Рішення № 19158988, 25.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.11 р. Справа № 6/202

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Елміз” м.Київ

до відповідача: Державного підприємства „Селидіввугілля” м.Селидове, Донецької області

за участю третьої особи: Міністерства вугільної промисловості України в особі правонаступника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України м.Київ

про стягнення 772 532грн. 03коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник по довіреності від 14.07.2011р.

від відповідача ОСОБА_2 - представник по довіреності №1/1603 від 30.12.2010р.

від третьої особи не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Елміз” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства „Селидіввугілля” м.Селидове, Донецької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства вугільної промисловості України в особі правонаступника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України м.Київ основного боргу у розмірі 635 664грн., інфляційних у розмірі 105 520грн. 22коп. та 3% річних у розмірі 31 347грн. 81коп. (Усього 772 532грн. 03коп.).

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору від 15.07.2009р. про закупівлю по результатам відкритих торгів, які відбулись 12 червня 2009р. №02-01/1-36 від 15.07.2009р. в частині розрахунків за поставлену продукцію, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№200 від 22.09.2011р. заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що по сьогоднішній день бюджетні кошти на погашення заборгованості Державного бюджету України перед ВАТ „Елміз” по договору про закупівлю по результатам відкритих торгів, які відбулись 12 червня 2009р. №02-01/1-36 від 15.07.2009р. на казначейський рахунок відповідача не надходили. Наполягає на тому, що відповідач не уповноважений здійснювати дії по погашенню боргу за рахунок власних коштів підприємства, так як це суперечить умовам тендерних торгів (п.1.2 звіту), на підставі яких укладався договір. А отже вважає вимоги позивача щодо стягнення фінансових санкцій у виді інфляційних втрат, 3% річних необґрунтованими, так як відповідач не порушив взятих на себе господарських зобов”язань.

Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням від 26.09.2011р., в якому просив суд здійснити заміну відповідача з ДП „Селидіввугілля” на Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, як правонаступника Міністерства вугільної промисловості України. Суд відхилив дане клопотання з посиланням на те, що згідно розділу 1 договору від 15.07.2009р. про закупівлю по результатам відкритих торгів, які відбулись 12 червня 2009р. №02-01/1-36 Міністерство вугільної промисловості України є замовником, а Державне підприємство „Селидіввугілля” є платником. А отже згідно п.7.1 вказаного договору саме Державне підприємство „Селидіввугілля” (платник) здійснює розрахунки з Відкритим акціонерним товариством „Елміз” (постачальником).

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням позивача.

Слухання справи відкладалось, у звязку з неявкою третьої особи у засідання суду, а також для представлення сторонами витребуваних та додаткових документів по справі.

Позивач звернувся до суду з письмовими поясненнями вих.№24/10-3 від 24.10.2011р. в яких визначився зі статусом третьої особи згідно матеріалів справи та діючого законодавства, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Крім цього, заперечив проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив, що обов”язок оплати поставленої продукції по договору та додаткової угоди №2 покладений на відповідача по справі, про що викладено у додаткових запереченнях від 25.10.2011р.

У зв”язку зі зміною найменування Відкритого акціонерного товариства „Елміз” м.Київ на Публічне акціонерне товариство „Елміз”, про що свідчать свідоцтво про державну реєстрацію та довідка з ЄДРПОУ, позивач у клопотанні вих.№24/10-4 від 24.10.2011р. просить суд врахувати дані зміни. Судом розглянуті та прийняті до уваги вищевказані пояснення, та клопотання позивача.

25 жовтня 2011р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у засідання суду вдруге не зявилася, відзив на позовну заяву з витягами з чинного законодавства, в обґрунтування своїх доводів не надала. Ухвала про порушення справи від 26.08.2011р. була надіслана третій особі 26.08.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення розгляду справи від 26.09.2011р. була направлена їй рекомендованим листом 30.09.2011р. Суд вважає, що третя особа була повідомлена про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконала, про причину неявки суду не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

15 липня 2009р. між Міністерством вугільної промисловості України (далі по тексту-Замовник), що діє на підставі Положення про Міністерство та наказу Міністра №196 від 26.05.2009р., з однієї сторони та Державним підприємством „Селидівввугілля” (далі по тексту-Платник) з другої сторони та Відкритим акціонерним товариством „Елміз” м.Київ (далі по тексту-Постачальник) за результатами відкритих торгів, які відбулися 12.06.2009р. був укладений договір про закупівлю №02-01/1-36, згідно умов якого постачальник зобов”язується передати у власність платнику продукцію, а саме: світильники шахтні головні акумуляторні в особливо вибухобезпечному виконанні типу „ЛУЧ-Р”, „ЛУЧ-Р03”, „СГО-1”, „СВГ-6”, „СВГ-8”, „СМГ1.03”, в кількості та за ціною згідно специфікації, а Платник зобов”язався прийняти, здійснити оплату за товар.

