Рішення № 1915792, 31.07.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.07.08 р. Справа № 41/97пд

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Техпроммаш”, м. Горлівка

до відповідача: Горлівської міської ради, м. Горлівка

про зобов’язання укласти договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Пересипкіна Калінінського району м. Горлівки Донецької області терміном на три роки

При участі представників:

від позивача: Винниченко С.Д. – довіреність від 15.07.2008 року,

Ангелін І.І. – довіреність від 17.06.2008 року,

Павленко О.В. – довіреність від 15.07.2008 року

від відповідача: Спіцина В.О. – довіреність від 15.01.2008 року

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Техпроммаш”, м. Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Горлівської міської ради, м. Горлівка про зобов’язання укласти договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Пересипкіна Калінінського району м. Горлівки Донецької області терміном на три роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що згідно рішення Горлівської міської ради № V/17-18 від 25.05.2007 року позивачу було погоджено місце розташування та наданий дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва, а саме: цеху з металообробки по вул. Пересипкіна у Калінінському районі м. Горлівки; позивачем було виконано всі необхідні дії щодо складання, погодження проектної та іншої документації для отримання в оренду зазначеної земельної ділянки; відповідно до додатку № 3 до рішення Горлівської міської ради №/26-18 від 14.01.2008 року позивачу була надана в оренду земельна ділянка по вул. Пересипкіна у Калінінському районі м. Горлівки терміном на три роки.

Позивачем зазначено, що його неодноразові звернення до відповідача з наміром укласти договір оренди наведеної земельної залишені без задоволення та до цього часу даний договір оренди земельної ділянки не укладений, що, на думку позивача, є грубим порушенням Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі” та Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позову заперечив, посилаючись на те, що підставою для призупинення укладення договорів з особами, які набули право на оренду земельних ділянок стало те, що з 1 січня 2008 року набрав чинності Закон України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесено зміни до ст. 124 Земельного Кодексу України та визначено, що набуття права на оренду земельних ділянок, вільних від забудови, здійснюється виключно шляхом аукціону.

Враховуючи те, що законодавчо не врегульовано порядок надання земельних ділянок в оренду під будівництво особам, у яких виникли правовідносини з органом місцевого самоврядування до набрання чинності Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд ВСТАНОВИВ:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі”, ст.ст. 792-797 Цивільного кодексу України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Cтаттею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

З огляду на встановлений ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України принцип свободи Договору сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до протоколу № 20 від 12.04.2007 року засідання архітектурно-містобудівної ради Управління містобудування та архітектури Горлівської міської ради ухвалено погодити можливість розташування цеху з металообробки по вул. Пересипкіна у Калінінському районі м. Горлівка ТОВ „Техпроммаш”.

Литсом № 1-581 від 31.01.2007 року відповідачем повідомлено позивача про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування цеху з металообробки на земельній ділянці, що розташована по вул. Пересипкіна у Калінінському районі м. Горлівка.

Рішенням Горлівської міської ради № V/17-18 від 25.05.2007 року позивачу було погоджено місце розташування та наданий дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва, а саме: цеху з металообробки по вул. Пересипкіна у Калінінському районі м. Горлівки.

Відповідно до п. 7 рішення Горлівської міської ради №/26-18 від 14.01.2008 року та додатку № 3 до цього рішення, позивачу було передано в оренду терміном на три роки земельну ділянку із земель територіальної громади, розташовану по вул. Пересипкіна у Калінінському районі м. Горлівки, площею 0,7560 га.

Позивачем було встановлено межі земельної ділянки по вул. Пересипкіна Калінінського району м. Горлівки, складено експлікацію земельних угідь, які було погоджено заступником начальника Горлівського міського управління земельних ресурсів.

Листом № 26/03-08 від 14.03.2008 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням протягом семи календарних днів з моменту отримання листа вжити заходи для укладання договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Пересипкіна Калінінського району м. Горлівки.

Супровідним листом від 23.07.2008р. № 23/07-08 на адресу Горлівського міського голови позивачем був направлений проект договору оренди землі, план (схема) меж земельної ділянки, ситуаційна схема, розрахунок розміру орендної плати, витяг № 240 від 30.01.2008р., проект акту прийому-передачі земельної ділянки.

Зазначені звернення та проекти документів було залишено відповідачем без розгляду, відповіді та задоволення.

При зверненні до суду з позовом позивач виходив з неправомірності нездійснення відповідачем дій щодо укладання договору оренди земельної ділянки.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За своїм загально правовим змістом вимоги позивача щодо укладання договору оренди земельної ділянки – є засобом захисту цивільного права у вигляді примусового виконання обов'язку в натурі, передбаченого ст. 16 Цивільного кодексу України.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах установлених цим Кодексом повноважень.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України „Про оренду землі”.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як зазначалось, Рішенням Горлівської міської ради №/26-18 від 14.01.2008 року та додатку № 3 до цього рішення, позивачу було передано в оренду терміном на три роки земельну ділянку із земель територіальної громади, розташовану по вул. Пересипкіна у Калінінському районі м. Горлівки. Тобто, з огляду на положення ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, таке рішення є підставою для укладання з відповідачем договору оренди земельною ділянки, розташованої за адресою: вул. Пересипкіна Калінінського району м. Горлівки Донецької області, терміном на три роки. Відповідачем пояснено, що зазначене рішення ним не скасовано, не оспорено та не визнано недійсним або протиправним у судовому порядку

Таким чином, у відповідача, в силу наявного рішення про передачу в оренду земельної ділянки та наведених приписів законодавства виник обов’язок укладання з позивачем договору оренди.

Посилання відповідача на обов’язкову необхідність проведення аукціону суд спростовує з огляду на наступне.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів” № 309-VI від 03.06.2008 року внесено зміни до ст. 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”. та визначено виключно конкурсні засади передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності.

Згідно встановленого статтею 5 Цивільного кодексу України загально правового принципу ретроактивності закону, гарантованого ст. 58 Конституції України, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Згідно із зазначеним правилом дія закону чи іншого нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

Також, відповідно до пп. 2 п. 11 розділу ІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів” № 309-VI від 03.06.2008 року передбачено обов’язок Кабінету Міністрів України визначити особливості оформлення права оренди земельної ділянки без проведення аукціону громадянам чи юридичним особам, які звернулись із заявою (клопотанням) про передачу земельної ділянки в оренду із земель державної або комунальної власності, якщо станом на 1 січня 2008 року відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування було прийнято рішення про погодження місця розташування такого об'єкта або про надання дозволу на розробку проекту її відведення.

Тобто, з наведених положень закону випливає, що у будь-якому разі на осіб, у відношенні яких до 01.01.2008р. прийнято рішення про погодження місця розташування такого об'єкта або про надання дозволу на розробку проекту її відведення не розповсюджується процедура оформлення права оренди земельної ділянки з обов’язковим проведенням проведення аукціону. До таких осіб застосовується звичайний порядок укладання прямого договору оренди.

Як зазначалось, Рішенням Горлівської міської ради № V/17-18 від 25.05.2007 року позивачу було погоджено місце розташування та наданий дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва, а саме: цеху з металообробки по вул. Пересипкіна у Калінінському районі м. Горлівки, тобто, таке рішення було прийнято до 1 січня 2008 року, а значить до позивача застосовується звичайний порядок укладання прямого договору оренди і необхідність проведення аукціону не може бути підставою для невиконання відповідачем свого обов’язку по укладенню договору оренди.

З огляду на викладене, з урахуванням вимог ст. 58 Конституції України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст. 124 Земельного кодексу України, зважаючи на прийняття відповідачем рішення про погодження місця розташування та наданий дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по вул. Пересипкіна у Калінінському районі м. Горлівки та рішення про передання позивачу в оренду зазначеної земельної ділянки, суд дійшов висновку про правомірність захисту цивільного права позивача у заявлений ним спосіб та позовні вимоги про зобов’язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Пересипкіна Калінінського району м. Горлівки Донецької області терміном на три роки, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При визначенні підвідомчості цієї справи господарським судам суд виходив з того, що між сторонами існує спір про право позивача на укладання договору оренди земельної ділянки.

Правовідносини, що склалися між сторонами з приводу укладення спірного договору оренди, носять договірний характер, при цьому, Горлівська міська рада виступає як власник спірної земельної ділянки, який в силу свого статусу та наданих повноважень має право розпоряджатись нею у встановленому порядку.

Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах не здійснює владних повноважень, а виступає як суб’єкт господарських відносин.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 18 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 124, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 5, 6, 11, 16, 509, 627 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, п. 11 розділу ІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів” № 309-VI від 03.06.2008 року, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Техпроммаш” до Горлівської міської ради про зобов’язання укласти договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Пересипкіна Калінінського району м. Горлівки Донецької області терміном на три роки – задовольнити.

Зобов’язати Горлівську міську раду (84646, м. Горлівка, пр. Перемоги, 67, ідентифікаційний код 04052749) укласти з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техпроммаш” (84619, м. Горлівка, вул. Декабристів, 100, ІПН 326446305715) договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Пересипкіна Калінінського району м. Горлівки Донецької області терміном на три роки.

Суддя