Рішення № 19156225, 18.10.2011, Приморський районний суд м. Одеси

18.10.2011 Справа № 2/1522/9313/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 рокуПриморський районний суд м. Одеси

у складі:головуючого судді - Науменко А.В.,

при секретарі Коваленко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів та виселення,

ВСТАНОВИВ :

07 липня 2011 року, позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів та виселення. В позовній заяві позивачка вказує, що 14 лютого 2009 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час сторони припинили подружні відносини і стали господарювати окремо, шлюб носить формальний характер, тому подальше сумісне життя з відповідачем та збереження сімї неможливі. Останнім часом відповідач припинив надання матеріальної допомоги на утримання дитини. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Також, позивачка просить виселити відповідача ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, яка належить їй відповідно до договору дарування.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву в якій просить суд розглянути справу за її відсутності та задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, проти задоволення позову не заперечував, про що надав суду письмову заяву про визнання позову про розірвання шлюбу, на виплату ј заробітку на утримування дитини згоден, проти виселення з квартири не заперечував, зазначив, що фактично в зазначеної квартирі не проживає.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 14 лютого 2009 року у Другому Приморському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції (актовий запис № 62). Свідоцтво про шлюб НОМЕР_1.

Від шлюбу є донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданого Першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 16.06.2010 року (Серія НОМЕР_2).

Фактичні шлюбні відносини припинені, однією сімєю сторони не проживають, спільне домогосподарство не ведеться.

Причиною розірвання шлюбу стала відсутність взаєморозуміння між сторонами та несхожість характерів. Дитина після розірвання шлюбу залишаються на вихованні у матері. Майнового спору між сторонами не має.

За таких обставин збереження шлюбу та подальше спільне життя суперечить інтересам сімї та унеможливлює примирення сторін.

В силу статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Виниклі між сторонами правовідносини регулюється статтею 112 Сімейного Кодексу України, відповідно якої, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

При таких обставинах, суд вважає, що за відсутності вільної згоди на шлюб подружжя сімя між сторонами розпалася остаточно і не може бути відновлена. Подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Позивачка ОСОБА_1, яка змінила прізвище під час державної реєстрації шлюбу заявила про вибір прізвища після розірвання шлюбу «ОСОБА_1».

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобовязані утримувати своїх неповнолітніх дітей до повноліття.

На теперішній час відповідач не у повній мірі та неналежним чином виконує свої обовязки щодо надання матеріальної допомоги на утримання дитини.

При визначені розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне положення дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно положень ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Згідно положень ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, шляхом зняття відповідачів з реєстрації. При цьому втрата права користування житловим приміщенням є наслідком припинення права власності на жиле приміщення у колишнього власника.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка проживає в АДРЕСА_1 у м. Одесі, яка належить їй відповідно до договору дарування від 04.12.2003 року. Відповідач ОСОБА_2 за зазначеною адресою не зареєстрований, це майно не є сумісним майном подружжя, таким чином у відповідача ОСОБА_2 й не виникало права на користування зазначеної квартирою. Таким чином, суд вважає що у позивачки є всі підстави для виселення відповідача з зазначеної квартири. Відповідач ОСОБА_2 проти виселення не заперечував, що підтверджено в його заяві.

У відповідності зі ст. 98 ЖК відповідач є тимчасовим мешканцем та зобов'язаний негайно звільнити приміщення на вимогу наймача, а у разі відмовлення він підлягає виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення, що є підставою для задоволення позову.

Згідно ст.116 ЖК України, - «осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання».

Статтею 155 ЖК України передбачаються гарантії прав громадян, які мають в приватній власності квартиру.

Нормою ст.157 ЖК України передбачається, що «члена сімї власника квартири може бути виселено у випадках передбачених ст.116 цього Кодексу. Виселення проводиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення».

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з квартири підлягають задоволенню.

Відповідно ч.3 ст.81 та ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає необхідним покласти на відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та стягнути з нього на користь держави судовий збір.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць з дати звернення позивачки до суду.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 110-112, 180-182,184, 191 СК України, й ст. ст. З, 10, 11, 74, 130, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням задовольнити у повному обсязі.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 14 лютого 2009 року у Другому Приморському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції (актовий запис № 62). Свідоцтво про шлюб НОМЕР_1.

Неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з матірю ОСОБА_1.

ОСОБА_1 заявила про вибір прізвища після розірвання шлюбу «ОСОБА_1».

Відповідно ч.2 ст. 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у розмірі ј частки заробітку (доходів), але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини до його повноліття, тобто до 06.06.2028 року, починаючи з 07.07.2011 року.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, зобовязавши його звільнити квартиру від належних йому речей та передати ключі від квартири власнику.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати по сплаті інформаційно-технічного розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області (отправник: ГУДКУ в Одеській області; код ЕДРПОУ 23213460; МФО 828011; Банк ГУДКУ в Одеській області, р/р 31217259700008; призначення платежу 22050000).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 (пятдесят дна) гривня.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Науменко