До вказаного договору сторонами підписана специфікація, в якій визначено найменування, загальна кількість, ціна з ПДВ, загальна сума продукції, умови, термін постачання та оплати.

10 листопада 2009р. між сторонами по справі укладена додаткова угода №2 до спірного договору згідно якої вони прийшли до згоди щодо внесення змін до п.7.1 договору та виклали у наступній редакції: „Платник здійснює розрахунки з виконавцем шляхом перерахування бюджетних грошових коштів в обсязі 635664грн. та за кошти отриманні від реалізації вугільної продукції в обсязі 200736грн. на розрахунковий рахунок виконавця”.

Також внесли зміни в специфікацію до договору, виклавши найменування, одиницю виміру, кількість та ціну продукції у іншій редакції.

Відповідно до вимог та положень Закону України “Про акціонерні товариства“ №514-VI від 17.09.2008р., Відкрите акціонерне товариство „Елміз” перейменоване у Публічне акціонерне товариство „Елміз”.

У звязку з цим, Публічним акціонерним товариством „Елміз” до правоустановчих документів були внесені відповідні зміни.

До позовної заяви позивач додав довідку з ЄДРПОУ та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи з яких вбачається, що організаційно-правова форма позивача ПАТ.

Таким чином, позивач по справі є правонаступником виконавця за договором.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань у повному обсязі, де він у виконання умов договору по накладній №10989 від 11.11.2009р. здійснив поставку продукції у адресу відповідача на суму 635 664грн., яка згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №1356 від 10.11.2009р. прийнято уповноваженою особою відповідача. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки продукції, а саме: накладна, довіреність до неї та переконав суд у факті її поставки у адресу Державного підприємства „Селидіввугілля” м.Селидове, Донецької області.

Розглянувши підписану сторонами специфікацію зі змінами до укладеного договору судом встановлено, що найменування продукції вказаної в ній повністю співпадає з асортиментом зазначеному у накладній.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що поставка продукції згідно представленої позивачем накладної відбулася в межах договору від 15.07.2009р. про закупівлю по результатам відкритих торгів, які відбулись 12 червня 2009р. №02-01/1-36 від 15.07.2009р.

Згідно п.7.2. Договору, п.1 Специфікації (Додаток №1) до договору оплата за товар здійснюється за фактом поставки протягом 20 банківських днів. У відповідності до п.4.6 Договору датою поставки Товару вважається дата, яка вказана відповідачем на товаросупроводжувальних документах, наданих позивачем, при його прийманні.

Станом на 16.06.2011р. відповідач підтвердив наявність вказаного боргу за договором перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Згідно ст.193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобовязання по оплаті продукції не виконав.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 635 664грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Суд відхиляє заперечення відповідача стосовно того, що він не повинен здійснювати дії направлені на погашення боргу, оскільки обов”язок по оплаті поставленої продукції згідно договору та додаткової угоди, покладений саме на „Платника”-відповідача по справі.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 10.12.2009р.-01.08.2011р. у сумі 31 34грн. 81коп., інфляційних за період з 10.12.2009р.-01.07.2011р. у сумі 105 520грн. 22коп., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок суми, який не суперечить діючому законодавству.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Елміз” м.Київ до Державного підприємства „Селидіввугілля” м.Селидове, Донецької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства вугільної промисловості України в особі правонаступника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України м.Київ про стягнення 772 532грн. 03коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля” (85400 м.Селидове, Донецької області, вул.К.Маркса,41, р/р26003300135231 в філії відділення Ощадбанка №5484, м.Селідове, МФО 394307, ЄДРПОУ 33426253) на користь Публічного акціонерного товариства „Елміз” (02099 м.Київ, вул.Бориспільська,9, р/р260090130691 в ВАТ „Сбербанк Росії”, МФО 320627, ЄДРПОУ 24102142) основний борг у розмірі 635 664грн., інфляційні у розмірі 105 520грн. 22коп., 3% річних у розмірі 31 347грн. 81коп., витрати по сплаті держмита у сумі 7 725грн. 32коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.10.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >