Постанова № 19148200, 28.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2011 р. Справа № 5023/5872/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

боржника ОСОБА_1 (особисто);

арбітражного керуючого Санжаревського І.А. не прибув;

ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Козлової О.В. - Козлова О.В., ліцензія Серія НОМЕР_1 від 24.12.2010 р.;

кредитора ТОВ “Веста” не прибув;

кредитора ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” - ОСОБА_4, довіреність № 3586 від 26.09.2011 р.;

кредитора Підприємства “БЕНЕФІТ” Харківської обласної ради всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора - Підприємства “БЕНЕФІТ” Харківської обласної ради всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України”, м. Харків (вх. № 4171Х/2-6) на постанову Господарського суду Харківської області від 17.08.2011 р. у справі № 5023/5872/11 (суддя Міньковський С.В.)

за заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2011 р. ФОП ОСОБА_1 звернулась до місцевого господарського суду із заявою про порушення справи про її банкрутство в порядку ст.ст. 47-48 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника банкрутом або визнання його банкрутом”, у звязку з неможливістю у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, які повязані з її підприємницькою діяльністю.

Постановою Господарського суду Харківської області від 17.08.2011 р. у справі № 5028/5872/11 (суддя Міньковський С.В.) боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Козлову Олену Василівну, яку зобовязано виконати його обовязки відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника банкрутом або визнання його банкрутом”, з посиланням на те, що боржником надані докази того, що вартості його майнових активів недостатньо для задоволення боргу перед кредитором, що пов'язано з його підприємницькою діяльністю, майно боржника знаходиться в заставі банку та не може бути направлене на задоволення вимог кредиторів, зобов'язання яких, пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника, у боржника відсутній план погашення боргів, відсутні пропозиції щодо укладення мирової угоди, а отже суд вважає за необхідне визнати боржника банкрутом і застосувати процедуру ліквідації, передбачену ст.ст. 47-49 Закону про банкрутство.

Кредитор - Підприємство “БЕНЕФІТ” Харківської обласної ради всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України”, не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції від 17.08.2011 р., подало апеляційну скаргу, в якій просить вказану постанову в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого Козлову Олену Василівну скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким призначити ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Санжаревського Ігора Анатолійовича, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що враховуючи, що Філія “Слобожанська РУ” АТ ”Банк ”Фінанси та кредит” не є кредитором у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 (адже вимоги банка до боржника не повязані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а заборгованість між ними виникла на підставі кредитних договорів, укладених банком з фізичною особою), а тому суд не повинен був розглядати клопотання Філії “Слобожанська РУ” АТ ”Банк ”Фінанси та кредит” про призначення ліквідатором у даній справі.

Апелянт свого представника в судове засідання 25.10.2011 р. не направив, про причину відсутності суд не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне поштове повідомлення № 017939/2 від 05.10.2011 р.

Кредитор, ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, у своєму відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, вважає доводи, викладені у скарзі незаконними і необґрунтованими, просить залишити цю скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову місцевого господарського суду від 17.08.2011 р. просить залишити без змін. При цьому у відзиві кредитор зазначив, що навіть у разі створення та скликання зборів комітету кредиторів Банк мав би більшість голосів, виходячи із співвідношення розмірів вимог до боржника (вимоги банку складають 903713,95 грн., вимоги апелянта складають 27000,00 грн., вимоги ТОВ “Веста” складають 92400,00 грн.), отже у разі визнання вимог апелянта та ТОВ “Веста”, їх сумарної кількості голосів було б недостатньо для прийняття рішення щодо призначення ліквідатором Санжаревського І.А.

Ліквідатор боржника, арбітражний керуючий Козлова О.В., у своєму відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, вважає доводи, викладені у скарзі незаконними і необґрунтованими, просить залишити цю скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову місцевого господарського суду від 17.08.2011 р. просить залишити без змін.

Боржник у своєму відзиві на апеляційну скаргу погоджується з вимогами, викладеними у скарзі, вважає, що постанова місцевого господарського суду від 17.08.2011 р. підлягає скасуванню, оскільки АТ ”Банк ”Фінанси та кредит” не є кредитором у справі про її банкрутство, а тому суд першої інстанції не повинен був розглядати клопотання Філії “Слобожанська РУ” АТ ”Банк ”Фінанси та кредит” про призначення ліквідатором у даній справі, просить задовольнити апеляційну скаргу, оскаржувану постанову скасувати, прийняти нове рішення про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Санжаревського І.А.

