Рішення № 19158820, 07.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.11 р. Справа № 28/183

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Гранд-Інвест”, м. Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк

про стягнення 19930,48грн.

Представники сторін:

Від позивача: Кузнецова Ю.П.

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Гранд-Інвест”, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 19930,48грн., в т.ч. 16713,69 грн. основного боргу (кредит та відсотки), 3216,79 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконуються зобовязання за кредитним договором №042811/МК-КР-051 від 28 квітня 2011р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 26.09.2011р. порушив провадження у справі №28/183.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач в засідання суду не зявився письмових пояснень по суті спору не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області по цій справі направлялися сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на всі адреси, що вказані у позовній заяві (про що свідчать штампи канцелярії господарського суду на зворотному боці ухвал). Як встановлено судом, в позовній заяві вказано адресу відповідача: 83110, АДРЕСА_1. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.09.2011р. відповідач зареєстрований за адресою: 83110, АДРЕСА_1. За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Поважних причин невиконання вимог суду відповідачем не надано.

Таким чином, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Позивач 07.11.2011р. до канцелярії суду надав заяву б/н від 07.11.2011р., відповідно до якої останній просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 1500,00 грн., в звязку зі сплатою цієї суми відповідачем, відповідно до платіжного доручення №5525 від 14.10.2011р., та крім того позивач зазначив, що грошові кошти в розмірі 100,00 грн., які надійшли на рахунок позивача, відповідно до платіжного доручення №КП/4311902 від 19.09.2011р. пішли на погашення відсотків.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 28.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Гранд-Інвест” (кредитор, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, позичальник) був укладений кредитний договір №042811/МК-КР-051 (кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит у сумі 15000,00 грн., а позичальник зобовязується повернути отримані кошти не пізніше 29 жовтня 2011р. та сплатити за користування кредитними коштами відсотки в розмірі 32,5% річних за період з дня видачі кредиту до 29 жовтня 2011р.; 64% річних за період з 29 жовтня 2011. до дня фактичного погашення основної суми боргу за кредитом (п. 1.1. кредитного договору).

П. 2.2. кредитного договору зазначено, що позичальник зобовязується повертати кредитні кошти кредитору, у складі ануїтетного платежу, розмір якого за цим договором становить 2742,25грн., шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок кредитора (або внесення готівки в касу кредитора) за графіком зазначеним у договорі. У складі ануїтетного платежу також сплачуються відсотки за користування кредитними коштами. У випадку несвоєчасного та/або неналежного виконання даного обовязку позичальником, розмір ануїтентного платежу підлягає зміні та розраховується із суми фактичної заборгованості позичальника.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору позичальник сплачує кредитору відсотки за користування кредитними коштами у валюті кредиту за наступними ставками: 32,5% річних за період з дня видачі кредиту до 29 жовтня 2011р.; 64% річних за період з 29 жовтня 2011р. до дня фактичного погашення основної суми боргу за кредитом.

Розрахунок відсотків проводиться щомісячно з моменту перерахування кредитних коштів з поточного рахунку кредитора до моменту повернення коштів за методом „30 днів у місяці та 360 днів у році”. Позичальник сплачує нараховані відсотки за користування кредитними коштами щомісяця, у складі ануїтентного платежу. Сума і графік сплати нарахованих відсотків встановлений п. 2.2. даного договору. У випадку порушення позичальником строків, визначених п.2.2. даного договору, сума нарахованих відсотків підлягає відповідній зміні. Якщо позичальник скористається своїм правом достроково повернути отримані кредитні кошти, тобто достроково погасити позичкову заборгованість, то він зобовязаний сплатити кредитору усі суми ануїтетних платежів, які вказані в п.2.2. даного договору. Датою сплати відсотків є день зарахування коштів на поточний рахунок кредитора (або день внесення готівки до каси кредитора). У випадку порушення строків сплати відсотків, зазначених у п. 3.3. даного договору, кредитор має право вимагати дострокового повернення позичальником кредитних коштів, а позичальник зобовязаний повернути кредитні кошти сплативши всі ануїтетні платежі протягом 3 банківських днів з дня отримання вимоги кредитора (п.п. 3.2.,3.3.,3.4.,3.5. договору).

За своєю правовою природою договір №042811/МК-КР-051 від 28.04.2011р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позивач є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.05.2009р.

Отже, укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір є належними підставами для виникнення у останнього грошових зобовязань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним, визначених (зобовязань) умовами таких договорів.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Надання кредиту кредитором позичальнику підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим відповідачем.

