Споживач вносить оплату за надані послуги через пункти прийому платежів з видачею платіжного документа.

Згідно листів Відділу культури і туризму №10/647 від 19.12.2007 р. та Районного відділу освіти №587 від 20.12.07 р., позивач здійснює нарахування вартості теплопостачання для цих установ у співвідношенні 75 : 25 відсотків.

За п. 9.3 Споживач несе відповідальність за порушення правил користування приміщеннями, правил експлуатації внутрішніх систем водо - теплопостачання, у відповідності з діючим законодавством.

Розділом 11 Договору №4 встановлено термін дії договору:

«11.1. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30.04.08 р.

11.2. У випадку відсутності вимог сторін про припинення договору за місяць до збігу строку його дії, Договір вважається продовженим на рік на колишніх умовах».

Доказів припинення дії Договору №4 сторонами не надано.

Предметом розгляду по даній справі є вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу за період з листопада 2007 р. по травень 2009 року в розмірі 35807,05 грн. (включаючи втрати теплової енергії), пені за період з 1.11.07 р. по 11.10.09 р. в розмірі 4575,64 грн.; 3% річних за період 1.01.09 р. по 1.10.11 р. в розмірі 2553,08 грн. та втрат від інфляції за період з 1.01.09 р. по 30.06.11 р. в розмірі 8596,55 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач на підставі Договору №4 поставив теплової енергії в період з 25.12.08 р. по 12.03.09 р. в кількості 67,96 Гкал., що підтверджується Актами знімання показника лічильника від 24.12.08 р., від 14.01.09 р., від 30.01.09 р., від 2.03.09 р., від 12.03.09 р., відповідними актами виконаних робіт та рахунками на загальну суму 46008,92 грн. та 75% від цієї суми складає 34506,69 грн., яку Відділ культури і туризму повинен був сплатити позивачу. Відповідач за поставлену енергію розрахувався частково в розмірі 22153 грн., що підтверджується банківськими виписками від 29.01.09 р. на суму 4811 грн., від 24.02.09 р. на суму 12342 грн., від 26.02.09 р. на суму 5000 грн., решта суми боргу складає 12353,69 грн.

Заборгованість в сумі 12353,69 грн. відповідачем не сплачено, що є порушенням умов договору, тому вона підлягає стягненню.

В задоволенні вимог про стягнення втрат теплової енергії за період з листопада 2007 р. по 12.03.09 р. в розмірі 40,5828 Гкал на суму 23450,99 грн. слід відмовити з наступних підстав. Договором №4 сторони не визначили межу балансової належності теплових мереж, тому позивачем не доведено, що лічильник встановлено не на межі балансової належності. Сторони Договору №4 не передбачили можливість оплати зазначених втрат, не визначили їх фактичний розмір. Робочий проект, яким розраховано відсоток втрат 18,4, виконаний фірмою «Родник ЮТ»в 2003 році, не є належним доказом, оскільки не охоплює спірний період.

Стосовно пені, втрат від інфляції та 3 % річних слід вказати наступне.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В даному випадку сторони в Договорі №4 не встановили розмір пені, тому в задоволенні позову в частині стягнення за період з 1.11.07 р. по 11.10.09 р. в розмірі 4575,64 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період 1.01.09 р. по 1.10.11 р. в розмірі 2553,08 грн. та втрат від інфляції за період з 1.01.09 р. по 30.06.11 р. включно в розмірі 8596,55 грн.

Зазначені вимоги судом задовольняються частково, виходячи з наступного розрахунку.

Станом на 10.02.09 р. залишок заборгованості складав 17910,81 грн. (22721,81 4811) (в розрахунку позивача помилково зазначено 22724,18 грн.). За період з 10.02.09 р. по 24.02.09 р. 3 % річних складають 20,61 грн., втрати від інфляції 134,33 грн. Станом на 24.02.09 р. залишок заборгованості складав 5568,81 грн. (17910,81 - 12342). За період з 24.02.09 р. по 26.02.09 р. 3 % річних складають 0,92 грн., втрати від інфляції 8,9 грн. Станом на 26.02.09 р. залишок заборгованості складав 568,81 грн. (5568,81 - 5000). За період з 26.02.09 р. по 10.03.09 р. 3 % річних складають 0,56 грн., втрати від інфляції 3,48 грн. Станом на 10.03.09 р. залишок заборгованості складав 7392,97 грн. (568,81 + 6824,16). За період з 10.03.09 р. по 12.03.09 р. 3 % річних складають 1,22 грн., втрати від інфляції 6,68 грн. Станом на 12.03.09 р. залишок заборгованості складав 12353,69 грн. (7392,97 + 4960,72). За період з 12.03.09 р. по 30.06.11 р. 3 % річних складають 852,91 грн., за період з 12.03.09 р. по 1.10.11 р. втрати від інфляції 2651,68 грн.

Всього 3% річних за період 1.01.09 р. по 1.10.11 р. складають 876,22 грн., а втрати від інфляції за період з 1.01.09 р. по 30.06.11 р. 2798,39 грн.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 16028,3 грн., що складає 30,92% від заявлених вимог. Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Позивачем при поданні первісного позову сплачено: платіжним дорученням №524 від 21 вересня 2009 р. - 857,33 грн. державного мита; платіжним дорученням №73 від 27 січня 2010 р. 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позивачем при поданні уточненого позову сплачено: платіжним дорученням №858 від 7 жовтня 2011 р. - 518,32 грн. державного мита; платіжним дорученням №857 від 7 жовтня 2011 р. 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Всього з урахуванням уточненого позову необхідно було сплатити 518,32 грн. державного мита; та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Таким чином позивачем надмірно сплачено 857,33 грн. державного мита; та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які підлягають поверненню з державного бюджету на підставі п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито»від 21.01.93 р. №7-93.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу культури і туризму Приазовської районної державної адміністрації, (Код ЄДР 02228121 72400, смт. Приазовське, вул. Леніна, 11, МФО 813015, рахунок №35411005003261 в УДК в Приазовському районі ГУДКУ у Запорізької області) на користь Приватного підприємства «Приморськ-Теплоенергія»(Код ЄДР 31638098; вул. Єчіна, 4, м. Приморськ, Запорізька обл., 72100; МФО 380805, рахунок №26001208445 в ЗОД «Райффайзен Банк Аваль»12353,69 грн. основного боргу, 876,22 грн. 3 % річних, 2798,39 грн. втрат від інфляції, 160,28 грн. державного мита та 72,97 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати позивачу довідку на повернення надмірно сплаченого 857,33 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяВ.М. Хуторной

Повний текст рішення складено 31.10.2011 р.