Арбітражний керуючий Санжаревський І.А. відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не прибув, про причину відсутності суд не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне поштове повідомлення № 017939/6 від 05.10.2011 р.

Кредитор, ТОВ “Веста”, свого представника в судове засідання 25.10.2011 р. також не направив, про причину відсутності суд не повідомив, Ухвала Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 29.09.2011 р. у справі № 5023/5872/11 повернулась до суду з довідкою працівника відділення поштового звязку про причину повернення листа «за закінченням терміну зберігання».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, боржник є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (серія ВОЗ № 892763), зареєстрованим у виконавчому комітеті Харківської міської ради, дата проведення державної реєстрації 19.09.2003 р. (а.с. 8).

Боржник має зобовязання перед кредиторами, які пов'язані з підприємницькою діяльністю, а саме: 1) ТОВ “Веста” у сумі 27000 грн., що підтверджено наказом Господарського суду Харківської області № 38/320-10 від 22.12.2010 р.; 2) Підприємство “Бенефіс” Харківської обласної ради “Союзу організацій інвалідів України” на суму 92400 грн., що підтверджено наказом Господарського суду Харківської області № 5023/2991/11 від 05.05.2011 р.

На підтвердження неможливості задоволення вищевказаних вимог кредиторів боржником було надано суду декларації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи податку про доходи за звітний період 2010 р., 2011 р. , відповідно до яких, боржник не здійснював підприємницьку діяльність на протязі двох років (а.с.а.с. 47-56).

Крім того, ОСОБА_1, як фізична особа, має зобовязання перед ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” за кредитним договором № 219/07-Ф від 27.07.2007 р., в забезпечення виконання якого було укладено договір про іпотеку (витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 32575961 від 15.08.2011 р.), предметом якого є однокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 31,80 кв.м. за договором купівлі-продажу № 96 від 27.07.2007 р. (лист КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” від 16.03.2011 р. за № 2308372). Вартість вказаної квартири, згідно висновку ПП “Агентство оцінки майна та землі” від 18.03.2011 р., становить 118900 грн.

Також, відповідно до матеріалів справи боржник не має р/р у банківських установах, не має у власності іншого рухомого у тому числі автотранспорту та земельних ділянок, дебіторської заборгованості та інших активів, крім вищезазначеного нерухомого майна, що знаходиться в заставі.

Боржник не має заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, не має заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди.

Визнаючи ФОП ОСОБА_1 банкрутом, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що боржник неспроможний виконати грошові зобов'язання перед кредиторами ТОВ “Веста” у сумі 27000 грн., та перед підприємством “Бенефіс” Харківської обласної ради “Союзу організацій інвалідів України” на суму 92400 грн., які пов'язані із здійсненням боржником підприємницької діяльності, оскільки майна, яке було б можливо направити на задоволення вимог цих кредиторів у боржника не має, а єдиний майновий актив (квартира) находиться в заставі банку, що не надає боржнику можливості здійснити проведення розрахунків з кредиторами, а тому, на думку суду, у боржника є в наявності ознаки реальної неоплатності майнових активів боржника, які б можливо було направити на погашення вимог кредиторів, що пов'язані з підприємницькою діяльністю, без врахування майна, що знаходиться в заставі, не має.

Вищезазначене свідчить про те, що відновити свою платоспроможність боржник може не інакше як через застосування ліквідаційної процедури з особливостями, що притаманне ст.ст. 47-49 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

В даній частині постанова Господарського суду Харківської області від 17.08.2011 р. у справі № 5023/5872/11 сторонами не оскаржується.

