Постанова № 19147878, 08.11.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2011 р.Справа № 5024/1137/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Мирошниченко М.А.,

Шевченко В. В.,

при секретарі - Ткачук Є.О.,

за участю представників:

Від позивача: Харченко Д.М.

Від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Херсонської області

від 29 серпня 2011 року

у справі № 5024/1137/2011

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шуменський ринок"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення 2418 грн. 50 коп.

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шуменський ринок" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 2418,50 грн. згідно з договором оренди торговельного місця від 01.02.2011р.

Позов мотивований невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами у справі договором оренди торгового місця від 01.02.2011р. щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість за період з 01.02.2011р. по 09.06.2011 р. в сумі 2418,50 грн. А тому, на підставі ст.ст. 509, 526 ЦК України позивач просив задовольнити позов.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.08.2011 року (суддя -Гридасова Ю.В.) позов задоволено з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Судове рішення мотивовано встановленими по справі обставинами наявності простроченої заборгованості відповідача за період з 01.02.2011р. по 09.06.2011р. перед позивачем по орендній платі згідно з договором оренди торгового місця від 01.02.2011р., у зв'язку з чим зазначена заборгованість на підставі ст. ст. 509, 526 ЦК України підлягає стягненню на користь позивача.

В апеляційній скарзі підприємець ОСОБА_3 вважаючи зазначене рішення прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Додані скаржником до своєї апеляційної скарги в якості додаткових доказів документи і матеріали, що вказані у додатку, судом апеляційної інстанції не прийняті, оскільки вони подані скаржником у фотокопіях, які ніким не засвідчені, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 36 ГПК України якою передбачено, що письмові докази подаються в-оригіналах або в належним чином засвідчених копіях. Також, скаржник ніяким чином не обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. А лише за цих умов згідно з вимогами ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд має право прийняти додаткові докази на стадії апеляційного провадження.

При цьому, з наявних в справі матеріалів вбачається, що відповідачка будучи тричі належним чином заздалегідь повідомленою про день, час і місце проведення судового засідання в суді першої інстанції, а також про необхідність надання відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, вказані вимоги суду тричі не виконала, без поважних причин в судове засідання місцевого суду жодного разу не зявилася, свого представника не направила, а також відзив на позовну заяву та докази на обґрунтування заперечень проти позову не надала, у звязку з чим суд першої інстанції на підставі ст. 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на невідповідність викладених у ній доводів фактичним обставинам справи і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені належним чином, проте відповідачка не скористалася наданим законом правом на участь свого представника в засіданні суду. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити слідуюче. Згідно з наявним у справі витягом з ЄДРПОУ, виданим виконавчим комітетом Херсонської міської ради 09.08.2011 року, станом на вказану дату місцезнаходженням відповідачки є АДРЕСА_1. Така ж сама адреса вказана відповідачкою в договорі оренди від 01.02.2011 року, а також в апеляційній скарзі поданій до Одеського апеляційного господарського суду. А тому саме за цією адресою відповідачці рекомендованим відправленням надсилався примірник судової ухвали від 26.09.2011 року про прийняття її апеляційної скарги до провадження, в котрій повідомлялося про день, час і місце її розгляду. Проте, примірники судової ухвали та повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції були повернуті відділенням поштового звязку до суду з позначкою „за закінченням терміну зберігання”. Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то наявний у справі примірник повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, повернутий відділенням поштового звязку, з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання судом апеляційної інстанції обовязку щодо повідомлення відповідача про день, час і місце розгляду його апеляційної скарги. Юридична зацікавленість скаржника в судовому процесі полягає також і в тому, що б самому дізнатися про день, час і місце розгляду поданої ним апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.02.2011 року між ТОВ „Шуменський ринок" (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_3 (орендар) було укладено типовий договір оренди торгового місця, за умовами якого позивач передав, а відповідачка прийняла у тимчасове платне користування обладнане під торгівлю рибою торговельне місце у павільйоні, загальною площею 9.3 кв.м., розташоване на території ТОВ „Шуменський ринок" (обєкт оренди), для здійснення торгівельної діяльності.

Умовами п. п. 2.3 даного договору визначено, що обєкт оренди обладнаний тимчасовою нестаціонарною спорудою і його місцезнаходження вказано на плані території ринку.

За умовами п. п. 8, 9, 10 договору відповідачка зобовязалася своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату в узгодженому розмірі, до 5 числа кожного місяця, за який здійснюється оплата, незалежно від результатів здійснення своєї господарської діяльності.

Згідно з п. 18 договору, цей договір укладено строком на 11 місяців та діє з 01.02.2011 року по 31.12.2011 року включно.

Укладений між сторонами у справі типовий договір від 01.02.2011р. за своєю правовою природою є договором оренди (найму), оскільки предметом цього договору є обладнане під торгівлю рибою торговельне місце у павільйоні, загальною площею 9,3 кв.м., місцезнаходження якого вказано на плані території ринку, тобто наділене визначеними індивідуальними ознаками як річ, що вирізняють його з поміж однорідних речей.

27.05.2011 року позивач претензією повідомив відповідачку про наявність заборгованості по орендній платі за договором оренди торговельного місця від 01.02.2011 року станом на 27.05.2011 року в сумі 1208 грн., виклав вимогу її погасити в строк до 01.06.2011 року та попередив, що в іншому випадку вимушений буде звернутися до суду для її стягнення у примусовому порядку. Доказом надіслання відповідачці зазначеної претензії є наявна в справі належним чином засвідчена копія фіскального чеку відділення поштового зв'язку від 31.05.2011 року.

Однак, відповідачка залишила цю претензію без відповіді і задоволення, у зв'язку з чим позивач і звернувся до господарського суду з даним позовом за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Господарський суд першої інстанції дослідивши наявні у справі документи встановив, що за період з 01.02.2011р. по 09.06.2011р. включно орендна плата за користування торговельним місцем відповідачкою не сплачувалася, у зв'язку з чим в неї виникла прострочена заборгованість перед позивачем в сумі 2418,50 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 283 ГК України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Вказана правова норма кореспондується з статтею 286 ГК України, якою встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних. для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачка не заперечуючи по суті та не спростовуючи факту користування торговельним місцем за спірний період, не надала суду належних доказів сплати орендної плати позивачеві за користування об'єктом оренди за період 01.02.2011р. по 09.06.2011р., у зв'язку з чим прострочена заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 2418,50 грн. правомірно визнана місцевим господарським судом такою, що підлягає стягненню.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. Враховуючи вищевикладене колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Зважаючи на викладене колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 29.08.2011 року у справі № 5024/1137/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Шевченко В. В.