Рішення № 19159461, 13.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.11 Справа № 10/5009/4834/11

Суддя Алейникова Т.Г.

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальнісю “Сандрабуд”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Виробничо-будівельна компанія Мона Груп”, м. Запоріжжя

про стягнення суми 17 7 02, 75 грн.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., на підставі довіреності б/н від 13.01.2011 р.

від відповідача : не зявився

Суддя: Алейникова Т.Г.

16 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальнісю “Сандрабуд”, м. Запоріжжязвернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю”Виробничо-будівельна компанія Мона Груп”, м. Запоріжжя про розірвання договору №И06-08/09 від 31.08.2009р. про поставку та монтаж воріт в'їзних вартістю 17348, 40 грн., укладеного між ТОВ «Сандрабуд»та ТОВ «Виробничо-будівельна компанія Мона Груп»та про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 17 702, 75 грн. за договором № И 06-08/09 від 31.08.2009 року.

Ухвалою 16 серпня 2011 року порушено провадження у справі, судове засідання призначене на 22.09.2011 року.

В судовому засіданні 22.09.2011 року представники сторін до суд не зявилися, ніяких заяв та клопотань до суду з їхньої сторони не надходило.

Ухвалою суду від 22.09.2011 р. справу було відкладено на 13.10.2011 р.

13.10.2011 р. представник позивача в судове засідання надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначає:

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 665 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови продавця передати проданий товар, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В заяві про уточнення позовних вимог, позивач просить суд:

Розірвати договір №И06-08/09 від 31.08.2009р. про поставку та монтаж воріт в'їзних вартістю 17348, 40 грн., укладений між ТОВ «Сандрабуд»та ТОВ «Виробничо- будівельна компанія Мона Груп». Стягнути з ТОВ «Виробничо-будівельна компанія Мона Груп»на користь позивача сплачену за договором попередню оплату в сумі 16748,40 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті державного мита в сумі 173,00 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. Представник відповідача в судове засідання не зявився, письмового відзиву не надав. Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 13.10.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Сандрабуд»та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія Мона Груп»був укладений договір №И06-08/09 від 31.08.2009р. про поставку та монтаж воріт в'їзних вартістю 17348,40 грн.

Згідно виписок банку від 07.09.2009р., 08.09.2009р., 11.09.2009р., 02.11.2009р. позивачем було здійснено попередню оплату за товар у розмірі 16748,40 грн.

Відповідно до пункту 6.1 договору відповідач повинен був поставити товар та здійснити монтаж протягом 20-ти робочих днів з дня попередньої оплати позивачем.

Проте, до теперішнього часу, товар за зазначеним договором поставлений і вмонтований не був.

Позивачем на юридичну адресу відповідача була направлена претензія №35 на суму 16748,40 грн. від 04.04.2011р. Лист повернувся на адресу позивача у зв'язку із закінченням терміну зберігання листа.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з умовами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З цими нормами кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов'язань.

Згідно ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що відповідач несе відповідальність за строки поставки та монтажу товару. Виплачує за кожен день прострочення неустойку у розмірі 0,5% від сплаченої суми договору, але не більше 10%.

На підставі вищевикладеного відповідач повинен сплатити позивачу 10% від сплаченої суми, а саме 1674,84 грн. (16748,40 грн. х 10% ), оскільки 0,5% від сплаченої суми за кожен день прострочення більше, ніж 10%.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена предоплата в сумі 16748,40 грн.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги той факт, що суду не надано доказів виконання відповідачем зобовязань за договором №И06-08/09 від 31.08.2009р. про поставку та монтаж воріт в'їзних, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Виробничо-будівельна компанія Мона Груп”, м. Запоріжжя сплачену за договором попередню оплату в розмірі 16 748, 40 грн., обґрунтовані, підтверджені доданими документами у зв'язку з чим є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 167, 48 гривень державне мито та 236,00 гривень - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальнісю “Сандрабуд”, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю”Виробничо-будівельна компанія Мона Груп”, м. Запоріжжя задовольнити.

Розірвати договір №И06-08/09 від 31.08.2009р. про поставку та монтаж воріт в'їзних вартістю 17348, 40 грн., укладений між ТОВ «Сандрабуд»та ТОВ «Виробничо- будівельна компанія Мона Груп». Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю ”Виробничо-будівельна компанія Мона Груп”, м. Запоріжжя, 69005, вул. Перемоги, 91 кв. 61, код ЄДРПОУ 35421645 на користь Товариства з обмеженою відповідальнісю “Сандрабуд”, м. Запоріжжя, 96006, вул. Леонова, 1-6 код ЄДРПОУ 36490777, п/р № 26003002329625 в АТ «ОТП Банк»в м. Київ, МФО 300528 сплачену за договором попередню оплату в сумі 16 748 (шістнадцять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 40 коп., 167 (сто шістдесят сім) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 17.10.2011 р.