Стосовно призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Козлову Олену Василівну колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу субєкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Відповідно до ст. 3-1, ч. 1 ст. 13, ч. 13 ст. 30 того ж Закону, ліквідатор боржника призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, а кредитори та Державний орган з питань банкрутства мають право запропонувати кандидатуру ліквідатора, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Таким чином, правом запропонувати кандидатуру ліквідатора боржника наділені кредитори та Державний орган з питань банкрутства, а право вибору кандидатури ліквідатора належить виключно суду. При цьому, суд як орган судової влади, не пов'язаний з доводами учасників провадження та для застосування ліквідаційній процедурі повинен розглянути кожну кандидатуру, звертаючи на професійні якості кандидатів на цю посаду, досвід їх роботи, відсутність зацікавленості запропонованих осіб стосовно боржника та кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості ліквідатора ФОП ОСОБА_1 були запропоновані суду кандидатури арбітражних керуючих Козлової Олени Василівни та Санжаревського Ігора Анатолійовича. Кандидатуру арбітражного керуючого Козлової О.В. на посаду ліквідатора боржника було запропоновано Управлінням з питань банкрутства у Харківській області (а.с. 66) та ПАТ “Банк “Фінанси та кредит”, кредиторські вимоги якого складають 903713,95 грн.

Призначаючи ліквідатором боржника арбітражного керуючого Козлову О.В., суд першої інстанції виходив з того, що кандидатура арбітражного керуючого Козлової О.В. на посаду ліквідатора ФОП ОСОБА_1 в порівнянні з кандидатурою арбітражного керуючого Санжаревського І.А. більш відповідає вимогам положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, адже Козлова О.В. має більший досвід роботи та необхідні і достатні спеціальні знання, які надають можливість належним чином та у повному обсязі виконувати повноваження ліквідатора при проведенні банкрутства громадянина-підприємця з особливостями, що визначені ст.ст. 47-49 вищевказаного Закону.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Кандидатура арбітражного керуючого Козлової О.В. відповідає вимогам, що ставиться Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, нею подано відповідну заяву зі згодою на участь у справі (а.с. 23), вона не є зацікавленою особою ні відносно боржника, ні відносно кредиторів, управління боржником або кредитором раніше не здійснювала, інші учасники справи не надали суду доказів або заперечень стосовно професійності арбітражного керуючого.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції належним чином обґрунтував призначення ліквідатора банкрута саме арбітражного керуючого Козлової О.В.

Жодних аргументів та доказів, які б свідчили про переваги кандидатури арбітражного керуючого Санжаревського І.А. над кандидатурою арбітражного керуючого Козлової О.В. на посаду ліквідатора боржника, скаржник суду не надав.

Також, в апеляційній скарзі не наведено обставин того, що Козлова О.В. не може виконувати повноважень ліквідатора та не доведено належними доказами, що кандидатура Санжаревського І.А. є кращою. Не надано апелянтом і доказів про відсутність у Козлової О.В. організаційних та технічних можливостей для виконання обовязків ліквідатора.

Ст. 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заявники апеляційних скарг не довели жодного факту щодо порушення господарського процесуального законодавства при призначенні ліквідатором боржника Козлової О.В., а також не надано доказів, що таке призначення будь-яким чином порушило права та інтереси боржника чи кредиторів.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого, кандидатура якого була запропонована кредитором.

Посилання апелянта на відсутність у банку статусу кредитора у справі безпідставна, оскільки боржник, ФОП ОСОБА_1, у своїй заяві про порушення справи про банкрутство самостійно вказує про наявність у нього зобовязань за кредитними договорами та про перебування його нерухомого майна в іпотеці банку (а.с.а.с. 4, 39).

Ч. 6 ст. 14 Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що розпорядник майна зобовязаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна боржника, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Банк, відповідно до абз. 6 ст. 1 вищезазначеного Закону, набув статусу учасника провадження у справі про банкрутство (кредитора) не тільки по факту звернення з грошовими вимогами до боржника, але й у звязу з існуванням забезпечених іпотекою грошових вимог до боржника.

Враховуючи вищезазначене, оскаржувана Постанова Господарського суду Харківської області від 17.08.2011 р. у справі № 5023/5872/11 прийнята у відповідності до матеріалів справи, фактичних обставин та чинного законодавства; заперечення, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 99, ст. 101, п. 1, ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скаргу Підприємства “БЕНЕФІТ” Харківської обласної ради всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України”, м. Харків, залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Харківської області від 17.08.2011 р. у справі № 5023/5872/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст підписаний 28.10.2011 р.