Згідно з п.6.1. договору кредитор має право вимагати повернення наданих кредитних коштів та сплати відсотків за весь період користування кредитом до настання строку, зазначеного в п. 1.1. даного договору, а позичальник зобовязаний повернути отримані кредитні кошти, сплативши всі ануїтетні платежі протягом 1 банківського дня з моменту одержання вимоги кредитора, у випадку якщо позичальник в період дії даного договору порушував (порушив) будь-які умови даного договору.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №1108/66 від 04.08.2011р. про дострокове повернення кредиту протягом одного банківського дня, з моменту одержання даної вимоги, оскільки відповідач не виконував свої зобовязання за кредитним договором. Докази направлення вимоги наявні в матеріалах справи, тобто відповідач зобовязаний був достроково повернути заборгованість за кредитним договором.

Тобто, у позивача виникло право дострокового стягнення всієї заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначив, що відповідач частково сплатив суму боргу за відсотками.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що позивач позовну заяву до канцелярії суду надав 26.09.2011р. Відповідач частково здійснював оплату суми відсотків 19.09.2011р. тобто до предявлення Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Гранд-Інвест”, м. Київ позову до суду, в розмірі 100 грн. 00 коп., що підтверджено платіжним дорученням №КП/4311902 від 19.09.2011р., наявним в матеріалах справи, але позивачем поданий позов без урахування цієї оплати. Таким чином вимоги в цій частині задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю.

Крім того, відповідачем після звернення позивача з позовом до суду оплачено суму заборгованості, відповідно до платіжного доручення №5525 від 14.10.2011р., наявного в матеріалах справи, на загальну суму в розмірі 1500 грн. 00 коп., яка була позивачем направлена на погашення відсоткової заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача відсоткової заборгованості в розмірі 1500 грн. 00 коп. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу у звязку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Відповідно до матеріалів справи, заборгованість відповідача за кредитним договором на дату винесення рішення: 15000грн. заборгованість за кредитом, 113,69грн. заборгованість за відсотками.

Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором в цій частині, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості відповідачем не здійснено до теперішнього часу, в звязку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім цього, позивачем була заявлена вимога щодо стягнення з відповідача штрафних санкції у розмірі 3216,79грн.

П. 7.1. кредитного договору передбачено, що за прострочення сплати ануїтетних платежів, у строки та обсягах, які передбачені п.2.2. договору позичальник сплачує штраф в розмірі 0,5% річних в день від суми простроченого ануїтетного платежу за кожний день прострочення. Зазначений штраф сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 1.1., 2.2., 2.3., 3.3., 6.1. даного договору, а також будь яких інших строків платежів, передбачених даним договором. Сплата штрафу не звільняє позичальника від зобов'язання сплачувати ануїтетні платежі в повному обсязі.

Ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із правових наслідків порушення зобовязань є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, якщо неустойка нараховується за кожен день прострочення, то відповідно до чинного законодавства це є пеня, а не штраф, як зазначено в п. 7.1. договору.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що передбачена п. 7.1 договору неустойка є пеня за невиконання відповідачем грошового зобовязання.

Статтями 1 та 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, наразі розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Норми статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” є імперативними та такими, що кореспондуються з нормами статей 231-232 Господарського кодексу України.

Суд вважає, що умови пункту 7.1 кредитного договору можуть бути застосовані судом лише в частині, що не суперечить чинному законодавству України, тобто, нарахування штрафних санкцій (пені) повинно здійснюватися у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобовязання.

Крім того, суд зауважує, що позивачем неправомірно визначений період нарахування пені.

Суд здійснивши перерахунок пені, вважає що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 273,18 грн.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 33, 43, 49, 75, 77, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Гранд-Інвест”, м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення відсоткової заборгованості у сумі 1500 грн. 00 коп. припинити, у звязку з відсутністю предмету спору.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Гранд-Інвест”, м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (83110, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в Донецькій філії ПАТ „Укргазбанк”, МФО 335894) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Гранд-Інвест” (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 6, код ЄДРПОУ 36048419, п/р №26000000003695 в ПАТ „Укрсоцбанк”, код банку 300023) заборгованість за кредитом в сумі 15000,00грн., заборгованість за відсотками в розмірі 113,69грн., пеню в сумі 273,18 грн. грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 168,86грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 199,96 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 11.11.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення підписано 11.11.2011р.