Рішення № 19158952, 31.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.10.11 р. Справа № 37/251

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 08596860

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Проммаш”, м.Краматорськ, ідентифікаційний номер 23021777

про: стягнення заборгованості в сумі 48 180, 00грн. та штрафу в сумі 11242,00грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю №21/1-478/Сг.);

від Відповідача - не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 31.10.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Проммаш”, м.Краматорськ (далі Відповідач) про стягнення заборгованості по оплаті замовлених (наданих) послуг за договором №1725/Км на фізичну охорону обєктів Державною службою при МВС України від 16.05.2011р. в сумі 48 180, 00грн., штрафу за неналежне виконання взятих на себе зобовязання в сумі 11242,00грн., всього 59422,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором №1725/пм від 16.05.2011р. за надання охоронних послуг, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позову, договір №1725/пм від 16.05.2011р. на фізичну охорону субєктів Державною службою охорони при МВС України з додатками, правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням ст.ст. 526, 610, 611, 612, 614, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 224 Господарського кодексу України.

На виконання вимог суду Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.50-56).

Представник Відповідача у судове засідання без пояснення причини не зявився, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або відсутності відповідних грошових зобовязань з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження відповідача, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.40-43), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи, оскільки до компетенції суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб.

У судовому засіданні 31.10.2011р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на їх задоволенні в цьому судовому засіданні та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

16.05.2011р. між Позивачем (Охоронець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір № 1725/пм (а.с.а.с.6-10), відповідно до умов п.п. 1.1 якого Охоронець починаючи з 16.05.2011р. приймає під охорону відокремлені приміщення (будівлі, споруди) внесені до дислокації (додаток №1 а.с.11)) та позначені на план-схемі (додаток №3 а.с.14), а Замовник зобовязується виконати правила майнової безпеки і приписи Охоронця щодо технічного укріплення обєкту та здійснювати оплату обумовлених послуг в порядку, визначеному цим договором.

Розділ 3 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо вартості послуг та порядку розрахунків:

-сума даного договору визначена і узгоджена сторонами дислокацією (додаток №1) і протоколом узгодження вартості (додаток №2 а.с.12), яка на момент укладання договору дорівнює 16060,00 грн. на місяць та сплачується на умовах попередньої оплати, шляхом щомісячного внесення на розрахунковий рахунок Виконавця коштів не пізніше пяти днів до кінця кожного поточного місяця Замовником за наступний місяць.(п.п.3.2-3.4);

-на вимогу Замовника Охоронець щомісячно простими поштовими відправленнями листами надсилає Замовнику рахунку, податкові накладні, акти виконаних робіт. За наявністю нарікань на якість або обсяг наданих послуг Замовник повинен викласти свої вимоги шляхом внесення відповідних відомостей в акти виконаних робіт, а бо у виді претензії. Акти виконаних робіт із запереченнями або претензії Замовник повинен належним чином вручити Охоронцю. Відсутність впродовж 10 банківських днів після закінчення календарного місяця нарікань на якість або обсяг наданих Охоронцем послуг (акти виконаних робіт із запереченнями, претензії) є прийняттям Замовником послуг Охоронця в обсязі і вартістю, визначених дислокацією та протоколом узгодження вартості. При відсутності нарікань підписання сторонами актів виконаних робіт є необовязковим. (п.п.3.7., 3.8.). При цьому, в п. 3.3. договору також наголошено, що зобовязання Замовника здійснювати оплату послуг Охоронця не знаходиться в залежності від наявності коштів, отримання рахунків, актів виконаних робіт тощо.

Своєчасне здійснення оплати в обумовленому сторонами порядку віднесена, серед іншого, до обовязків Замовника (п.4.2.2.)

Умовами п. 7.2. договору за порушення взятих на себе зобовязань встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми кожного невиконаного своєчасно зобовязання облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення, якщо порушення будуть систематичні (два і більш рази) штраф у розмірі 50% суми кожного своєчасно невиконаного зобовязання.

16.05.2011р. сторонами була підписана дислокація на 16.05.2011р. по 31.12.2011р. (а.с.13), якою у відповідності до п. 8.2 договору продовжений строк його дії на цей рік та визначені інші істотні умови, у тому числі розмір плати за місяць (всього за весь період - в сумі 120709,03 грн.)

Договір №1725/Км від 16.05.2011р. був укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод Проммаш”, який з 04.05.2011р. знаходиться у ліквідаційній процедурі в межах справи про банкрутство 42/166Б, порушеній 16.11.2010р. (а.с.44), зважаючи на що грошові вимоги Охоронця за таким договором вважаються поточними.

У звязку із несплатою охоронних послуг у сумі 48 180 грн. за період з липня по вересень 2011р. Позивачем, нарахувавши додатково штраф (а.с.5) у загальному розмірі 11242 грн., звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, визначеними ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та ухилився від підписання складеного і надісланого (а.с.53) на вимогу суду акту звіряння розрахунків (а.с.52). Втім, з змісту наданого Позивачу гарантійного листа від 10.10.2011р. (а.с.56) вбачається підтвердження існування заборгованості у розмірі стягуваної суми та вказую про її погашення до 25.10.2011р.

За змістом довідки 321/1-168/Км від 24.10.2011р. (а.с.54) за підписом керівника і головного бухгалтера, стягувана заборгованість Відповідачем не погашена.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх обєднання в одному позові цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафу.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору №1725/Км на фізичну охорону обєктів Державною службою при МВС України від 16.05.2011р

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обовязків сторін, визначених договором №1725/Км від 16.05.2011р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобовязується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №№1725/Км від 16.05.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обовязковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (охоронних послуг) не пізніше пяти днів до кінця кожного поточного місяця за наступний згідно умов п. 3.4. договору №№1725/Км від 16.05.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, всупереч приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Відповідачем не надано жодних доказів належної оплати або припинення грошових зобовязань в інший спосіб відносно охоронних послуг за період з липня по вересень 2011р. включно, так само як не представлено і доказів наявності висловлених у встановленому договором порядку заперечень щодо якості або обсягу послуг за цей період на загальну суму 48180 грн., що дає підстави для висновку про наявність Відповідачем грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а самого Відповідача вважати таким, що прострочив виконання такого грошового зобовязання згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, зважаючи на що заявлені вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсягу в розмірі 48 180 грн., розрахунок якого цілком відповідає умовам договору і встановленим судом обставинам.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 7.2. договору 1725/Км від 16.05.2011р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Беручи до уваги представлені Позивачем відомості щодо кількості випадків прострочення платежів за розглядуваний період, суд, перевіривши представлений розрахунок (а.с.5) дійшов висновку про його відповідність умовам договору і фактичним взаємовідносинам сторін, з огляду на що задовольняє вимоги відносно штрафів повністю в сумі 11 242 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Проммаш”, м. Краматорськ (ідентифікаційний номер 23021777) про стягнення заборгованості в сумі 48180, 00грн. та штрафу в сумі 11242,00грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Проммаш”, м. Краматорськ (ідентифікаційний номер 23021777) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) заборгованість в сумі 48180, 00грн. і штраф за неналежне виконання взятих на себе зобовязання в сумі 11242,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Проммаш”, м. Краматорськ (ідентифікаційний номер 23021777) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) витрати по сплаті державного мита в сумі 594,22грн., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 31.10.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >